Справа № 560/6992/20
30 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративій справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Валентина Бондаренка № 203557 від 27 жовтня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 10.11.2020 відкрито провадження у справі.
29 грудня 2020 року судом отримано заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить до вирішення справи по суті зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується позивачем, а саме постанови № 203557 від 27 жовтня 2020р. у виконавчому провадженні № 63935569.
В обґрунтування заяви вказує, що відповідач по справі подав зазначену постанову до відділу ДВС для примусового стягнення і 16.12.2020 державним виконавцем першого відділу ДВС у місті Хмельницькому винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63935569. Зазначає, що очевидними є ознаки протиправності рішення Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про винесення постанови № 203557, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ускладнити ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів.
Заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас, згідно з пунктом 5 частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спірному випадку є ймовірність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Щодо доводів заявника про очевидну протиправність постанови Придністровського міжрегіонального управління ОСОБА_2 № 203557 від 27 жовтня 2020 року, слід зазначити наступне.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 807/173/18.
Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
Проте наведені заявником обґрунтування є недостатніми та такими, що не підтверджують очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.
Сама лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Вказані заявником доводи про наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки потребують детальної оцінки з перевіркою їх доказами за процедурою, передбаченою нормами процесуального закону в межах адміністративного процесу. Наявність таких ознак у спірному випадку може бути виявлена судом тільки на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Отже, у спірному випадку відсутні достатні підстави для твердження про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Водночас, суд враховує, що постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 203557 від 27 жовтня 2020 року, правомірність якої є предметом спору у цій справі, пред'явлено для примусового виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький). Постановою державного виконавця цього відділу від 16.12.2020 відкрито виконавче провадження №63935569 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 8500 грн.
Отже, державний виконавець вчиняє дії щодо примусового виконання постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 203557 від 27 жовтня 2020 року.
При вирішенні питання про необхідність забезпечення позову судом приймається до уваги, що відкриття виконавчого провадження і дії (арешт на майно та рахунки у банківських установах, списання коштів з рахунків, тощо), які державний виконавець вправі вчиняти при примусовому виконанні виконавчого документа, який є предметом судового оскарження, призведе до майнових збитків, а відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову шляхом повернення сплачених коштів призведе до значних зусиль та витрат.
Крім цього, примусове виконання оскаржуваної вимоги може призвести до додаткових стягнень з позивача суми виконавчого збору у розмірі 850 грн., про що вказується у постанові про відкриття ВП №63935569 від 16.12.2020.
Вказане свідчить про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі, а для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ч.1 ст.35 вищевказаного закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадку, передбаченому п.2 ч.1 ст. 34 Закону України " Про виконавче провадження", до розгляду питання по суті.
Зважаючи на ту обставину, що по постанові Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 203557 від 27 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження та вчиняються виконавчі дії, найбільш ефективним заходом забезпеченням позову буде зупинення стягнення на підставі зазначеного виконавчого документу.
Тому суд вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 203557 від 27 жовтня 2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб. Вжиття таких заходів є співмірним заявленим позовним вимогам та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
При цьому суд звертає увагу на положення статті 156 КАС України, в якій зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №203557 від 27 жовтня 2020 року, яка перебуває на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відповідно до відкритого виконавчого провадження №63935569, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/6992/20.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали направити учасникам справи та Першому відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя Д.А. Божук