Справа № 560/5558/20
іменем України
22 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л.
за участю:секретаря судового засідання Коновчук Т.В. представника позивача - Оніщука Є.О. представника відповідача - Кундиловської М.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №0008743303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 3080902,50 грн (2464722,00 грн за податковими зобов'язаннями та 616180,50 грн за штрафними санкціями);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №0008863303 про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №0008843303 про збільшення грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 256741,88 грн (205393,50 грн за податковими зобов'язаннями та 51348,38 грн за штрафними санкціями).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства та без урахування усіх обставин.
Відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, зробив висновок, що позивач у 2018 році отримав дохід у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 13692900 грн. Проте, позивач придбав (набув) корпоративні права у статутному капіталі ПП "Експрес Агро", а тому, базою для оподаткування у цьому випадку буде інвестиційний прибуток, а не інший дохід, як визначив контролюючий орган. При цьому, позивач не отримав інвестиційного прибутку, що свідчить про відсутність оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, бази оподаткування. Оскільки позивач не отримував доходу, в нього відсутній також обов'язок подання декларації та сплати військового збору.
Звертає увагу на те, що відповідач неналежно та невчасно надіслав позивачу копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.10.2020.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень зумовлене порушенням позивачем податкового законодавства, що виявлене під час перевірки. Тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні.
Вказує, що ОСОБА_1 у 2018 році отримав дохід у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 13692900 грн. Тому він був зобов'язаний задекларувати у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік до 1 травня 2019 року, самостійно визначити та сплатити податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2464722 грн (13692900 грн х 18%) до 01.08.2019. Проте, позивач не подав річну декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік до 1 травня 2019 року, не визначив та не сплатив вказане податкове зобов'язання, а також не нарахував та не сплатив військовий збір в сумі 205393,50 грн (13692900 х 1,5%).
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що відповідач не спростував тверджень, наведених у позовній заяві.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2020.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
До суду надійшли заперечення, в яких контролюючий орган просить відмовити в задоволенні позову. Додатково зазначає, що контролюючим органом дотримано вимог податкового законодавства щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У судовому засіданні 27.10.2020 оголошено перерву до 10.11.2020.
Судове засідання 10.11.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Судове засідання відкладено на 22.12.2020.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач пропустив місячний строк звернення до суду, правомірність застосування якого визначена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 05.01.2018 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного підприємства "ЕКСПРЕС АГРО", відповідно до умов якого:
- продавець передає у власність покупцю належне йому на праві власності право на свою частку у розмірі 100% у статутному капіталі приватного підприємства "Експрес Агро", а покупець приймає та оплачує 100% частки в ПП "Експрес Агро" на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1);
- за домовленістю сторін продаж частки, що складає 100% статутного капіталу ПП "Експрес Агро", вчиняється за 50000,00 грн (пункт 2.1);
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (пункт 9.1).
На підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 глави 8 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.01.2020 №60 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань повноти нарахування податків і зборів від отриманого доходу у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання.
За результатами перевірки складено акт від 31.01.2020 №0145/22-01-33-03/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України , а саме: неподання податкової декларації за 2018 рік;
- підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, а саме: занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік у сумі 2464722 грн;
- підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: занижено військовий збір за 2018 рік на суму 205393,50 грн;
- пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, а саме: не сплачено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 2464722 грн та з військового збору за 2018 рік на загальну суму 205393,50 грн.
На підставі зазначених висновків, Головне управління ДПС у Хмельницькій області винесло податкові повідомлення-рішення:
- від 16.03.2020 №0008743303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 3080902,50 грн, у тому числі 2464722,00 грн - за податковими зобов'язаннями, 616180,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- від 16.03.2020 №0008863303, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн;
- від 16.03.2020 №0008843303, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 256741,88 грн, у тому числі 205393,50 грн - за податковими зобов'язаннями, 51348,38 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0008743303, від 16.03.2020 №0008863303 та від 16.03.2020 №0008843303 в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 02.06.2020 №16/99-00-08-05-04-06 вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0008743303, від 16.03.2020 №0008863303 та від 16.03.2020 №0008843303 протиправними, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Положеннями підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України визначено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Разом з тим, підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Зі змісту наведених норм слідує, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що при вирішенні питання щодо оподаткування інвестиційного прибутку, перевірці підлягають обставини наявності у позивача позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/9611/16 (провадження № К/9901/1430/17).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановив суд, позивач, на підставі договору від 05.01.2018, придбав частку у розмірі 100% у статутному капіталі приватного підприємства "Експрес Агро" за 50000,00 грн.
Проте, контролюючий орган у порядку виконання обов'язку, визначеного частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів отримання позивачем інвестиційного прибутку у 2018 році, повернення йому коштів або майна, попередньо внесених до статутного капіталу емітента корпоративних прав, наявності позитивного фінансового результату від таких операцій та наявності підстав для нарахування у цьому випадку податку. Натомість, суд встановив, що позивач фактично витратив кошти (50000,00 грн) на придбання частки (100%) у статутному капіталі приватного підприємства "Експрес Агро". Наведене, у свою чергу, також виключає звітування позивача перед відповідачем та, відповідно, виключає відповідальність за неподання податкового звіту.
Водночас, визначаючи базу оподаткування зі здійсненої позивачем операції з придбання корпоративних прав в ПП "Експрес Агро", контролюючий орган посилається на підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Суд вважає безпідставним таке посилання відповідача, оскільки до інших доходів за вказаною нормою, можуть відноситися доходи платників податків від операцій виключно у випадку, коли оподаткування таких операцій (доходів) не врегульовано положеннями підпунктів 164.2.1-164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. При цьому, позивач провів операцію з придбання корпоративних прав, а тому, базою для оподаткування в цьому випадку буде інвестиційний прибуток (підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України).
Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 у 2018 році отримав дохід у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 13692900 грн, суд вважає їх помилковими, з огляду на наступне.
Номінальна вартість частки у статутному капіталі не тотожна та не завжди дорівнює її ринковій вартості. Номінальна вартість є незмінною, натомість ринкова вартість може бути як вищою так і нижчою від номінальної, а може і відповідати їй, та залежить від ряду факторів, які формуються на ринку (попит, пропозиція, динаміка торгів тощо) в певний момент часу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №826/12329/14 (адміністративне провадження №К/9901/8202/18).
Під час перевірки відповідач не провів оцінки вартості корпоративних прав, та, відповідно, не міг встановити отримання ОСОБА_1 доходу у 2018 році у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання.
Стосовно твердження позивача про неналежне та невчасне надіслання йому копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, суд зазначає наступне.
Дії контролюючого органу щодо проведення перевірки є лише службовою діяльністю таких осіб, спрямованою на виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань щодо здійснення податкового контролю. Тому, вони не створюють жодних правових наслідків для платника податків, не змінюють стану їх суб'єктивних прав, оскільки самі по собі не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на їх права та обов'язки.
Отже, виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.
З урахуванням наведеного, суд надав оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2020 №0008743303, від 16.03.2020 №0008863303 та від 16.03.2020 №0008843303.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №0008743303 та від 16.03.2020 №0008863303 є протиправними, та їх необхідно скасувати.
При цьому, враховуючи наведений висновок, нарахування позивачу військового збору також є необґрунтованим, а тому, податкове повідомлення-рішення від 16.03.2020 №0008843303 є протиправним та його слід скасувати.
Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, суд вважає відсутніми підстави для його задоволення з огляду на наступне.
На час звернення позивача до суду була відсутня постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19. Тому, застосування зміни сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики, свідчитиме про не додержання принципу правової визначеності та не забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Приписами частини 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vаstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden) Європейський суд з прав людини визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Відповідач не спростував, а позивач підтвердив позовні вимоги, а тому, наявні підстави для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №0008743303.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №008863303.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 16.03.2020 №0008843303.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10510 (десять тисяч п'ятсот десять) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 грудня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк