Справа № 560/8116/20
30 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши клопотання депутата Хмельницької обласної ради Бочкарьової Оксани Валеріївни по адміністративній справі за позовом депутата Хмельницької обласної ради Бочкарьової Оксани Валеріївни до Хмельницької обласної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень,
Депутат Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати незаконним та скасувати рішення лічильної комісії про визнання дійсним бюлетеня з виборів голови Хмельницької обласної ради від 7 грудня 2020 року, який містить позначку, проставлену не у квадраті напроти прізвища кандидата.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення лічильної комісії про встановлення результатів голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради 07 грудня 2020 року, оформленого протоколом №3 засідання лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради від 07 грудня 2020 року.
3. Визнати незаконним та скасувати рішення першої сесії Хмельницької обласної ради восьмого скликання №4-1/2020 «Про обрання голови Хмельницької обласної ради».
Ухвалою суду від 10.12.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказує, що питання законності обрання голови Хмельницької обласної ради є досить важливим, воно тягне за собою обов'язковість повторних виборів у випадку встановлення незаконності обрання діючої голови Хмельницькім обласної ради, і внаслідок цього з'ясування зазначеного питання щодо законності обрання голови Xмельницької обласної ради має велике значення і значний суспільний інтерес.
В зв'язку з цим позивач вважає, що розгляд судової справи за правилами загального позовного провадження буде більш якісним, всебічним та ефективним. Крім того, з цією ж метою розгляд судової справи буде доцільно здійснити колегіально у складі трьох суддів.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Згідно з п. 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження категорії справ, визначені ч. 4 ст. 12 КАС України.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, позивачем в поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, та розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Разом з тим, у клопотанні позивач зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес.
Вжите національним законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року по справі №0940/2351/18, від 09 липня 2020 року по справі № 420/3979/19 та від 23 вересня 2020 року по справі № 620/1013/20.
Проте вказані позивачем доводи не свідчить про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й не вказують на те, що предмет спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Отже, вказану справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку із чим подане клопотання необхідно залишити без задоволення.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Згідно з ч.2 ст.33 КАС України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Таким чином, постановлення ухвали про розгляд справи колегією суддів є можливим при розгляді справи за правилами загального позовного провадження. Однак, як зазначалось вище, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що розгляд справи колегією суддів є безпідставним, оскільки не передбачений в спрощеному позовному провадженні. Тому у задоволенні клопотання про розгляд справи колегією суддів слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотань депутата Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук