30 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/3372/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб - 52734,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг, станом на 03.08.2020, по єдиному податку в сумі 52734,76 грн., який виник, починаючи з 20.02.2020 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 07.02.2020 № 9956270. До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені ПК України. Згідно підпункту 59.1 статті 59 ПК України, боржнику вручено податкову вимогу від 27.02.2020 № 4097-10 на суму 52734,76 грн. Згідно статті 89 розділу II ПК України контролюючим органом прийнято рішення від 27.02.2020 № 4097-10 про опис майна у податкову заставу. Проте, оскільки дії контролюючого органу не призвели до погашення податкового боргу, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути вказаний борг з відповідача в судовому порядку.
Ухвалою від 06.11.2020 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою відповідачу встановлений строк для надання до суду відзиву на позов та усіх наявних доказів на спростування факту наявності податкового боргу. Ухвала про відкриття провадження була надіслана на юридичну адресу відповідача, що відповідала відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З урахуванням інформації з ЄДР, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Відповідач же відзиву на позов чи будь-яких інших письмових документів в обгрунтування своєї правової позиції не надав.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, встановивши наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) займається підприємницькою діяльністю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, виданого Херсонською міською радою Херсонської області від 16.04.2018 за № 24990000000053375 та взято на облік до ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (Херсонська ДПІ) 15.04.2018 №210318079273.
Судом встановлено, що з інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкового боргу убачається, що податковий борг по єдиному податку в сумі 52734,76 грн. виник внаслідок самостійного декларування податкового зобов'язання по єдиному податку та не сплати цього зобов'язання у строки, встановлені податковим законодавством.
На підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України, контролюючим органом була сформована податкова вимога від 27.02.2020 № 4097-10 на суму 52734,76 грн.
Відповідно до статті 89 розділу II ПК України, контролюючим органом прийняте рішення від 27.02.2020 № 4097-10 про опис майна відповідача у податкову заставу.
Вказані дії податкового органу не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в повному обсязі, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до положень ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу, яка направлена на адресу відповідача. Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст. 88 ПК України).
Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст. 89 ПК України).
Контролюючим органом приймалося рішення про опис майна відповідача у податкову заставу. Докази не чинності вказаних податкової вимоги або рішення про опис майна у податкову заставу до суду не надані.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
В банківських установах на ім'я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.
Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу.
Наявність податкового боргу підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Крім того, податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були, визначені контролюючим органом грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано доказів сплати вищевказаного податкового боргу або інших доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи щодо наявності податкового боргу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб - 52734,76 грн. (отримувач: УК у м. Херсоні/ м. Херсон/18050400, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UА668999980314030699000021002, код бюджету - 18050400).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Хом'якова
кат. 111020300