30 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/4108/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області про визнання протиправної та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №171823 від 02.12.2020 року,
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбсзпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №171832 від 02.12.2020 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.
Ухвалою від 22.12.2020 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надалі, 29.12.2020 до суду надійшла заява позивача щодо забезпечення позову. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що, зокрема, оскаржувана постанова є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленим законом. Заявник зазначає, що оскарження постанови не передбачає зупинення її дії та звернення до виконання, а відкриття виконавчих проваджень може спричинити стягнення сум адміністративно-господарського штрафу до моменту винесення судом рішення щодо правомірності чи протиправності накладення такого штрафу. Відтак, оскільки існує реальна можливість примусового виконання постанови, позивач як заявник просить вжити заходи забезпечення позову.
Вирішуючи вищевказану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України визначений вичерпний перелік видів забезпечення позову, до якого відноситься: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом ч.1 ст. 152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна, зокрема, містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Наведені у ст. 150 КАС України підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Оцінюючи наявність підстав для забезпечення позову, суд виходить з того, що в даному випадку позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивачем не надано доказів того, що постанова про застосування до товариства адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. пред'явлена до виконання до державної виконавчої служби або відповідачем вчиняються інші дії щодо примусового стягнення суми адміністративно-господарського штрафу, тому відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті.
Також відсутні будь-які докази того, що без зупинення дії оскаржуваної постанови буде неможливим прав, свобод та інтересів позивача , або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За таких обставин суд відмовляє Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт, ЛТД" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідну ухвалу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення. У разі постановляння ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Хом'якова