28 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2051/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення з 01.01.2016 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 89 % до 70 % сум грошового забезпечення, при її перерахунку, який здійснено згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6), здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, в основному розмірі 89 % суми грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, якому з 01.04.2010 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 89 % відповідного грошового забезпечення. З 01.01.2016 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 з розрахунку 70 % від суми грошового забезпечення. Однак, позивач вважає вказані дії відповідача такими, що суперечить нормам чинного законодавства та положенням Конституції України, оскільки такими діями відповідач протиправно звузив його права щодо отримання пенсії в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення, здійснивши перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70 % нового грошового забезпечення. З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 р. у справі № 240/5401/18, позивач зазначає, що внесені до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зміни щодо максимального розміру пенсії 70 % від суми грошового забезпечення, застосовуються при призначені пенсій, а не при її перерахунку.
08 вересня 2020 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку, передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що виплата пенсій забезпечується за рахунок Державного бюджету України і повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст. 23 Бюджетного кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. На підставі викладеного відповідач вважає, що ГУ ПФУ в Херсонській області діяло у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 05.08.2020 року позовну заяву залишено без руху.
12.08.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, якому з 01.04.2010 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року призначено пенсію за вислугу років в розмірі 89 % відповідного грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи № 2103002010 (МВС).
Дізнавшись про те, що ГУ ПФУ в Херсонській області на підставі пункту 3 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103 перераховано розмір пенсії, зменшивши його до 70 % грошового забезпечення, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із зверненням про здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 89 % грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Херсонській області листом № 2802-2909/Л-03-2100/20 ( дата нечитабельна) повідомило ОСОБА_1 про те, що розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що діють на дату, з якої переглядається її розмір. З 01.05.2014 року Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 89 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення протиправними, а свої законні права при перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2016 року порушеними, звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. (надалі - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема,
- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів ( частина 1 статі 9);
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення ( частина друга статі 9);
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9).
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 цього Закону пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема, що
- пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення ( пункт "а" частини першої статті 13)
- максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. ( частина друга статі 13 в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014);
- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( частина 3 статті 43).
- у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. ( частина 18 статті 43).
- перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. ( частина 3 статті 51).
- перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. ( частина третя статі 63 в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015 р.).
- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій ( частина 4 статті 63).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393", яка набрала чинності 20 лютого 2008 року, (далі - Порядок № 45), визначено, що
- пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України ( пункт 1 в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018).
- Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи) ( абзац перший пункту 2 в редакції Постанови КМ № 784 від 21.08.2019)
- Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ( абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018);
- на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України ( абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 103 від 21.02.2018);
- перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. (пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 847 від 28.10.2015);
- під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. ( абзац перший пункту 5);
- особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту. ( абзац другий пункту 5).
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою постановлено, зокрема
- перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., N96, ст.3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року ( абзац перший пункту 3). ( пункт 3 виключено на підставі Постанови КМ № 1088 від 24.12.2019).
- перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301). ( пункт 5 )
VI. Оцінка суду
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, пенсії за вислугу років, призначені за Законом №2262, підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Спірність питання у даній справі полягає у протиправності дій ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії позивача, призначеної за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, при здійсненні відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103.
За позицією позивача внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому при перерахунку його пенсії має застосовуватись норма, що визначала розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідач вважає, що в даних спірних правовідносинах відсутні законні підстави для перерахунку пенсії в розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки в редакції Закону, чинного на момент перерахунку, максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення ( частина 2 статі 13 Закону № 2262-XII в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, з 01.04.2010 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ у розмірі 89 % відповідних сум грошового забезпечення у редакції частини 2 статі 13 цього Закону, чинній на момент її призначення, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (МВС).
Згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області № 19/522 від 21.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ ( міліції), виданої ОСОБА_1 , відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та від 11.11.2015 р. № 988, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 р. за посадою "начальник відділу поліції" становить 9 672,61 грн.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (МВС) вбачається, що 02.04.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року у розмірі 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, ГУ ПФУ в Херсонській області у листі-відповіді № 2802-2909/Л-03-2100/20 ( дата нечитабельна), адресованому позивачу, підтверджує, що згідно з постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ОСОБА_1 перераховано пенсію з 01.01.2016 року за нормами Закону, що діють на дату перерахунку, а саме з 70 % грошового забезпечення.
Отже, відповідачем було проведено з 01.01.2016 року перерахунок розміру пенсії позивачу, виходячи із основного розміру пенсії в розмірі 70 % грошового забезпечення, що відповідає редакції частини 2 статі 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції чинній на момент такого перерахунку.
При цьому, суд зазначає, що момент перерахунку пенсії позивача станом на 01.04.2010 р., редакція частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум. Відтак, при призначені розміру пенсії позивача у 2010 році та маючи на час звільнення зі служби вислугу 33 роки відповідачем був застосований розмір 89 % відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, редакція частини другої зазначеної статті Закону № 2262-ХІІ змінювалась.
Так, Законом України « Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ( далі Закон - № 3668-VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014, пунктом 23 цього Закону у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70", тобто максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Отже, на момент здійснення відповідачем спірного перерахунку пенсії позивача положення частини 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ передбачали максимальний розмір пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, суд відмічає, що приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, суд зауважує, що в силу п. 2 Прикінцевих положень Закону №1166-VII норми пункту 23 цього Закону набрали чинності з 01.04.2014, тобто, вже після того, як позивачу було перераховано пенсію (01.04.2010), а тому обмеження у 70 % грошового забезпечення, передбачене п. 23 Закону №1166-VII, не застосовується до спірних відносин щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01 січня 2016 року.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З огляду встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд доходить висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має бути розрахований із зазначеного у довідці уповноваженого органу грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію. При цьому, розмір пенсії у відсотках не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 предметом спору якої є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 89 % до 70% сум грошового забезпечення.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ( пункти 3, 4 частини 1 цієї статі КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. ( частина 2 статі 5 КАС України).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
З огляду на те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено, що при здійснені перерахунку пенсії позивача відповідно до постанов КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та від 11.11.2015 р. № 988 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області № 19/522 від 21.03.2018 року відповідач протиправно застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку, тому з метою належного захисту порушених прав позивача суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, в основному розмірі 89 % суми грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Щодо позиції відповідача про відсутність у видатковій частині бюджету Пенсійного Фонду України коштів на проведення виплат зазначеній категорії пенсіонерів, то відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача, що узгоджується з висновками Верховного Суду України у рішеннях (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10), в яких неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
VII. Висновок суду
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та враховуючи правові висновки Великої палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії,6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії,6, код ЄДРПОУ 21295057) щодо зменшення з 01.01.2016 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 89 % до 70 % сум грошового забезпечення, при її перерахунку, який здійснено згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою КМУ від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії,6, код ЄДРПОУ 21295057), здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії, в основному розмірі 89 % суми грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 112010201