Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 грудня 2020 р. № 520/5857/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - Кулабухова О.В.,
представника відповідача - Биковченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення та роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області” від 10.04.2020 № 259;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 №75о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на роботі;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення - 17.04.2020 і по день поновлення ОСОБА_1 на роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУНП в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області» від 10.04.2020 № 259 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та наказом ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 №75о/с позивача було звільнено зі служби в поліції. Позивач зазначив, що вважає, що у зв'язку з відсутністю у діяннях позивача складу дисциплінарного проступку, порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, оформлення його результатів, строків його проведення та строків накладення дисциплінарного стягнення, вважає, що звільнення є протиправним, а накази такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2020 р. о 10:00 год.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 22.12.2020 р. о 12:00 год.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним та прийнятими у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши доводи адміністративного позову, з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з грудня 2016 року і до 03.12.2019 позивач займала посаду інспектора з режиму секретності відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області.
03.12.2019 року позивача на підставі наказу № 410 о/с від 03.12.2019 року було переміщено згідно п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про національну поліцію» на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. (а.с. 57).
З 03.12.2019 і до 17.04.2020 позивач займала посаду інспектора сектору превенції патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області.
Так, наказом ГУНП в Харківській області від 10.04.2020 року № 259 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області» до ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с. 35-36).
Із вищевказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 14.04.2020 року, про що свідчить власноручний підпис.
Наказом ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 № 75 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору превенції патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, звільнено (на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію») з 17.04.2020 (а.с. 21).
У зв'язку з тим, що позивач перебувала на лікарняному з 16.04.2020 по 19.04.2020, трудову книжку та витяг із наказу про звільнення від 14.04.2020 № 75 о/с позивач отримала 21.04.2020 року (а.с. 117).
06.02.2020 року надійшов акт спеціальної експертизи за наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею у ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області, затверджений комісією УСБУ в Харківській області від 06.02.2020 № 70/26-1321дск про виявлення загрози витоку секретної інформації у ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області.
Згідно акту СБУ № 70/26-1321дск від 06.02.2020 року загроза витоку: План заходів щодо забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану № 189дск від 10.05.2019. В той же час, не виконано вимоги комісії з попередньої перевірки (акт № 70/26-7835дск від 25.07.2019), а саме не складені проекти актів на знищення МНСІ, які повинні бути додатками до плану заходів на особливий період у відділі поліції в метрополітені.
Підставою для видачі наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення стали результати службового розслідування, проведеного на підставі наказу начальника ГУНП в Харківській області № 30 від 14.02.2020 року, викладені у висновку службового розслідування за фактом виявлення загрози витоку секретної інформації у ВП в метрополітені в Харківській області від 30.01.2020.
13.03.2020 року наказом начальника ГУНП в Харківській області від 13.03.2020 № 39 було продовжено строк проведення службового розслідування до 13.04.2020 року (а.с. 90).
В ході службового розслідування встановлені та підтверджені порушення дисципліни з боку позивачки:
- не складені проекти актів на знищення МНСІ, які повинні бути додатками до плану заходів щодо забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану;
- не затверджений начальником ГУНП в Харківській області порядок дій посадових осіб у разі захоплення МНСІ, що є порушенням вимог абз. 3 п. 228 Порядку № 939;
- не припинено доступ до роботи з МНСІ (станом на 30.01.2020) колишнього начальника ВП в метрополітені ОСОБА_2 , який був звільнений зі служби в Національній поліції в серпні 2019, а також не направлено до СБУ документи для припинення допуску ОСОБА_2 ;
- не проводилась перевірка наявності МНСІ за 3 квартал, тобто наявності усіх вхідних та підготовлених документів, а також інших матеріальних носіїв секретної інформації, взятих на облік відповідно до вимог п. 434 Порядку № 939;
- відсутні маршрути доставки секретної інформації та журнали інструктажів водія перед виїздом, відповідно до вимог абз. 3 та абз. 8 п. 318 Порядку № 939;
- не розроблені та не затверджені заходи щодо прийому іноземних делегацій, груп та окремих іноземців відповідно до п. п. 1 п. 42 Порядку № 939.
ОСОБА_1 від надання пояснень за фактом порушень пов'язаних з державною таємницею відмовилась, про що складено акт відмови від надання пояснень № 57/45 від 17.03.2020 року.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони
При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 № 75 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Підставою для видачі вищезазначеного наказу по особовому складу слугував наказ ГУНП в Харківській області від 10.04.2020 року № 259 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до інспектора сектору превенції патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім видом дисциплінарного стягнення.
Як слідує, з наказу № 259, такий винесено за порушення позивачем вимог п.п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; п.п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, а саме: п.п. 1,3 п. 42, абз. 3 п. 228, абз.3,8 п. 318, п.434 та абз. 2 п. 740 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 № 939 та п. 3, абз. 2 п. 2, 10, 20 функціональних обов'язків інспектора з режиму секретності відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача із органів Головного управління Національної поліції України став факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у недотриманні положень Закону України «Про Національну поліцію» та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Відтак щодо дій, за які ОСОБА_1 було притягнуто до застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до наказу ГУ НП в Харківській області від 10.04.2020 року № 259 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області» суд зазначає наступне.
По-перше, щодо того, що не складені проекти актів на знищення МНСІ, які повинні бути додатками до плану заходів щодо забезпечення режиму секретності в умовах особливого періоду або правового режиму надзвичайного стану, суд зазначає наступне.
Вищевказаний обов'язок позивача передбачений пп. 3, 4 функціональних обов'язків інспектора з режиму секретності ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , відповідно до яких позивач розробляє плани та згідно них організовує роботу, проставляє відповідні позначки про виконання пунктів плану, контролює використання заходів щодо усунення причин та передумов витоку секретної інформації.
Щодо посилання позивача, що проекти актів на знищення МНСІ були складені і залишені в сейфі кабінету № 49 (вул. Плеханівська, 119/1 у м. Харкові) суд не бере до уваги, оскільки жодних доказів щодо складення таких актів та їх передання позивачем до суду не надано.
По-друге, щодо того, що не затверджений начальником ГУ НП в Харківській області порядок дій посадових осіб у разі захоплення МНСІ, що є порушенням вимог абз. 3 п. 228 Порядку № 939, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Функціональних обов'язків інспектора з режиму секретності відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , позивач розробляє та здійснює заходи щодо забезпечення режиму секретності постійного контролю за їх дотриманням під час проведення усіх видів роботи з матеріальними носіями секретної інформації.
Як вбачається з матеріалів справи та з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею №70/26-1321дск від 06.02.2020, затвердженого начальником УСБУ в Харківській області 06.02.2020, «Порядок дій посадових осіб у разі захоплення МНСІ в ВП в метрополітені» затверджений, проте, дата затвердження відсутня, в порушення вимог Порядку №939, зазначений документ не погоджений з ГУНП в Харківській області. (т.2 а.с.18).
З вищезазначених приписів не вбачається, що обов'язок погодження вищезазначеного документу з ГУНП в Харківській області покладений на позивача.
По-третє, щодо того, що не припинено доступ до роботи з МНСІ (станом на 30.01.2020) колишнього начальника ВП в метрополітені ОСОБА_2 , який був звільнений зі служби в Національній поліції в серпні 2019, а також не направлено до СБУ документи для припинення допуску ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Вищевказаний обов'язок позивача передбачений п. 10 функціональних обов'язків, відповідно до якого позивач займається оформленням матеріалів на допуск/отримує анкети, заповнює та надсилає до УСБУ стосовно надання, скасування чи зниження форм допуску працівникам ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області, зміну ними анкетних даних, місця служби отримує від осіб, яким надається допуск до державної таємниці зобов'язання громадянина України у зв'язку з наданням такого допуску.
Суд зазначає, що до 03.12.2019 року позивач займала посаду інспектора з режиму секретності відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, а ОСОБА_2 був звільнений з посади ще у серпні 2019 року, відтак доказів щодо оформлення та надсилання матеріалів стосовно скасування форм допуску до СБУ позивачем не надано.
Тому суд не бере до уваги доводи позивача, що ОСОБА_2 був колишнім начальником, у зв'язку з чим припиняти доступ до роботи повинні були відповідні уповноважені особи ГУНП в Харківській області, оскільки у функціональних обов'язках позивача чітко передбачено її обов'язок щодо оформлення та передачі матеріалів на допуск до державної таємниці до СБУ.
По-четверте, щодо того, що не проводилась перевірка наявності МНСІ за 3 квартал, тобто наявності усіх вхідних та підготовлених документів, а також інших матеріальних носіїв секретної інформації, взятих на облік відповідно до вимог п. 434 Порядку № 939 суд зазначає наступне.
Вищевказаний обов'язок позивача передбачений п. 20 функціональних обов'язків, відповідно до якого позивач здійснює квартальні перевірки наявності МНСІ та складає відповідні акти.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на лікарняних з 07.10.2020 по 18.10.2020, з 29.10.2020 по 02.11.2020. Строк проведення перевірки наявності МНСІ за 3 квартал спливає 30.10.2020, позивач перебувала на лікарняному не протягом всього жовтня, у зв'язку з чим суд вважає, що твердження позивача, що ОСОБА_1 в жовтні була відсутня протягом всього часу не приймаються судом до уваги, у зв'язку з чим повинна була провести зазначену перевірку.
Тому доводи позивача щодо того, що ОСОБА_1 було підготовлено проект наказу на створення комісії, який передано начальникові ОСОБА_4 суд не бере до уваги, оскільки доказів позивачем щодо створення та передачі проекту наказу на створення комісії до суду не надано.
По-п'яте, щодо того, що відсутні маршрути доставки секретної інформації та журнали інструктажів водія перед виїздом, відповідно до вимог абз. 3 та абз. 8 п. 318 Порядку № 939 суд зазначає наступне.
Відповідно до доручення начальника ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області від 30.10.2017 № 36 було визнано відповідальним за доставку кореспонденції за адресою, вказаною на пакетах ВП в метрополітені ГУНП в області, закріплено службовий автомобіль: Skoda Oktavia; Reno Kangoo держ. НОМЕР_2 ; 21 13-46, а контроль за виконанням цього доручення було покладено на ОСОБА_1 , у разі чергової хвороби чи відпустки, переміщення на іншу посаду, контроль за виконанням буде покладено на іншу особу.
У висновку службового розслідування вказано, що маршрути доставки кореспонденції не були визначені, інструктажі не проводились, журнал інструктажів відсутній, а документи відвозила власним автомобілем.
Тому доводи позивача, що службовий автомобіль за позивачем не закріплено суд не бере до уваги, оскільки відповідно до доручення начальника ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області від 30.10.2017 № 36 було чітко визначено службовий автомобіль, а жодних пояснень щодо відсутності маршрутів доставки кореспонденції позивачем не надано.
По-шосте, щодо того, що не розроблені та не затверджені заходи щодо прийому іноземних делегацій, груп та окремих іноземців відповідно до п. п. 1 п. 42 Порядку № 939 суд зазначає наступне.
Відповідно до доручення начальника ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області від 04.09.2017 року № 57/2 ОСОБА_1 було призначено відповідальною за прийом іноземних делегацій та наказано проводити всі необхідні заходи щодо забезпечення режиму секретності у підрозділі, готувати програми та звіти прийому; своєчасно повідомляти про факти прийому іноземних делегацій органи СБУ.
Відтак з висновку службового розслідування вбачається, що станом на 30.01.2020 року відсутні заходи щодо прийому іноземних делегацій відповідно до Порядку п.п. 1 п. 42 Порядку № 939.
З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2019 року була проведена робоча зустріч керівництва в метрополітені ГУ НП в Харківській області з представниками Спеціальної моніторингової місіє ОБСЄ в Україні.
Доказів розроблення та затвердження заходів та програм щодо прийому іноземних делегацій ОСОБА_1 під час перебування на посаді інспектора з режиму секретності відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, позивачем до матеріалів справи не надано.
Згідно акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею №70/26-1321дск від 06.02.2020, затвердженого начальником УСБУ в Харківській області 06.02.2020 зазначені порушення призвели до відмови в наданні спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. (т.2 а.с.16).
Також з матеріалів справи вбачається, що деякі порушення є триваючими та позивач притягався до адміністративної та дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та неповної службової відповідності, що підтверджується наявними в матеріалах справи наказами ГУНП в Харківській області від 01.08.2019 №780 і від 10.04.2019 №350 та постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.04.2018 у справі №644/1670/18. (т.1 а.с.96-102).
Доказів подання пояснень в межах службового розслідування позивачем до матеріалів справи також не подано.
Доводи позивача, що на час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вона обіймала іншу посаду, суд не приймає до уваги, оскільки переведення на іншу посаду не звільняє особу від відповідальності за допущені порушення під час перебування на попередній посаді.
Таким чином, суд доходить висновку, що наказ ГУ НП в Харківській області від 10.04.2020 року № 259 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області» прийнято відповідачем у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, у зв'язку із чим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування вищевказаного наказу не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Також суд зазначає, що наказ ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 № 75 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було видано не під час перебування ОСОБА_1 на лікарняному, з яким було позивача ознайомлено, про що свідчить власноручний підпис.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 16.04.2020 по 19.04.2020 (а.с. 23), однак відповідно до ч. 3 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції перебування поліцейського на лікарняному не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення, тому доводи позивача щодо протиправності наказу про звільнення з цієї підстави суд не бере до уваги.
Отже, наказ ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 № 75 о/с прийнято відповідачем у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, у зв'язку із чим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування вищевказаного наказу не підлягають задоволенню.
Решта позовних вимог щодо завданої моральної шкоди та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення є похідними вимогами, а тому вони також не підлягають задоволенню.
Отже, проаналізувавши наведені норми законодавства та оцінивши встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку про наявність факту скоєння позивачем дисциплінарного проступку, оскільки ОСОБА_1 було порушено вимоги Закону України "Про Національну поліцію", своїх функціональних обов'язків, Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 № 939, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення та роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2020 року.
Суддя Д.А. Волошин