Справа №500/4415/20
30 грудня 2020 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,
29 грудня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить:
1. Здійснити забезпечення доказів вказаних у списку позовних заяв, що подаються також в електронному кабінеті, надати протоколи перевірки, висновки, що при поданні вказаних позовних заяв позивач користувався електронним кабінетом.
2. Встановити юридичний факт, що має юридичне значення, що всі позовні заяви вказані у списку мають юридичну силу в тому числі які подавались: в електронному кабінеті; у вигляді електроного документа засвідченого ЕЦП на email.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 частини першої статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів є не тільки способом здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України, суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Подана позивачем заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені, обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Тобто, зазначена заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування не відповідає критеріям, визначених статтею 114 КАС України, а відтак є необґрунтованою.
Таким чином суд вважає, що вказана заява є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 114 -117, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви від 29.12.2020 відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтями 295, 297 КАС України.
Повний текст ухвали складено і підписано 30.12.2020.
Головуючий суддя Мартиць О.І.