про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2020 року м. Київ № 369/5227/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Вишневе Києво-Святошинського району
Київської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 6314,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.05.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області про повернення безпідставно сплачених коштів - передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 адміністративну справу №369/5227/20 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №369/5227/20 передано на розгляд головуючому судді Пановій Г.В.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позивач у позовній заяві не вказав відомостей щодо позивача: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), адресу електронної пошти; щодо відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу відповідача.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Як вбачається з позовної заяви, позивач в якості відповідача вказує Управління Пенсійного фонду України в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (м. Вишневе, вул. Святошинська, 50).
Водночас, за результатом перевірки суб'єкта владних повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не встановлено такого суб'єкта владних повноважень.
Відтак, відомості що зазначенні позивачем щодо відповідача не відповідають відомостям визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, позивачу слід надати відомості щодо відповідача з урахуванням вказаних зауважень.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено ні в позовній заяві, ні в окремій заяві про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу безпідставно сплачених коштів у розмірі 6314,00 грн.
Попри те, суд зауважує, що позивач не надав до суду докази, що підтверджують обставини не повернення відповідачем безпідставно сплачених коштів на загальнообов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Як вбачається з позовної заяви, 06.08.2019 позивачем було придбано квартиру на підставі договору купівлі-продажу, та сплачено 1% збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Позивач вказала, що змушена була сплатити вказаний збір для вчинення нотаріусом дій щодо оформлення договору купівлі-продажу, проте житло вона придбала вперше, тому звільнена від сплати вказаного збору.
З викладеного позивачем обґрунтування судом встановлено, що позивач з моменту сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6314,00 грн. була обізнана про відсутність обов'язку його сплати та звернулася з вимогою до відповідача про повернення сплачених коштів.
У той же час, до суду позивач звернувся лише 30.04.2020, тобто за межами процесуальних строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак позивачем пропущено строк звернення до суду.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, зокрема стихійні лиха, хвороба, тощо.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги до 05 травня за період 2019 року відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- позовної заяви, яка відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням належного відповідача у справі, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), адресу електронної пошти позивача; щодо відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу відповідача;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.