29 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/2183/20
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України, в особі Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої - другої групи інвалідності;
- зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України призначити та виплатити допомогу у зв'язку із встановленням вищої - другої групи інвалідності.
В обґрунтування позову вказано, що листом Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №3.3.-8901/пв від 03.12.2019 йому було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності з посиланням на те, що з моменту встановлення вперше групи інвалідності минув дворічний термін, а тому відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
У встановлений судом строк відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу, як при встановленні йому у 2013 році 3 групи інвалідності, так і встановленні у 2014 році 2 групи інвалідності. Також відповідач вказує, що в 2017 році позивачу було підтверджено другу групу інвалідності, але до Міністерства юстиції України його матеріали
протягом 2017 - 2019 років щодо виділення асигнувань Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для виплати одноразової грошової допомоги не надходили. Разом з тим, зазначає , що відповідно до пункту 4 Порядку затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справах України від 11.01.2016 № 4 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вишу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання
грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. З огляду на викладене, та враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 отримував одноразову грошову допомогу в 2013 році по З групі інвалідності, та в 2014 році - по 2 групі інвалідності, права на отримання такої допомоги при повторно підтвердженій МСЕК 2 групи інвалідності. ОСОБА_1 немає.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що в період із 19.09.2003 по 08.01.2013 ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, та звільнений в запас Збройних Сил України за п. 64. "Б".
Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії ААБ №654244 від 08.01.2013 з 25.12.2012 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, - ТАК, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ та виплачено відповідну суму одноразової грошової допомоги.
Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 10ААВ №230474 від 04.06.2014 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності із 23.05.2014 у зв'язку із захворюванням, ТАК, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідачем до суду було надано копію протоколу від 02.12.2014 №6-14 та листа від 29.12.2014 №5/15-9435 зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено призначення та виплату одноразової грошової допомоги по 2 групі інвалідності в сумі 9637,92 гривень.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК від 26.06.2017 ОСОБА_1 підтверджено друга група інвалідності із 22.06.2017 у зв'язку із захворюванням, ТАК, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ у зв'язку з чим він звернувся до Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги та подав відповідний пакет документів.
Листом Центрального межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №3.3.-8901/пв від 03.12.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності з посиланням на те, що з моменту встановлення вперше групи інвалідності минув дворічний термін, а тому відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 23 закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" від 23.06.2005 №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.
Так, згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пп. 1 п. 2 розділу II Порядку №4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п.8 розділу IV Порядку №4 визначено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Слід вказати, що згідно правової позиції Верховного Суду викладеного у постанові від 02 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.006957 у подібних правовідносинах Верховний суд зазначив, що дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту першого рішення компетентного органу (МСЕК), яким встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Крім того, судом враховується, що відповідачем підтвердженого факт того, що позивачу при встановленні йому у 2014 році 2 групи інвалідності було виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 9637,92 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними письмовими доказами, зокрема копією протоколу від 02.12.2014 №6-14 та листа від 29.12.2014 №5/15-9435.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у разі, якщо після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, разом з тим, не передбачено право на отримання такої допомоги у разі повторного підтвердження уже встановленої раніше такої ж групи інвалідності.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому з із 22.06.2017 2 групи інвалідності у зв'язку з чим, відмова відповідача у призначенні та виплаті такої допомоги є правомірною, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13 ,м.Київ,01001, код ЄДРПОУ 00015622) та Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (вул. Воздвиженська,2, м.Київ, 04071) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева