30 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18905/20
категорія 109000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфіш" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфіш" звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 410-ДК/0109Пр/03/01/-20 від 10 червня 2020 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вказаним приписом Товариство зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок площею 268,6894 га або оформлення права власності чи користування (оренди). Позивач вважає дії відповідача щодо видачі вказаного припису протиправними, а припис незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при видачі припису не з'ясовані всі обставини, зокрема, що він не є користувачем вказаних земельних ділянок.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено відкрите судове засідання на 26 листопада 2020 року.
26 листопада 2020 року засідання відкладено на 03 грудня 2020 року за клопотанням представника відповідача.
03 грудня 2020 року засідання відкладено на 10 грудня 2020 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 10 грудня 2020 року, постановлено подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.
У поданому 08 грудня 2020 року відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що під час проведеної перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ТОВ "Донфіш" виявлено користування позивачем земельними ділянками загальною площею 268,6894 га без оформлення у передбаченому порядку права такого користування, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. За таких обставин оспорюваний припис винесено у повній відповідності до норм чинного законодавства, відтак підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства на території Брусилівської селищної ОТГ Брусилівського району Житомирської області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 травня 2020 року № 410-ДК за адресою: вул. Шевченка, 93 а, смт. Брусилів, Житомирська область.
Під час перевірки виявлено, що на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками серія ЯЯ №№ 070151, 070148, 070149 та 070150 Радомишльському управлінню осушувальних систем (на даний час - Радомишльське міжрайонне управління водного господарства) передано земельні ділянки для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами площею 5,0649 га кадастровий номер 1820983900:01:002:0058; площею 70,8237 га кадастровий номер 1820982000:02:000:0001; площею 64,8731 га кадастровий номер 1820983900:02:000:0169; площею 127,9277 га кадастровий номер 1820980300:02:000:0001, а загальною площею 268,6894 га.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру ці земельні ділянки відносяться до земель державної форми власності, категорія - землі водного фонду, за цільовим призначенням - для експлуатації та догляду за водними об'єктами. На момент перевірки використовуються ТОВ «Донфіш» для здійснення біологічної меліорації на підставі договору на здійснення біологічної меліорації Карабачинського водосховища № і від 02 серпня 2018 року. Також у ТОВ «Донфіш» наявний дозвіл № 32/19 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах від 17 травня 2019 року, виданий Управлінням державного агентства рибного господарства у Житомирській області (Житомирським рибоохоронним патрулем) на Карабачинському водосховищі в адмінмежах Карабачинської селищної ради Брусилівського району Житомирської області.
Право власності або право користування в установленому законом порядку земельними ділянками загальною площею 268,6894 га за ТОВ «Донфіш» не зареєстровано, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) у ТОВ «Донфіш» відсутнє, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 268,6894 га.
За результатами перевірки 10 червня 2020 року державними інспекторами складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 410-ДК/293/АП/09/01/-20, акт обстеження земельної ділянки № 410-ДК/79/АО/10/01/-20 і винесено припис № 410-ДК/0109Пр/03/01/-20.
Вважаючи вказаний припис протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 2 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки, далі - ЗК України), земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Статтею 187 ЗК України передбачено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно із статтею 188 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року № 962-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 962-IV) передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина 3 статті 19 Закон № 962-IV).
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
У частині першій статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 963-IV) визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (стаття 4 Закону № 963-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
За змістом частини першої статті 10 Закону № 963-IV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України.
У разі виявлення порушення земельного законодавства, в тому числі і самовільного зайняття земельної ділянки, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (стаття 144 ЗК України).
Згідно із статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В силу приписів статей 116, 123, 124 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.
За змістом абзацу шістнадцятого статті 1 Закону № 963-IV, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, визначальними ознаками порушення вимог законодавства України про охорону земель у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки є її фактичне використання особою без достатніх правових підстав.
Як було зазначено вище та вбачається зі змісту оскаржуваного припису, останній винесено у зв'язку з самовільним зайняттям позивачем, на думку державних інспекторів, земельних ділянок площею 5,0649 га кадастровий номер 1820983900:01:002:0058; площею 70,8237 га кадастровий номер 1820982000:02:000:0001; площею 64,8731 га кадастровий номер 1820983900:02:000:0169; площею 127,9277 га кадастровий номер 1820980300:02:000:0001, всього - 268,6894 га.
За інформацією Державного земельного кадастру зазначені земельні ділянки перебувають у державній власності Радомишльського управління осушувальних систем (на даний час - Радомишльське міжрайонне управління водного господарства).
Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2018 року між позивачем (Виконавець) та Радомишльським міжрайонним управлінням водного господарства (Замовник) укладено договір на здійснення біологічної меліорації Карабачинського водосховища № 1, за умовами якого Виконавець надає Замовнику послугу по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водосховища та поліпшення якості води шляхом вселення у водний об'єкт рослиноїдних риб-меліораторів у певній комбінації (полікультури) відповідної структури. Послуги надаються на водосховищі площею 217,3 га, яке розташоване у Брусилівському районі Житомирської області. Карабачинське водосховище, його гідротехнічні споруди знаходяться на балансі Замовника. Строк дії договору - до 02 серпня 2023 року.
В інформаційному листі № 02-343 від 06 липня 2020 року Радомишльське міжрайонне управління водного господарства пояснило, що вказаний договір на здійснення біологічної меліорації не являє собою договір оренди, оскільки не передбачає передачу в оренду земельної ділянки. Виконавець Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфіш" лише надає послуги по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водосховища та поліпшення якості води шляхом вселення у водний об'єкт рослиноїдних риб-меліораторів, тому дозвіл на спецводокористування виготовляти не потрібно.
Наведені обставини свідчать про те, що позивач не є користувачем земельних ділянок площею 5,0649 га кадастровий номер 1820983900:01:002:0058; площею 70,8237 га кадастровий номер 1820982000:02:000:0001; площею 64,8731 га кадастровий номер 1820983900:02:000:0169; площею 127,9277 га кадастровий номер 1820980300:02:000:0001, всього - 268,6894 га, а лише надає послуги на їх території Радомишльському міжрайонному управлінню водного господарства.
Вказані обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи. Більше того, під час судового розгляду справи відповідачем не надано до суду належних доказів у підтвердження використання позивачем зазначених земельних ділянок.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факту самовільного зайняття позивачем земельних ділянок площею 5,0649 га кадастровий номер 1820983900:01:002:0058; площею 70,8237 га кадастровий номер 1820982000:02:000:0001; площею 64,8731 га кадастровий номер 1820983900:02:000:0169; площею 127,9277 га кадастровий номер 1820980300:02:000:0001, всього - 268,6894 га, з огляду на що припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 410-ДК/0109Пр/03/01/-20 від 10 червня 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфіш" (вул. Шевченка, 93 а, смт. Брусилів, Житомирська область, 12601, код ЄДРПОУ 38033532) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 410-ДК/0109Пр/03/01/-20 від 10 червня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфіш" 2102,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов