30 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/17953/20
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк з дня реєстрації його заяви про виплату одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком №850, з додатками та висновку щодо можливості проведення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати відповідача надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для вирішення питання про можливість призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
В обґрунтування позову зазначено, що 22 грудня 2015 року позивачу було встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. З 02 січня 2019 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У зв'язку зі зміною групи інвалідності, позивач звернувся із заявою до Голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Листом від 22.09.2020 відповідач повідомив, що матеріали не відповідають вимогам п.4 Порядку № 850, а саме той факт, що з дати попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін.
Позивач вважає, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на відповідача покладено обов'язок по здійсненню відповідних процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслали до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов.
У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом зі змісту висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 01.02.2016 ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності нараховано 206700,00 грн одноразової допомоги (а.с.27).
В подальшому за результатами повторного огляду довідкою МСЕК Серії 12ААБ №101904 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 02.01.2019. Захворювання, так пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.11).
Вважаючи наявним право на отримання різниці в розмірі одноразової грошової допомоги позивач 27.08.2020 звернувся до відповідача з відповідною заявою та долученим пакетом документів (а.с.26).
Листом від 22.09.2020 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомила позивача, що заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок) розглянуто. Повідомлено, що згідно з п.4 Порядку право на доплату грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно рішення МСЕК під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду. Згідно надісланих матеріалів при первинному огляді МСЕК позивачу 22.12.2015 установлено 3-ю групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності і УМВС України в Житомирській області 25.07.2016 виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 206700,00 грн. Під час повторного огляду МСЕК з 02.01.2019 позивачу установлено 2-у групу інвалідності та відповідний ступінь втрати професійної працездатності. Таким чином з дати первинного огляду МСЕК 22.12.2015 до повторного огляду 02.01.2019 пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін (а.с.14).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну передбачена статтею 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність, далі - Закон № 565-XII).
Положеннями частини шостої статті 23 Закону №565-XII (в редакції на момент встановлення захворювання) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
При цьому, приписами статті 23 Закону №565-XII в редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності було передбачено, що у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.
Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги, далі - Порядок №850).
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно до п. 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відтак, після надходження, передбачених Порядком № 850, документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову у призначенні вказаної грошової допомоги.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що у керівника органу внутрішніх справ у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, з моменту прийняття (реєстрації) поданих особою документів на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, виникає обов'язок надіслання Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо виплати грошової допомоги.
При цьому, рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - ліквідаційною комісією Управління МВС України в Житомирській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону № 565- XII.
При цьому, слід акцентувати увагу на тому, що Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову в призначенні такої виплати.
Як свідчать матеріали справи, позивач 27.08.2020 подано до відповідача заяву щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, однак подані позивачем документи та висновок, всупереч Порядку №850 не сформовані відповідачем для подання до Міністерства внутрішніх справ України.
Позивача лише листом від 22.09.2020 повідомлено про невідповідність поданих документів положенням Порядку №850, що у свою чергу, свідчить про протиправну бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо подання до Міністерства внутрішніх справ України оформлених документів та висновку щодо виплати грошової допомоги позивачу.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем по відношенню до позивача допущену протиправну бездіяльність чим порушено права останнього на належний розгляд його заяви та прийняття відповідного рішення.
Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для вирішення питання про можливість призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не спростовано наявність протиправної бездіяльності, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.
Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області (Старий Бульвар,5/37, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 08592164) щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) про виплату одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком №850, з додатками та висновку щодо можливості проведення одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для вирішення питання про можливість призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва