30 грудня 2020 року м. Житомир
справа № 240/333/20
категорія 111030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Довбиський фарфор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Довбиський фарфор" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 15.05.2019 №0012331414 та №0012341414.
Відповідно до ухвали суду від 04.02.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ухвалою суду від 20.10.2020 у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про заміну відповідача у справі відмовлено та залучено до участі у справі як співвідповідача - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області.
15 червня 2020 року від Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання (за вх.№20423/20) про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень, встановленою статтею 56 Податкового кодексу України. В подальшому, за результатами розгляду скарги, вже 08.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Довбиський фарфор» отримало результат розгляду його скарги, однак всупереч положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду звернулось у січні 2020 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
04 листопада 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслало до суду клопотання (за вх.№45470/20) про залишення позову без розгляду, з аналогічних підстав, у зв'язку із пропуском позивачем тримісячного строку звернення до суду, у разі скористання процедурою адміністративного оскарження.
У підготовче судове засідання 24 грудня 2020 року позивач та відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області своїх повноважних представників до суду не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.
Представник відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області у визначений день та час прибула до суду, однак перед початком засідання, через канцелярію суду подала клопотання (за вх.№54543/20) про розгляд клопотання про залишення позову без розгляду у порядку письмового провадження.
Зважаючи на неявку позивача та представника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та подане представником Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області клопотання, керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду у письмовому провадженні.
Суд розглянувши заявлені відповідачами клопотання, зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою та п"ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Питання щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Довбиський фарфор» скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченого нормами Податкового Кодексу України та подав до Державної фіскальної служби України скарги на податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, зокрема від 15.05.2019 №0012331414 та №0012341414.
Згідно з рішенням Державної фіскальної служби України №36265/6/99-99-11-04-01-25 від 30.07.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Довбиський фарфор» на податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2019 року №0012331414, №0012341414, №2212221306, №0012231306, №0012211306, №0012381414, №0012361414, №0012371414, №0012351414 залишено без задоволення (т.1 а.с. 80-94).
Відповідно до відомостей з Інформаційно-аналітичної системи Державної фіскальної служби Товариство з обмеженою відповідальністю «Довбиський фарфор» 08.08.2019 отримало рішення Державної фіскальної служби України №36265/6/99-99-11-04-01-25 від 30.07.2019 (т. 1 а.с.205, т.2 а.с. 41).
Як свідчить зміст позовної заяви позивач не заперечує застосування процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та отримання ним Рішення Державної фіскальної служби України №36265/6/99-99-11-04-01-25 від 30.07.2019 за результатами розгляду його скарги (т.1 а.с.5).
Відповідно до частини дев'ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено.
Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що право у Товариства з обмеженою відповідальністю «Довбиський фарфор» на звернення до суду з даним позовом виникло 09 серпня 2019 року, тобто з наступного дня після отримання Рішенням Державної фіскальної служби України №36265/6/99-99-11-04-01-25 від 30.07.2019 за результатами розгляду його скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Проте, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 13.01.2020 (здав позовну заяву у відділення поштового зв"язку), тобто позов поданий поза межами строків звернення до суду із позовом, визначених частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також позивачем не спростовано подання позовної заяви 13.01.2020, тобто зі спливом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ст.56 Податкового кодексу України, в даному випадку з дня отримання рішення податкового органу про розгляд скарг позивача.
Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Довбиський фарфор" без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Довбиський фарфор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , - задовольнити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Довбиський фарфор" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без розгляду.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко