про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2020 року м. Житомир
справа № 240/19635/20
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., розглядаючи позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 21.05.2020 №1573929/3554910933 про відмову у реєстрації складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , податкової накладної №5 від 30.04.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов"язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, складену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , податкову накладну №5 від 30.04.2020.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10 грудня 2020 року від Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області надійшло до суду клопотання за вх.№52482/20 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Суд розглянувши наявні у справі матеріали та враховуючи заявлене Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області клопотання, зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст.122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
В постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі №640/20468/18 зроблений висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Матеріалів справи свідчать, що позивач скористався правом оскарження в досудовому порядку вирішення спору, шляхом подання скарг на оскаржуване рішення до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якого 10.06.2020 прийнято рішення з розгляду скарг №23451/3554910933/2, яким скаргу залишено без задоволення.
Відповідач вказує, що згідно з наданих до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду позивач отримав рішення з розгляду скарг - 10.06.2020.
До суду з даним позовом звернувся лише 11.11.2020, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, який встановлений ч.4 ст.122 КАС.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивач заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску до суду не подав.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ч.4 ст.122 КАС України. Окрім того, позивачу, необхідно надати пояснення яким чином та за яких обставин він дізнався про порушення своїх прав та що перешкоджало йому звернутись до відповідача, починаючи з 11.06.2020.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161, 171 КАС України, а провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Зважаючи на викладене, вирішення клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду, відкладається до моменту отримання судом від позивача заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко