Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2020 р. Справа№200/4450/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро»
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.10.2018 року № 0228174603
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 на суму 41100,62 гривень.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.10.2018 року відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0228174603 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації 117 податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на загальну суму штрафу 41100,62 гривень. Вказане рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки відповідача № 1831/05-99-46-03/40914220 від 05.09.2018 року.
З сумою штрафу в розмірі 21948,58 гривень за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних позивач не погоджується, оскільки зазначає, що оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 до ДФС України в адміністративному порядку, однак рішення про продовження строку розгляду скарги ДФС від 28.12.2018 року було прийнято та надіслано не протягом 20-ти календарних днів, передбачених п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, а на 21-й день.
Сутність порушень, визначених при проведенні камеральної перевірки полягає у тому, що реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування, однак позивачем цей строк було порушено щодо реєстрації 117 податкових накладних.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26 травня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
26 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 23 червня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» подано апеляційну скаргу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року скасовано, а справу № 200/4450/20-а направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 вересня 2020 року адміністративну справу № 200/4450/20-а передано на розгляд судді Голубової Л.Б.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/4450/20-а та призначено судове засідання на 01 жовтня 2020 року.
01 жовтня 2020 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 20 жовтня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року витребувано у сторін докази зупинення реєстрації податкових накладних, щодо яких порушено термін реєстрації, які перевірялися та зазначені в акті перевірки № 1831/05-99-46-03/40914220 від 05.09.2018 року та за результатами перевірки яких встановлено порушення граничних термінів реєстрації.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у аналогічній справі № 500/2486/19.
Не погодившись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду про зупинення провадження у справі, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» подано апеляційну скаргу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовня 2020 року скасовано, а справу № 200/4450/20-а направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Донецьким окружним адміністративним судом призначено судове засідання на 30 грудня 2020 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Представником відповідача надано письмовий відзив (том 1, а.с. 75-78). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки позивача від 05.09.2018 року № 1831/05-99-46-03/40914220.
Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних, виписаних у листопаді 2017 року в ЄРПН, чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що до нього правомірно застосовано штраф у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Реєстрація 117 податкових накладних відбулася з затримкою від 4 до 19 днів, тому до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі від 10% до 20% за затримку реєстрації спірних податкових накладних.
Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» є юридичною особою з кодом 40914220, про що наявні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач перебуває на податковому обліку у Маріупольському управлінні ГУ ДПС у Донецькій області, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач є платником податку на додану вартість, про що зазначено в акті камеральної перевірки від 05.09.2018 року № 1831/05-99-46-03/40914220.
Фахівцями Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2017 року, про що складено акт від 05 вересня 2018 року № 1831/05-99-46-03/40914220 (том 1, а.с. 237-239).
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації 117 податкових накладних, виписаних у листопаді 2017 року на загальну суму ПДВ 359929,15 гривень із затримкою:
- від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 221069,10 гривень;
- від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 138860,05 гривень у Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № 0228174603, яким до позивача застосовано штраф у розмірі від 10% до 20% на загальну суму 41100,62 гривень (том 1, а.с. 9-14).
Позивач 03 грудня 2018 року направив скаргу на податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № 0228174603 до ДФС України, яка отримана 07 грудня 2018 року уповноваженою особою Державної фіскальної служби України Компанець О.В. на підставі довіреності від 29.12.2017 року, про що свідчить відповідне повідомлення Укрпошти та лист від 11.05.2019 року (том 1, а.с. 16-20, 28).
Рішенням Державної фіскальної служби від 28 грудня 2018 року № 42171/6/99-99-11-06-01-25 було продовжено строки розгляду скарги до 07 лютого 2019 року (том 1, а.с. 21).
Рішенням Державної фіскальної служби від 07 лютого 2019 року № 6125/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174607 залишено без змін, а скаргу без задоволення (том 1, а.с. 68-70).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Суд зауважує, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 виключно за формальними ознаками, з підстав, встановлених п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, не доводячи іншими доказами своєчасність реєстрації 117 податкових накладних, виписаних у листопаді 2017 року.
Як зазначено вище, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603, оскільки Державна фіскальна служба України рішення про продовження строку розгляду скарги ДФС від 28.12.2018 року прийняла та надіслала не протягом 20-ти календарних днів, як передбачено п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, а на 21-й день.
Статтею 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем тримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з п. 56.9 ст. 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці 1 цього пункту.
Отже, законодавець чітко встановив алгоритм дій податкового органу в ході розгляду скарги платника податків у порядку статті 56 ПК України і наслідки його недотримання.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» скористалося правом досудового (адміністративного) оскарження та звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 ГУ ДФС у Донецькій області в порядку, визначеному статтею 56 ПК України.
За наслідками розгляду такої скарги, ДФС України рішенням від 28.12.2018 року № 42171/6/99-99-11-06-01-25 продовжила розгляд скарги позивача до 07.02.2019 року.
Вказане рішення ДФС України від 28.12.2018 року було прийнято на 21-й календарний день після отримання скарги ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» (07.12.2018 року), тобто за імперативними приписами п. 56.9 ст. 56 ПК України скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.
Відтак, суд не приймає посилання позивача на необхідність прийняття якогось окремого рішення з цього приводу судом, оскільки таке податкове повідомлення - рішення вважається скасованим в силу закону - ПК України, а судове рішення, в свою чергу не може підміняти закон.
Позивачем до матеріалів справи у якості доказу позитивної практики надано постанову Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 200/9042/19-а, якою частково задоволено касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» у справі про визнання бездіяльності Головного управління ДФС у Донецькій області протиправною та зобов'язання Головного управління ДФС у Донецькій області здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій згідно: податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № 0227254603 у розмірі 346267,48 грн., податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № 0227414603 у розмірі 25588,69 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № 0228294603 у розмірі 14897,52 грн., податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 жовтня 2018 року № 0228314603 у розмірі 28280,08 грн. та визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2019 року №6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг.
Верховним Судом скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі №200/9042/19-а, якими було відмовлено позивачу.
В частині позовних вимог ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг, прийнято нову постанову та задоволено позов в цій частині.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2019 № 6124/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг.
В іншій частині позовних вимог справу №200/9042/19-а направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
На новому розгляді рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №200/9042/19-а, залишеним в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов ТОВ «Торговий дім «Інтерелектро» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено.
Судом апеляційної інстанції в постанові, зокрема вказано, що, врахувавши вказані висновки Верховного Суду та дослідивши відповідні докази, суд дійшов вірного висновку про те, що вважаються задоволеними відповідні скарги позивача №№ 03/02, 03/04, 03/07 та 03/08 від 03.12.2018 року, у яких він просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 жовтня 2018 року № 0227254603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 346267,48 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0227414603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 25588,69 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0228294603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 14897,52 грн., від 19 жовтня 2018 року № 0228314603, яким застосовано штраф у загальному розмірі 28280,08 грн., що тягне за собою їх автоматичне скасування, в силу норм ПК України.
Суд не приймає доводи позивача стосовно прийняття судом рішення про скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки, таке податкове повідомлення - рішення, вважається скасованим в силу норм ПК України.
Таким чином, суд бере до уваги надану позивачем постанову Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 200/9042/19-а в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (пункт 57 рішення Європейського суду з прав людини від 28.05.1985 у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес».
Згідно з пунктом 3.4 мотивувальної частини вказаного Рішення охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
Конституційний Суд України у пункті 3.6 мотивувальної частини Рішення від 01.12.2004 № 18-рп/2004 відобразив загальнотеоретичні положення про те, що інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в межах закону, а до якого має законний інтерес без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
Отже, законний (охоронюваний законом) інтерес виражається у можливостях суб'єкта права користуватися певним соціальним благом, не вимагаючи певних дій від інших осіб і лише за певних умов маючи можливість звертатися за захистом цього інтересу до суду з метою задоволення своїх потреб, які не суперечать суспільним.
Для звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу особа повинна мати легітимні очікування вчинення стосовно неї певних дій з боку іншого суб'єкта відповідно до заснованого на законі дозволу.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0228174603, оскільки право позивача вже захищено законом, спірне рішення вважається скасованим в силу імперативних приписів статті 56 Податкового кодексу України і не потребує додаткового захисту судовим рішенням.
Таким чином, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 на суму 41100,62 гривень задоволенню не підлягають.
Питання судових витрат не вирішується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87510, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Ушакова, буд. 8; поштова адреса зазначена в позовній заяві: 04073, м. Київ, п/в 73, а/с 106, код ЄДРПОУ 40914220) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.10.2018 року № 0228174603 - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова