Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2020 р. Справа№200/11632/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», між тим рішенням відповідача від 23.11.2020 року № 1440 в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на недостатність пільгового стажу. Відповідачем не було зараховано до відповідного стажу певний період його роботи через неприйняття уточнюючої довідки.
Вважаючи, що його права порушені, просив:
- визнати протиправними дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування йому до пільгового стажу для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи за професією гірника очисного забою на «Шахті «Бутівська», м. Макіївка, з 30.10.1996 року по 30.12.1999 року;
- скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2020 року № 1440 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути його заяву від 19.11.2020 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що рішення відповідача відповідало вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що 19.11.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (заява від 19.11.2020 року №1440).
До заяви додав надав наступні документи; заяву; копію паспорту та ідентифікаційного номеру; копію трудової книжки НОМЕР_1 від 30.10.1996 року та трудової книжки НОМЕР_2 від 19.03.2000 року; копію дублікату трудової книжки № НОМЕР_3 від 03.07.2019 року; довідку Вугледарського міського центру зайнятості від 14.03.2000 року №230; довідку підприємства «Шахта «Бутівська» (що розташована в м. Макіївка) від 08.02.2013 року №36 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
До розгляду документів відповідачем долучено довідку підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» від 19.09.2019 року №288 про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії, що міститься в матеріалах пенсійної справи.
Рішенням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2020 року № 1440 в задоволенні заяви відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідних 25 років пільгового стажу на підземних роботах незалежно від віку.
Рішення мотивовано тим, що відповідно до поданих документів страховий стаж заявника складає 24 роки 5 місяців 23 дні, в тому числі стаж роботи на пільгових умовах - 19 років 1 місяць 21 день.
Вказаним рішенням для визначення права на пенсію не прийнято до уваги довідку підприємства «Шахта «Бутівська» від 08.02.2013 року №36 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у зв'язку з тим, що період роботи з 30.10.1996 року по 30.12.1999 року гірником очисного забою не відповідає записам у дублікаті трудової книжки №763510 від 03.07.2019 року. Крім того, згідно з довідкою Вугледарського міського центру зайнятості від 14.03.2000 року №230 заявник перебував на обліку з 02.11.1997 року по 04.09.1998 року, з 26.07.1999 року по 30.08.1999 року, з 16.09.1999 року по 31.10.1999 року, з 02.02.2000 року по 03.02.2000 року, що співпадає з періодом роботи на підприємстві «Шахта «Бутівська».
При цьому періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані, в рішенні не зазначені; періоди роботи на пільгових умовах - не досліджувалися; підстави не зарахування до пільгового стажу відповідних періодів роботи позивача - в рішенні не наведені. Наявність та/або відсутність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах - відповідачем не встановлювалася і не досліджувалася.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджені Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).
Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.
Органом Пенсійного фонду України оскарженим рішенням для визначення права на пенсію не прийнято до уваги довідку підприємства «Шахта «Бутівська» від 08.02.2013 року №36 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у зв'язку з тим, що період роботи з 30.10.1996 року по 30.12.1999 року гірником очисного забою не відповідає записам у дублікаті трудової книжки; крім того, згідно з довідкою центру зайнятості заявник перебував на обліку в певні періоди, які підпадають під період роботи на підприємстві «Шахта «Бутівська».
Суд вважає такі посилання відповідача такими, що ґрунтуються на неповному дослідженні поданих позивачем документів, що призвело до неправомірного прийняття оскарженого рішення.
Так, у дублікаті трудової книжки позивача №763510 від 03.07.2019 року дійсно не містяться записи щодо спірного періоду його роботи.
Проте, такі записи містяться в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 30.10.1996 року, яка подавалася до відповідача, в якій щодо спірного періоду відображено, що позивач працював у державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Бутівська» державної холдингової компанії «Макіїввугілля», а саме:
30.10.1996 року - прийнятий учнем гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті;
30.10.1996 року - підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року;
28.11.1996 року - переведений гірником очисного забою четвертого розряду з повним робочим днем в шахті;
30.12.1999 року - звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
В трудовій книжці позивача зазначені відомості щодо характеру роботи позивача (зайнятість повний робочий день) у відповідний період на посадах, що віднесені до відповідного списку.
Крім того, позивачем до відповідача подано довідку ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» від 08.02.2013 року №36 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (що видана на непідконтрольній українській владі території (м. Макіївка Донецької області), в якій щодо спірного періоду з 30.10.1996 року по 30.12.1999 року відображені наступні записи:
- з 30.10.1996 року по 30.12.1999 рік позивач працював гірником очисного забою в державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Бутівська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Макіїввугілля»; виконував гірничі роботи за професією (посадою), що віднесена до списку №1.
Видана щодо позивача довідка підтверджує пільговий характер роботи позивача по відповідному списку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року в справі № 520/15025/16-а відступила від попередніх висновків Верховного Суду України щодо відсутності підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Вона дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказані висновки Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, поданими позивачем документами - трудовою книжкою НОМЕР_1 від 30.10.1996 року та уточнюючою довідкою ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» підтверджено право позивача на зарахування спірного періоду до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на наведене посилання відповідача на довідку центру зайнятості є неприйнятними, оскільки вона суперечить записам, що містяться в трудовій книжці позивача, яка відповідно до законодавства є основним документом для вирішення питання про призначення пенсії.
Крім того, суб'єктом владних повноважень в оскарженому рішенні періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані, - не зазначені; періоди роботи на пільгових умовах - не досліджувалися; підстави не зарахування до пільгового стажу відповідних періодів роботи позивача - в рішенні не наведені. Наявність та/або відсутність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах - відповідачем не встановлювалася і не досліджувалася.
Враховуючи наведене таке рішення (яке і створює правові наслідки, а не дії, як помилково вважав позивач) не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача зарахувати зазначені позивачем періоди роботи до пільгового стажу, оскільки відповідачем в оскарженому рішенні (яке і створює правові наслідки для пенсіонера) не зазначено, які саме періоди роботи не зараховані до такого стажу, і виконані не всі умови для прийняття рішення, а саме не встановлена та не досліджена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органа Пенсійного фонду України.
Верховний Суд в постановах від 06.03.2018 року №754/14898/15-а, від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, такі висновки є обов'язковими для органів Пенсійного фонду України.
З огляду на наведене, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково - шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи щодо роботи та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
При цьому орган Пенсійного фонду України при аналізі документів має виходити з того, що з огляду на загальні принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН (а саме «намібійські винятки», сформульовані Судом щодо окупованих територій, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян) та в рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.
А неможливість проведення органом Пенсійного фонду України перевірки виданих документів не може позбавляти особу права на пенсію.
Відповідно до ч. 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому відповідно до наведених процесуальних вимог судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 840,80 грн., підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2020 року № 1440, прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2020 року №1440 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 42169496) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 30 грудня 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда