Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
30 грудня 2020 р. Справа №200/11708/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача Пробийголова Д.О. відповідача приватного виконавця Горелика Є.Б., третьої особи ОСОБА_1 , представника третьої особи Приходька О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 грудня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі за текстом також - АТ «Ощадбанк») до приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича (даті за текстом також - приватний виконавець), державного підприємства «СЕТАМ», треті особи, які не ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо передання на примусову реалізацію нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , а саме: будинку, загальною площею 91,7 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., матеріали стін: шлакоблок, обкладений цеглою; земельна ділянка 2500 кв.м., кадастровий номер 1423082000:02:000:0051, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) зобов'язати відповідача скасувати постанову про арешт майна боржника ВП № 63310033 від 15.10.2020 р. за рішенням суду № 234/18417/19 від 05.03.2020 р. щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: будинок, загальною площею 91.7 кв.м., житловою площею 26.9 кв.м. матеріали стін: шлакоблок, обкладений цеглою; земельна ділянка 2500 кв.м., кадастровий номер 1423082000:02:000:0051, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) Зобов'язати ДП «СЕТАМ» скасувати процедуру проведення електронних торгів та зняти з реалізації нерухоме майно: будинок, загальною площею 91,7 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., матеріали стін: шлакоблок, обкладений цеглою; земельна ділянка 2500 кв.м., кадастровий номер 1423082000:02:000:0051, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , за номером лоту в системі електронних торгів ДП «СЕТАМ» - № 459333 (уцінено лот № 455229) в рамках виконавчого провадження № 63310033 у зв'язку з порушенням процедури його реалізації.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги до ДП «СЕТАМ», АТ «Ощадбанк» посилається на те, що приватним виконавцем було направлено заявку на реалізацію нерухомого майна в рамках виконавчого провадження № 63310033 відкритого 15.10.20 з порушенням підпункту 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, оскільки приватним виконавцем не було надано копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна, зокрема, у відомостях ДП «СЕТАМ» не зазначено про існування чинного арешту, накладеного на нерухоме майно, відповідно до ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 16.05.17 у справі № 234/4524/15-ц.
Враховуючи наведені порушення вимог чинного законодавства позивач звернувся до суду із даним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, надав пояснення аналогічні ти, що викладені у позовні.
Відповідач, третя особа та її представник заперечували проти задоволення позову, надали пояснення аналогічні тим, що викладені в заяві по суті справи.
Представник ДП «СЕТАМ» та представник третьої особи - ОСОБА_2 не з'явилися у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи буди повідомленні належним чином.
Згідно з частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи положення вищевказаних норм процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з'явилися за наявними матеріалами справи.
Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, що наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, згідно статуту ДП «СЕТАМ», який розміщено на веб-сайті останнього (setam.gov.ua) зокрема, пункту 3.5 розділу 3, судом встановлено, що державне підприємство «СЕТАМ» діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання.
Аналіз наведеного свідчить про те, що державне підприємство «СЕТАМ» не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не здійснює публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг.
Отже, правовідносини, які виникли між сторонами (суб'єктами господарювання), випливають виключно з правовідносин, пов'язаних з організацією та проведенням електронних торгів в рамках виконавчого провадження, тобто спір між ними виник не у зв'язку із виконанням або невиконанням суб'єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій, в тому числі, делегованих.
Таким чином, з урахуванням приписів Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, якими врегульоване питання проведення електронних торгів, спір у справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного та господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича, державного підприємства «СЕТАМ» підлягає закриттю в частині позовних вимог про зобов'язання державного підприємства «СЕТАМ» скасувати процедуру проведення електронних торгів та зняття з реалізації нерухомого майна.
Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 Кодексу).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, у відповідності до норм чинного законодавства сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі № 200/11708/20-а за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича, державного підприємства «СЕТАМ», треті особи:, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні в частині позовних вимог до державного підприємства «СЕТАМ» про зобов'язання державного підприємства «СЕТАМ» скасувати процедуру проведення електронних торгів та зняття з реалізації нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв