Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2020 р. Справа№200/7993/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат»
про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 2906840,78 гривень
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 2906840,78 гривень з яких:
- з податку на додану вартість в сумі 1325520,75 гривень;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1560,61 гривень;
- з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1579759,42 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - приватне акціонерне товариство «Донрибкомбінат» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Слов'янсько-Лиманське управління) як платник податків за основним місцем обліку з 11.11.1996 року. Будучи платником податків відповідач має податковий борг, що раніше не був заявлений до суду у загальному розмірі 2906840,78 гривень, який виник через несплату самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1325520,75 гривень, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1560,61 гривень, з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1579759,42 гривень.
З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесена податкова вимога форми «Ю» від 06.02.2018 року № 916-47, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом та яка отримана уповноваженим представником відповідача 13.02.2018 року. Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 2906840,78 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 вересня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року відкладено підготовче засідання на 20 жовтня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03 листопада 2020 року.
03 листопада 2020 року підготовче засідання відкладено на 01 грудня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 грудня 2020 року.
Представник позивача до суду з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Згідно положень частини шостої статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відповідач - приватне акціонерне товариство «Донрибкомбінат» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00476625, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 152-154). З 11.11.1996 року відповідач перебував на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Слов'янсько-Лиманське управління) як платник податків за основним місцем обліку.
Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.
Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
21 жовтня 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 216273,00 гривень (т. 1 а.с. 34).
19 листопада 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 70292,00 гривень (т. 1 а.с. 35).
19 грудня 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 317077,00 гривень (т. 1 а.с. 36).
16 січня 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за грудень 2019 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 159307,00 гривень (т. 1 а.с. 37).
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 110204,00 гривень (т. 1 а.с. 38).
19 березня 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 117009,00 гривень (т. 1 а.с. 39).
21 квітня 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за березень 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 113753,00 гривень (т. 1 а.с. 40).
18 травня 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 92384,00 гривень (т. 1 а.с. 41).
16 червня 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за травень 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 90543,00 гривень (т. 1 а.с. 43).
26 червня 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2020 року, в якій відповідач у рядку 18 декларації (позитивне значення різниці міх сумою податного зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) та рядку 18.1 (сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки) визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 258,00 гривень (т. 1 а.с. 42).
Загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданих декларацій з податку на додану вартість становить 1287100,00 гривень.
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На підставі п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 38420,75 гривень.
Таким чином загальну сума заборгованості з податку на додану вартість складає 1325520,75.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (т. 1 а.с. 86-94, 164-172).
Стосовно заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1560,61 гривень, судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт (підпункт 266.3.3).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
18 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік (звітна) в якій самостійно визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальній сумі 3121,23 гривень, яке підлягає щоквартальній сплаті рівними частками у розмірі 780,31 гривень за І-ІІІ квартал та 780,30 гривень за IV квартал (т. 1 а.с. 44-45). Судом встановлено, що відповідачем не сплачено податок за ІІІ-IV квартал 2019 року по терміну сплати 29.10.2019 року та 29.01.2020 року відповідно.
Загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданих декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки становить 1560,61 гривень.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (т. 1 а.с. 95-97, 173-202).
Стосовно заборгованості з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1579759,42 гривень, судом встановлено наступне.
Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі які в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Приватному акціонерному товариству «Донрибкомбінат» у постійне користування надано землю прощею 295.94 гектарів для ведення рибного господарства відповідно до рішення Кіровської селищної ради народних депутатів від 28.12.1999 року, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ДН № 006610, виданий 26.03.2001 року (т. 1 а.с. 16-18).
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 006612, виданий 02.04.2001 року, приватному акціонерному товариству «Донрибкомбінат» у постійне користування надано землю прощею 262.03 гектарів для ведення рибного господарства відповідно до рішення Рідкодубівської сільської ради народних депутатів від 26.11.1999 року (т. 1 а.с. 19 зв.бік-22).
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 006613, виданий 26.03.2001 року, приватному акціонерному товариству «Донрибкомбінат» у постійне користування надано землю прощею 282.46 гектарів для ведення рибного господарства відповідно до рішення Шандриголівської сільської ради народних депутатів від 24.12.1999 року (т. 1 а.с. 23 зв.бік-26).
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 006614, виданий 26.03.2001 року, приватному акціонерному товариству «Донрибкомбінат» у постійне користування надано землю прощею 58.76 гектарів для ведення рибного господарства відповідно до рішення Новоселицької селищної ради народних депутатів від 20.10.1999 року (т. 1 а.с. 27-30).
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 006615, виданий 28.03.2001 року, приватному акціонерному товариству «Донрибкомбінат» у постійне користування надано землю прощею 42.66 гектарів для ведення рибного господарства відповідно до рішення Дробишевської селищної ради народних депутатів від 28.12.1999 року (т. 1 а.с. 30 зв.бік-30).
Таким чином у приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» на праві постійного користування наявні земельні ділянки за які сплачується земельний податок з юридичних осіб.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 567087,34 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001176, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 47257,28 гривень та за грудень 47257,26 гривень (т. 1 а.с. 46-47). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 374291,06 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001177, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 31190,92 гривень та за грудень 31190,94 гривень (т. 2 а.с. 2-4). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 536039,19 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі актів серії І-ДН №№ 006610, 006611, 006612, 006613, 006614, 006615 яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 44669,93 гривень та за грудень 44669,96 гривень (т. 1 а.с. 50-51). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 186499,36 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 006632, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 15541,61 гривень та за грудень 15541,65 гривень (т. 1 а.с. 52-53). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 139947,08 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001136, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 11662,26 гривень та за грудень 11662,22 гривень (т. 1 а.с. 54-55). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 127852,90 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 006074, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 10654,41 гривень та за грудень 10654,39 гривень (т. 1 а.с. 56-57). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2019 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2019 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2019 рік у сумі 5925,77 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001175, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 493,81 гривень та за грудень 493,86 гривень (т. 1 а.с. 58-59). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості липень - грудень 2019 року по терміну сплати починаючи з 30 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 135163,85 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001136, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 11263,65 гривень та за грудень 11263,70 гривень (т. 1 а.с. 60-61). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 177902,88 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 006632, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - грудень у розмірі 14825,24 гривень (т. 1 а.с. 62-63). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 334000,73 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001177, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 27833,39 гривень та за грудень 27833,44 гривень (т. 1 а.с. 64-65). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 547189,13 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001176, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 45599,09 гривень та за грудень 45599,14 гривень (т. 1 а.с. 66-67). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 5646,65 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 001175, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 470,55 гривень та за грудень 470,60 гривень (т. 1 а.с. 68-69). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 121830,68 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі акту серії І-ДН № 006074, яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 10152,56 гривень та за грудень 10152,52 гривень (т. 1 а.с. 70-71). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
19 лютого 2020 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2020 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2020 рік у сумі 511080,41 гривень за земельні ділянки, які належать відповідачу на праві користування на підставі актів серії І-ДН №№ 006610, 006611, 006612, 006613, 006614, 006615 яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень - листопад у розмірі 42590,03 гривень та за грудень 42590,08 гривень (т. 1 а.с. 72-73). Судом встановлено, що період виникнення заборгованості січень - квітень 2020 року по терміну сплати починаючи з 01 березня 2020 року по 30 червня 2020 року.
Загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданих декларацій з земельного податку з юридичних осіб становить 1579759,42 гривень.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з земельного податку з юридичних осіб (т. 1 а.с. 98-111, 203-241).
Таким чином, загальну сума заборгованості складає 2906840,78 гривень.
Суд зазначає, що заявлена позивачем сума до стягнення складається з самостійно визначеного відповідачем зобов'язання на підставі декларацій, що виключає обставину оскарження та не визнання податкового зобов'язання, оскільки самостійно визначено приватним акціонерним товариством «Донрибкомбінат».
Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 06.11.2018 року № 916-47 (т. 1 а.с. 10) яка надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримана уповноваженим представником товариства, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 10 зв.бік).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.
Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) до приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84173, Донецька область, Слов'янський район, селище Мирне, код ЄДРПОУ 00476625) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 2906840,78 гривень - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» (код ЄДРПОУ 00476625) у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 2906840 (два мільйони дев'ятсот шість тисяч вісімсот сорок) гривень 78 копійок, з яких:
- з податку на додану вартість в сумі 1325520 (один мільйон триста двадцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять) гривень 75 копійок;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1560 (одну тисячу п'ятсот шістдесят) гривень 61 копійку;
- з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1579759 (один мільйон п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 42 копійки.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова