Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2020 р. Справа№200/9759/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010345134 від 17.09.2020 на суму 2588,18 грн. та №0010355134 від 17.09.2020 на суму 551,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без будь-яких правових підстав. Позивач зазначив, що йому не зрозуміло які саме порушення стали підставою для нарахування штрафних санкції. Земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік сплачений у повному обсязі на підставі квитанції № 66 від 10.07.2020 на суму 12940,90 грн., та на підставі квитанції від 18.06.2020 на суму 3090,52 грн. Позивач не вбачає в своїх діях, як платника податку порушень діючого законодавства. Просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що штрафні санкції, нараховані податковим повідомленням-рішенням №0010345134 від 17.09.2020 на суму 2588,18 грн. та №0010355134 від 17.09.2020 на суму 551,45 грн. застосовані за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань. Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2020 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в загальному позовному провадженні - відмовлено. Витребувано у Головного управління ДПС у Донецькій області певні докази.
Сторони про відкриття провадження та розгляд справи були повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником частки об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно
Головне управління ДПС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, діє на підставі положення про Державну податкової службу України та керується Податковим кодексом України.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно.
Перевіркою було встановлено порушення законодавства в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки по податковому повідомленню - рішенню від 19.02.2019 № 0002829-4311-0510. По строку сплати до 13.10.2019, ОСОБА_1 сплатив зобов'язання - 18.06.2020.
Дані висновки відображені в акті перевірки № 768/05-99-51-34/ НОМЕР_1 від 21.08.2020.
На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 17.09.2020 №№0010355134 з застосуванням штрафних санкцій з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 551,45 грн.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю.
Перевіркою було встановлено порушення п. 287.5 ст. 287 ПК України, а саме те, що узгодженні суми податкового зобов'язання з плати за землю по податковим повідомленням - рішенням від 27.06.2014 № 606359 за 2014 рік, від 30.06.2015 № 513-1 за 2015 рік, від 30.06.2016 № 4724977-1301 за 2016 рік, у встановлені податковим законодавством строки сплачені не були.
Дані висновки відображені в акті перевірки №767/05-99-51-34/ НОМЕР_1 від 21.08.2020.
На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 17.09.2020 №0010345134 з застосуванням штрафних санкцій з плати за землю з фізичних осіб на суму 2588,18 грн.
Правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 17.09.2020 №0010345134 та 17.09.2020 №0010355134 (форма “Ш”) є спірною обставиною у межах цієї справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктами 16.1.2 і 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.
Згідно до п. 269.1 ст. 269, ст. 287 ПК України, платником земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) землекористувачі.
Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України, фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 даного Кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Відповідно до п. 62.1 ст.62 Податкового Кодексу України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ПК України).
Так, відповідно до п. 86.2 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У свою чергу, приписами пункту 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
В матеріалах даної справи наявний лист від 10.09.2020 № 71551/10/05-99-51-34 ГУ ДПС у Донецькій області щодо участі у розгляді заперечень, в якому ОСОБА_1 запрошено взяти участь у розгляді наданих ним заперечень на акт камеральної перевірки №768/05-99-51-34/ НОМЕР_1 з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб 16.09.2020 о 14 год. 30 хв., за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, 26, каб. 205.
Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, наведений лист від 10.09.2020 №71551/10/05-99-51-34, позивачем був отриманий 16.09.2020, тобто безпосередньо у день розгляду заперечень, а враховуючи проживання позивача у місті Києві, ОСОБА_1 ніяк фізично не міг бути присутнім на розгляді його заперечень до акта перевірки.
Така сама ситуація склалась з розглядом заперечень на акт перевірки від 21.08.2020 №767/05-99-51-34/ НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі винесеного акту перевірки від 21.08.2020 №767/05-99-51-34/ НОМЕР_1 було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 №0010345134 (форма “Ш”) про нарахування штрафних санкцій на сумі 2588,18 грн.
Суд зазначає, що перевіркою було встановлено порушення законодавства в частині несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з плати за землю за 2014 - 2016 рік відповідно до п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпунктів 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, контролюючий орган має право нарахувати штрафні санкції за порушення строків сплати грошового зобов'язання в межах строку 1095 днів та відлік строку давності у 1095 днів починається за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань.
У акті перевірки №355/05-99-53-33 зазначено про проведення перевірки щодо сплати орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік. Проте, фактично перевірку проведено з сплати за землю з фізичних осіб за 2014 - 2016 роки.
Враховуючи, що податкові зобов'язання зі сплати за землю з фізичних осіб здійсненні за 2014 -2016 роки, суд доходить висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято поза межами строку 1095 днів.
Суд також зазначає, що висновки про те, що відлік строку давності не пов'язаний з фактичною сплатою платником податків узгоджених податкових зобов'язань, а починає свій відлік з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах № 820/495/18 від 29.01.2019 року, № 824/760/17-а від 05.06.2018 року, № 820/3543/17 від 02.10.2018 року, № 820/3544/17 від 10.05.2018 року.
Суд зазначає, фактично податковим органом була визначена сума штрафних санкцій з грубим порушенням податкового законодавства.
Крім того, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного вручення податкових повідомлень - рішень позивачу контролюючим органом, що передбачено у спосіб та строки, визначені п. 58.3 ст. 58, п. 286.5 ст. 286 ПК України, через що ці податкові повідомлення - рішення, у розумінні вимог Податкового законодавства, вважаються такими, що не вручені платнику податків.
Таким чином враховуючи все вищезазначене, контролюючим органом податкові повідомлення-рішення від 17.09.2020 №№0010345134 та 17.09.2020 №№0010355134 (форма “Ш”) були винесені з порушенням норм діючого законодавства, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом штрафних санкцій та, як наслідок, наявні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується квитанцією № 29003767 від 16.10.2020, позивач за подання адміністративного позову сплатив 840,00 грн.
Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області у розмірі 840,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області за формою “Ш” від 17.09.2020 № 00010345134 у сумі 2588,18 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області за формою “Ш” від 17.09.2020 № 00010355134 у сумі 551,45 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 00 коп.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець