24 грудня 2020 року Справа № 160/10297/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.,
за участю: секретаря с/з Максименко Е.М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Амельченка А.С.
представника відповідача Полівчука Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.09.2020 року, просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №832к від 29.05.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Криворізького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №149 о/с від 09.06.2020 року «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2020 року №2020 о/с) в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника Криворізького відділу поліції, з 13.06.2020 року згідно із Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.06.2020 року з розрахунку 325,28 грн. по день поновлення на службі за кожний календарний день вимушеного прогулу;
- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 9767,40 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №832к від 29.05.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Криворізького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 » до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом 149 о/с від 09.06.2020 року «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2020 року №2020 о/с) позивача звільнено зі служби в Національній поліції України. Позивач не погоджується з оскаржуваними наказами та зазначає, що єдиною підставою для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, стали висновки службового розслідування щодо встановлення порушення підполковником поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, які ґрунтуються виключно на інформації стосовно наявності в провадженні першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань кримінального провадження №62020000000000273 від 12.03.2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України. Обвинувальний вирок по кримінальному провадженню №62020000000000273 від 12.03.2020 року за ч. 3 ст. 369 КК України під час здійснення досудового розслідування судом не постановлявся. На думку позивача, сам факт вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не може бути беззаперечним та достатнім доказом вчинення порушення, яке інкримінується, а також не може свідчити про недотримання Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Висновок про результати службового розслідування не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни. Факт нібито надавання позивачем неправомірної вигоди ОСОБА_2 є спланованою провокацією з боку останнього відносно позивача та відповідно предметом розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000273 від 12.03.2020 року. Позивач вказує на позицію Верховного Суду, відповідно до якої за умови встановлення ГУНП у висновку службового розслідування лише фактичні обставини кримінального правопорушення, які містяться у письмовому повідомленні про підозру, вказані обставини є підставою для звільнення позивача лише за умови наявності вироку. Позивач вказує на те, що у разі звільнення без законної підстави, його має бути поновлено на попередній роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
16.09.2020 року позивачем надано заяву про усунення недоліків, до якої долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, уточнену позовну заяву та доказ сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/10297/20 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.10.2020 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 13.10.2020 року, з'явились позивач та представник позивача. Судом продовжено підготовче засідання на 30 днів та відкладено до 20.10.2020 року.
20.10.2020 року представником відповідача надано суду клопотання про відкладення розгляду у справи.
В підготовче судове засідання, призначене на 20.10.2020 року, з'явились позивач та представники сторін. Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.11.2020 року.
04.11.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин надзвичайної події в поліції за участю ОСОБА_1 було проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено передачу останнім полковнику поліції ОСОБА_2 суму коштів неправомірної вигоди за невтручання і не реагування на факти безперешкодної діяльності підконтрольних підполковнику поліції ОСОБА_1 осіб, що займаються продажем безакцизних тютюнових виробів на території міста Кривий Ріг. За наслідками події було відкрито кримінальне провадження №62020000000000273 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК України. Дисциплінарною комісією ГУНП було враховано, що ця надзвичайна подія за участю підполковника поліції ОСОБА_1 викликала негативний суспільний резонанс, і в мережі Інтернет були надруковані чисельні публікації різних видань з цього приводу. В цих публікаціях у негативному контексті висвітлено дану подію за участю саме поліцейського, у зв'язку з чим, позивачем завдано шкоди авторитету органів поліції, що у свою чергу призводить до зменшення довіри громадян до Національної поліції України як державного органу. В результаті зібраних матеріалів службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях позивача наявний дисциплінарний проступок, а тому до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісною з подальшим проходженням служби. В ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред'являються до поліцейських та наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. Щодо посилань позивача на порушення принципу пропорційності, відповідач зазначає, що відповідно до вимог ст. 19 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальнику ГУНП. Відповідачем, також, приведено розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача згідно вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260.
У зв'язку з перебуванням судді Врона О.В. на лікарняному, розгляд справи перенесено на 01.12.2020 року.
10.11.2020 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, викладеній у відзиві та зазначено, що відповідач дійшов передчасного висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача. Службове розслідування не проводилось протягом майже місяця, а підставою для його продовження стала інформація, здобута в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62020000000000273 та яка не має впливати на прийняття рішення щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Також, матеріали службового розслідування не містять самостійно встановлених обставин, які б доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного правопорушення.
01.12.2020 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо оскарження наказу ГУНП від 29.05.2020 № 832к про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В підготовче судове засідання призначене на 01.12.2020 року, з'явились позивач та представники сторін, підтримали обрані правові позиції. У зв'язку з необхідністю підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, оголошено перерву до 10.12.2020 року.
04.12.2020 року представником позивача надані пояснення щодо дотримання строку звернення до суду.
В підготовче судове засідання призначене на 10.12.2020 року, з'явились позивач та представники сторін, підтримали обрані правові позиції.
В підготовчому засіданні 10.12.2020 року судом відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Так, 09.06.2020 р. ОСОБА_1 було отримано разом із супровідним листом наказ № 832 від 29.05.2020 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Криворізького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч. 1,2 ст.24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Розгляд рапорту про незгоду з дисциплінарним стягненням здійснюється протягом 30 календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.
08.07.2020 р. ОСОБА_1 було подано на ім'я голови Національної поліції України відповідний рапорт про незгоду з дисциплінарним стягненням та звільненням зі служби, який
13.07.2020 р. було доставлено на адресу Національної поліції України кур'єром, що підтверджується копією рапорту ОСОБА_1 про незгоду з дисциплінарним стягненням та звільненням зі служби від 08.07.2020 р., накладною «ЕКСПРЕС ПОШТА» №7886564 та відповіддю уповноваженого співробітника Національної поліції України за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 , в якій зазначено, що даний рапорт датований саме 08.07.2020 р.
11.08.2020 р. ОСОБА_1 , отримавши відповідь за результатами розгляду свого рапорту,
28.08.2020 р. звернувся з даною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з дотриманням місячного строку, а представник відповідача не навів жодних обставин, на підставі яких суд міг би залишити позовну заяву без розгляду, клопотання не підлягає задоволенню.
Судом закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 22.12.2020 року.
В судовому засіданні 22.12.2020 року оголошено перерву до 24.12.2020 року.
В судове засідання призначене на 24.12.2020 року, з'явились позивач та представники сторін, підтримали обрані правові позиції.
В судовому засіданні в якості свідка був допитаний начальник Криворізького відділу поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що підполковник поліції ОСОБА_1 під час служби неналежно виконував свої службові обов'язки та не виконував його вимоги в частині організації привентивної та профілактичної діяльності спрямованої на вжиття заходів щодо виявлення правопорушень пов'язаних з незаконним розповсюдженням контрабандних та контрафактних алкогольних та тютюнових виробів на ринках та прилеглих до них територіях. Позивачем та його підрозділами було складено лише 45 протоколів про адміністративні правопорушення, в той час як від громадян та органів виконавчої влади надійшло 245 повідомлень про незаконне розповсюдження контрабандних та контрафактних алкогольних та тютюнових виробів на території м.Кривого Рогу. Відомості до ЄРДР за фактом незаконного збуту тютюнових виробів взагалі не вносились.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, свідка, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
07.11.2015 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та присяги працівника НПУ ОСОБА_1 .
Наказом по ГУНП в Дніпропетровській області №79 о/с від 27.02.2017 року підполковника поліції ОСОБА_1 з 27.02.2017 призначено на посаду заступника начальника КВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Під час проходження позивачем служби, 02.04.2020 до ГУНП надійшла інформація про документування працівниками ЦА ДБР та Дніпропетровського управління ДВБ НП України у рамках кримінального провадження №62020000000000273, відкритого 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, протиправної діяльності заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , а також затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується інформаційною довідкою від 02.04.2020 №18/32-114.
Враховуючи вказане, наказом відповідача від 03.04.2020 за №624, призначено службове розслідування за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1
29.05.2020 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області полковником поліції Володимиром Огурченко затверджено Висновок про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 .
Копію вказаного висновку про результати службового розслідування ОСОБА_1 отримав 18.08.2020 року, та ознайомився з матеріалами службового розслідування.
Відповідно до п. 1,3 Висновку про результати службового розслідування, факт порушення службової дисципліни заступником начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 вважається таким, що знайшов своє об'єктивне підтвердження, а в діях підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок вважається встановленим; за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, посадових інструкцій, нехтування обмеженнями та заборонами, визначеними законодавством для поліцейських, що виразилося у вчиненні дій проти інтересів служби, які несумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру, як до носія влади і завдають шкоду авторитету органу Національної поліції України, ураховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, застосоване наказом ГУНП від 24.01.2020 №127к, застосовано до заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
09.06.2020 року позивачем рекомендованим листом було отримано лист Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області №48/7-917 від 04.06.2020 року та наказ начальника ГУНП в Дніпропетровській області №832к від 29.05.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Криворізького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 ».
Відповідно до п. 1 наказу №832к від 29.05.2020 року за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, посадових інструкцій, нехтування обмеженнями та заборонами визначеними законодавством для поліцейських, що виразилося у вчиненні дій проти інтересів служби, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру, як до носія влади і завдають шкоду авторитету органу Національної поліції України, ураховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, застосоване наказом ГУНП від 24.01.2020 № 127к, застосовано до заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
ОСОБА_1 звернувся із заявою на ім'я начальника ГУНП в Дніпропетровській області стосовно надання наступних документів: копії наказу про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі служби в Національній поліції; трудову книжку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідку про заробітну плату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно нарахування заробітної плати та інших нарахувань за період з січня 2020 року по травень 2020 року із зазначенням інформації щодо кількості відпрацьованих ОСОБА_1 днів; копію особової справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06.08.2020 року позивачем рекомендованим листом було отримано лист ГУНП в Дніпропетровській області №20/9-13-29 від 27.07.2020 «Про надсилання документів», разом з яким надіслано запитувані документи: витяг з наказу про звільнення зі служби в поліції, довідку про суми грошового забезпечення, біографічну довідку та трудову книжку серії НОМЕР_1 .
Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції Володимира Огурченко №149 о/с від 09.06.2020 «По особовому складу» (зі змінами внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2020 №2020 о/с), підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника Криворізького відділу поліції, звільнено з 13.06.2020 року згідно із Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись з прийнятими наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місце перебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.06.2020 № 149 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Підставою для видачі наказу по особовому складу став наказ Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 29.05.2020 № 832к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім видом дисциплінарного стягнення.
Як слідує, з наказу №832к, такий винесено за порушення позивачем вимог п.п. 1,6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, посадових інструкцій, нехтування обмеженнями та заборонами визначеними законодавством для поліцейських, що виразилося у вчиненні дій проти інтересів служби, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру, як до носія влади і завдають шкоду авторитету органу Національної поліції України.
Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача з органів Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області став факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у не дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Поряд із тим, суд критично оцінює такі доводи відповідача, з огляду на наступне.
Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з'ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов'язані з морально-етичними нормами.
Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов'язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.
Як слідує з матеріалів справи, фактично висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР за № 62020000000000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.
Суд відмічає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов'язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.
В наказі відповідач вказує, що позивач порушив вимоги п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині не утримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині не дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Поряд із тим, ані під час проведення службового розслідування, ані в судовому засіданні відповідачем не зазначено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , що є порушенням п.п.1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції. Представник відповідача посилався лише на обставини, які розслідуються в рамках кримінального провадження за № 62020000000000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, а також на передачу грошових коштів полковнику поліції ОСОБА_2 за невтручання і не реагування останнього на факти невжиття підполковником поліції ОСОБА_1 заходів із запобігання, виявлення та припинення незаконного збуту тютюнових виробів, порушення правил торгівлі тютюновими виробами особами, які здійснюють таку діяльність на території м. Кривий Ріг.
Натомість, суд зазначає, що позивач вчинення вказаного кримінального правопорушення заперечує та зазначає, що факт надання неправомірної вигоди є спланованою провокацією стосовно нього.
Відтак, належним доказом вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України є належно проведене кримінальне розслідування та винесення за результатами розгляду зібраних під час кримінального розслідування доказів рішення суду у вигляді вироку, який набрав законної сили.
Частиною 1 статті 62 Конституції України, частиною 2 статті 2 Кримінального кодексу України та частиною 1 статті 17 Кримінального процесуального кодексу України закріплений правовий принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Також, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що в інтернет мережі була розміщена інформація щодо затримання підполковника поліції ОСОБА_1 , як на думку відповідача підриває авторитет Національної поліції України, оскільки розміщення інформації про затримання позивача не є дисциплінарним проступком, оскільки ОСОБА_1 не розміщував вказаної інформації в інтернеті, тобто не вчинив протиправних винних дій, що підривають авторитет поліції.
Крім того, сама по собі інформація про факт порушення відносно ОСОБА_1 кримінального провадження не підриває авторитет поліції, оскільки не є установленим фактом вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення та не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення присяги працівника поліції.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, оскільки повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, щоб вони. утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.
У рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Тобто, сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру і обрання запобіжного заходу позивачеві не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Суд вважає, що в даному випадку доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду, набрання законної сили яким є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.
Щодо пояснень свідка ОСОБА_2 про те, що під час служби ОСОБА_1 неналежно виконував свої службові обов'язки в частині організації привентивної та профілактичної діяльності спрямованої на вжиття заходів щодо виявлення правопорушень пов'язаних з незаконним розповсюдженням контрабандних та контрафактних алкогольних та тютюнових виробів на ринках та прилеглих до них територіях, а також стовоно зазначення у висновку про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 від 29.05.2020 року на інші факти порушення дисципліни позивачем, то суд зазначає, що вони не є беззаперечною та безумовною підставою для висновку про порушення позивачем Присяги працівника поліції.
Так, відповідачем у висновку зазначено про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну посадову відповідальність у жовтні 2017 року за дії безпосереднього підлеглого ОСОБА_1 . Тобто, позивача притягнено до відповідальності не за вчинення власних протиправних дій, а за дії підлеглого, що ні в якому випадку не може обґрунтовувати застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності.
Крім того, позивача не може бути повторно притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Стосовно зазначеного у висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу від 15.04.2020 року №681, то суд зазначає, що вказані матеріали по цьому розслідуванню були 27.04.2020 року направлені до ДБР для прийняття рішення відповідно до вимог законодавства, про що зазначено в самому висновку.
Відтак, підтвердити інформацію, викладену в результаті проведеного службового розслідування на підставі наказу від 15.04.2020 року №681, буде можливо лише після проведення досудового розслідування та прийняття відповідного вироку судом.
Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характер проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
З урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів у зв'язку з недоведеністю факту порушення позивачем службової дисципліни у встановленому законодавством порядку.
У постанові від 30.07.2020 року у справі №802/1767/17-а, Верховний Суд звертає увагу на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного (ц, 31).
Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в Поліції. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності (п. 32).
Верховний суд зауважує, що повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доведений факт не можна (п. 41).
Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що за умови встановлення ГУНП у висновку службового розслідування лише фактичних обставин кримінального правопорушення, які містяться у письмовому повідомленні про підозру, вказані обставини є підставою для звільнення позивача лише за умови наявності вироку суду в межах розгляду кримінального провадження (п. 43).
Така ж позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року № 520/8550/18, від 29 січня 2020 року №480/4809/18, від 28 лютого 2020 року №818/1274/17, від 05 березня 2020 року №824/126/17-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд дійшов висновку, що наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області за № 832к від 29.05.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області від 09.06.2020 № 149 о/с «По особовому складу», а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді з 13.06.2020 року.
Згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Разом з цим, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначені Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України 06.04.2016 №260.
Згідно п. 9 Розділу 1 Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до абзацу 1 п. 6 Розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».
В даному випадку зі змісту Порядку №260 випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного 1 місяця їх служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2019 року і у справі №815/1829/17.
При цьому, розрахунок середньоденної заробітної плати повинен здійснюватись відповідно до Порядку №100, з урахуванням положень Порядку №260 в частині застосування при такому розрахунку саме календарних днів відповідного місяця.
Згідно наданої суду довідки ГУНП в Дніпропетровської області від 23.10.2020 року №1418 грошове забезпечення позивача складало станом на день звільнення:
- посадовий оклад - 3250 грн.;
- оклад за спеціальним званням - 2200 грн.;
- надбавка за стаж служби в поліції - 2725 грн.;
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 325 грн.
Разом розмір місячного грошового забезпечення становить 8500 грн.
Середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 13.06.2020 року становить 283,33 грн.
З сум нарахованого грошового забезпечення поліцейських утримується військовий збір 1,5% та податок на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 № 44 підлягає повній компенсації.
Таким чином:
- розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% складає 8372.50 грн (з розрахунку: 8500,00 грн - 1530,00 грн (18% податок на доходи фізичних осіб) + 1530,00 грн (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 127,50 грн (1,5% військовий збір);
- середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% складає 279,08 грн. (з розрахунку: 283,33 грн - 51,00 грн (18% податок на доходи фізичних осіб) + 51,00 грн (компенсація податку на доходи фізичних осіб) - 4,25 грн (1,5% військовий збір).
04.04.2019 року Печерським районним судом м. Києва до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 01.06.2020 р., включно, та покладено перелік процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає (місто Кривий Ріг), без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, як особисто, так і за допомогою інших осіб; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.05.2020 року клопотання задоволено, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 , заборонивши йому у період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня залишати місце свого проживання до 03 липня 2020 р., включно, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.
Пунктом 15 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
З аналізу наведеної норми, судом встановлені обмеження щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, а саме за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Судом встановлено, що ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року та від 25.05.2020 року позивачу було встановлено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягав у забороні залишати житло у певний період доби, а саме з 23:00 до 06:00.
Таким чином, норма пункту 15 розділу І Порядку №260 щодо невиплати грошового забезпечення на позивача не поширюється, оскільки до нього не було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Отже, суд проводить розрахунок виплати грошової компенсації за час вимушеного прогулу за весь період з моменту звільнення позивача до моменту прийняття рішення судом у цій справі.
Оскільки позивача звільнено з 13.06.2020 року, а дата винесення рішення - 24.12.2020 року, то середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу по день винесення рішення судом становить з розрахунку календарних днів місяців вимушеного прогулу позивача 195 днів - 54420,60 грн. (279,08*195).
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу частково щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.06.2020 року, до дати винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді у розмірі 54420,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Криворізького відділу поліції ГУНП підлягає негайному виконанню.
Відповідно пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, сума в розмірі 8651,48 грн. (279,08*31), що складає суму стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №1138050 від 15.09.2020 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №832к від 29.05.2020 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Криворізького ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 ”.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №149 о/с від 09.06.2020 року “По особовому складу” (зі змінами внесеними наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2020 року №2020 о/с) в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника Криворізького відділу поліції, з 13.06.2020 року згідно із Законом України “Про Національну поліцію” за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.06.2020 року з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 279,08 грн. по день винесення судом рішення у розмірі 54420,60 грн.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 8651,48 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40108866) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2020 року.
Суддя О.В. Врона