30 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/16351/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком та зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком з 24.07.2020, зарахувавши до страхового стажу період роботи в кооперативі “Агробуд” з 17.11.1988 по 28.02.1996.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 07.09.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідач листом від 30.09.2020 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного 27-річного страхового стажу. Відповідно до листа відповідача, період роботи в кооперативі «Агробуд» з 17.11.1988 по 28.02.1996 не зараховано, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР.
Однак, позивач з такими твердженнями не погоджується та зазначає, що трудова книжка містить усі необхідні записи, будь-які помарки, неточності чи виправлення у ній відсутні. При цьому зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки несе негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої такі порушення були вчинені.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 22 роки 06 місяців 10 днів. Період роботи в кооперативі «Агробуд» з 17.11.1988 по 28.02.1996 не можливо зараховано, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР в порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, в редакції наказу Мінпраці та Мінсоцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, тобто запис про вказаний період роботи завірено печаткою старого зразка. У зв'язку з чим прийнято рішення № 033050004114 від 14.09.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії по віку.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.09.2020 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення йому пенсії за віком та подав необхідні документи.
14.09.2020 ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення № 033050004114 про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 у зв'язку з неможливістю зарахувати до загального страхового стажу періоду роботи в кооперативі «Агробуд» з 17.11.1988 по 28.02.1996, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР.
Листом від 30.09.2020 № 0300-0315-8/31480 відповідач повідомив позивача, що 14.09.2020 управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії по віку.
Позивач, не погоджуючись з відмовою ГУ ПФУ у Волинській області у призначенні пенсії по віку, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
З аналізу наведеного слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач 17.11.1988 прийнятий на роботу каменщиком 4-го розряду в кооператив «Агробуд» та 28.02.1996 звільнений у зв'язку з ліквідацією підприємства за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що наданими документами підтверджено факт роботи ОСОБА_1 в період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
На думку суду, записи в трудовій книжці про роботу позивача в період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд» відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільненні з роботи. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.
Відтак, суд дійшов висновку, що вказаний період роботи ОСОБА_1 у кооперативі «Агробуд» підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Проте, з листа ГУ ПФУ у Волинській області від 30.09.2020 № 0300-0315-8/31480, а також відзиву відповідача вбачається, що позивачу до його страхового стажу не зараховано період роботи з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд», у зв'язку з тим, що записи у трудовій книжці завірені печаткою кооперативу, яка містить в собі абревіатуру «УРСР».
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає про те, що Україну проголошено незалежною демократичною державою 24.08.1991. До цього часу, на печатках підприємств, установ та організацій могла містити напис «УРСР». В подальшому зміна печаток відбувалась поступово і протягом значного часу.
Та обставина, що роботодавець своєчасно не замінив печатку не може бути підставою для відмови у зарахуванні до загального трудового стажу періодів роботи з 17.11.1988 по 28.02.1996.
Відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про ці періоди роботи.
Разом з тим, окрім наведеної обставини, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірний період і на переконання суду є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Також суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_1 в період з 17.11.1988 по 28.02.1996 працював у кооперативі «Агробуд», а тому страховий стаж його роботи становить понад 27 років і підтверджується належними і достатніми доказами, що дає йому право на призначення пенсії за віком.
Відтак, на думку суду, відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
В даному випадку позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком. Проте, судом встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії рішенням органу Пенсійного фонду від 14.09.2020 № 033050004114, яке не є предметом розгляду даної справи. Відтак, з урахуванням вимог частини другої статті 9, частини другої статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та позовні вимоги задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії № 033050004114 (без зазначення дати його винесення) та зобов'язання відповідача призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.07.2020, зарахувавши у страховий стаж роботу за період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд».
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин зазначений спосіб захисту є найбільш ефективним щодо захисту порушених прав позивача.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 23.11.2020 № 0.0.1918051151.1.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 263, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в призначенні пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (без зазначення дати його винесення).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24 липня 2020 року, зарахувавши у страховий стаж роботу за період з 17.11.1988 по 28.02.1996 у кооперативі «Агробуд».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Р.С. Денисюк