28 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/14286/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 серпня 2020 року №Ф-84585-56, прийнятої на підставі акту перевірки №1578/03-20-13-02/ НОМЕР_1 від 30 липня 2019 року на суму 151 477,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 липня 2019 року Головним управлінням ДПС у Волинській області за результатами проведеної перевірки складено акт перевірки за №15781/03-20-13-02/ НОМЕР_1 . Даний акт отримано представником позивача через відділення поштового зв'язку 29.08.2019 року. 06.09.2019 подано заперечення на акт перевірки, які отриманні ГУ ДПС України у Волинській області 09.09.2019 року. 18.09.2019 позивач отримав лист ГУ ДПС у Волинській області від 12.09.2019 в якому повідомлено, що заперечення подані з пропуском строку та залишені без розгляду.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:
- податкові повідомлення - рішення №0015671302 на суму 510,00 грн., №0015791302 на суму 510,00 грн., №0015661302 на суму 233 106, 20 грн., №0015681302 на суму 19 425, 53 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015701302 на суму 153 753,34 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 25 144,70 грн.
Прийняті рішення контролюючого органу 10.10.2019 оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України.
За результатами розгляду цієї скарги ДПС України прийняло 13.11.2019 рішення про часткове задоволення скарги та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.08.2019, а рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 25 144,70 грн. від 29.08.2019 - залишено без змін.
За наслідками розгляду скарги відповідач сформував нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019.
12.12.2019 позивачем подано скаргу в ДПС України. Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги від 16.01.2020 №1950/6/99-00-08-06-01-06 про скасування та відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 №Ф-107850-56.
06.08.2020 ГУ ДПС у Волинській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84585-56, згідно якої до сплати підлягає 151 477,64 грн. Рішенням ДПС України скаргу залишено без задоволення, а вимогу - без змін.
Позивач вважає, що рішення ДПС України за результатами розгляду скарги суперечить рішенню Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №140/3848/19.
З наведених підстав вважає вимогу контролюючого органу незаконною та такою якої підлягає скасування.
Ухвалою судді від 26 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
У відзиві від 30 листопада 2020 року представник відповідача пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що головним управління ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова перевірка, за результатами якої складений акт №15781/03-20-13-02/ НОМЕР_1 від 30.07.2019, за результатами якого сформовані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкції по єдиному соціальному внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015701302.
Дану вимогу позивачем було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги. За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 13.11.2019, яким скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015701302 від 29.08.2019, зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області сформувати нову вимогу.
Податкова вимога №Ф-107850-56 від 04.11.2019 скасована Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 10.01.2020, оскільки суми боргу на дату формування вимоги були неузгодженими.
Крім того, в інтегрованій картці платника податків станом на 31.07.2020 рахувався борг зі сплати єдиного соціального внеску, Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено податкову вимогу від 06.08.2020 № Ф-84585-56.
Відповідач не погоджується із твердженням позивача, що результат розгляду скарги на вимогу від 06.08.2020р. № Ф-84585-56 суперечить рішенню Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2020р. у справі №140/3848/19, оскільки питання оскарження первинної вимоги про сплату боргу(недоїмки) №Ф- 0015701302 не вирішувалось при розгляді справи №140/3848/19.
Вимога №Ф-84585-56 сформована на підставі донарахованих сум по первинній вимозі. Дана вимога не оскаржувалась в судовому порядку, сума зобов'язань по єдиному соціальному внеску не сплачена, відповідно вищенаведене призвело до виникнення боргу зі сплати єдиного соціального внеску.
З наведених підстав, вважає оскаржувана вимога такою, що прийнята у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законною та обґрунтованою. У задоволенні позову просив відмовити.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 30 липня 2019 року Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 09.03.2019, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2017 по 29.03.2019, та виконання вимог валютного та іншого законодавства з 01.01.2017 по 29.03.2019, за результатами якої складено акт за №15781/03-20-13-02/ НОМЕР_1 .
Не погодившись з висновка викладених в акті 06.09.2019 позивачем подано заперечення на акт перевірки, які отриманні ГУ ДПС України у Волинській області 09.09.2019 року.
ГУ ДПС у Волинській області від 12.09.2019 листом повідомило позивача, що заперечення подане з порушенням строків подання та залишається без розгляду.
На підставі акту перевірки відповідачем 29.08.2019 прийнято:
- податкові повідомлення - рішення №0015671302, №0015791302, №0015661302 і №0015681302;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0015691302;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0015701302 на суму 153 753,34 грн.
Позивач 10.10.2019 оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України прийняті 29.08.2019 рішення ГУ ДПС у Волинській області.
ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 13.11.2019 №9340/6/99-00-08-06-01 скаргу задовольнила частково, скасувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.08.2019 №Ф-0015701302, а рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.08.2019 №0015691302 - залишила без змін.
04 листопада 2019 відповідач сформував нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-107850-56.
12.12.2019 позивачем подано скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-107850-56 від 04.11.2019 в ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 16.01.2020 №1950/6/99-00-08-06-01-06 скаргу задоволено, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-107850-56 від 04.11.2019.
06.08.2020 ГУ ДПС у Волинській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84585-56 на суму 151 477,64 грн.
Позивачем 27.08.2020 в ДПС України подано скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2020 №Ф-84585-56. Рішенням ДПС України від 18.09.2020 про результати розгляду скарги №28259/6/99-00-06-03-01-06, скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу - без змін.
Не погоджуючись із рішенням ДПС України від 18.09.2020 про результати розгляду скарги та винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84585-56 від 06.08.2020, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржувана вимога прийнята відповідачем у відповідності до зазначених вище умов.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок йою нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частиною першою статті 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи- підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем (частина 4 статті 6 Закону №2464).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4. 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Сума єдиного внеску. своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464. є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно пунктів 3. 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - інструкція), у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиною внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату . Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
За рахунок сум. що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шостої статті 25 Закону № 2464).
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шоста статті 25 Закону № 2464).
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на обліку як фізична особа - підприємець (дата державної реєстрації 07.08 2006), рішення про припинення підприємницької діяльності прийнято 29.03.2019.
Згідно даних інформаційної системи податкового органу, загальна сума заборгованості позивача станом на 31.07.2020 становила 151 477,64 грн.
На підставі цих даних ГУ ДПС у Волинській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.08.2020 № Ф-84585-56.
Щодо твердження позивача, що рішення ДПС України про результатами розгляду скарги від 18.09.2020 №28259/6/99-00-06-03-01-06 суперечить рішенню Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №140/3848/19, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №140/3848/19, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2019 №0015661302, №0015681302, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.08.2019 №0015691302, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 №Ф-107850-56.
Однак, 13.05.2020 представником позивача подана до суду заява про зменшення позовних вимог, в якій просить розглядати позовні вимоги у цій справі в наступній редакції: скасувати податкові повідомлення-рішення №0015661302 на суму 233 106,20 грн, №0015681302 на суму 19 425,53 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 25 144,70 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №140/3848/19 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29.08.2019 №0015661302 та №0015681302. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.08.2019 №0015691302.
Отже, в рішенні від 06.07.2020 у справі №140/3848/19 Волинський окружний адміністративний суд не давав оцінку правомірності винесення ГУ ДПС у Волинській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84585-56 від 06.08.2020 та рішення ДПС України від 18.09.2020 про результати розгляду скарги.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що при винесенні вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-84585-56 від 06.08.2020 ГУ ДПС у Волинській області діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, яке прийняте з дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 73-77, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування вимоги, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк