29 грудня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали кримінального провадження № 12019150030003300 за апеляційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2020 року, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
встановив:
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.11.2020р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік та покладено на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вирішено питання щодо речових доказів.
Заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 до апеляційного суду подана апеляційна скарга в якій він просить вирок суду змінити в частині застосування положень ст. 76 КК України з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. В іншій частині вирок залишити без змін.
22 грудня 2020 року від прокурора, який подавав апеляційну скаргу, до апеляційного суду надійшла відмова від апеляційної скарги. Іншими особами вирок суду першої інстанції оскаржений не був.
Розглянувши дану відмову прокурора, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Якщо вирок суду першої інстанції не був оскаржений іншими особами, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Оскільки, вирок не був оскаржений іншими особами, прокурор, який подав апеляційну скаргу, відмовився від неї, а захисник обвинуваченого не заперечував проти відмови від апеляційної скарги, про що написав заяву до суду, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 403 КПК України апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2020 року, підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст . 403, 405, 406 КПК України, суд
постановив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді