Справа № 753/10381/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1081/20 Доповідач: ОСОБА_2
22 грудня 2020 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу судді Сихівського районного суду м.Львова від 02 жовтня 2020 року,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_12 ,
ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 02 жовтня 2020 року задоволено клопотання прокурора, відсторонено обвинувачену ОСОБА_13 від посади слідчого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Рівненського відділу поліції ГУ НП у Рівненській області, строком на два місяці.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001053 від 18.04.2016, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 368, ч.4 ст. 28 - ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 28 - ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 28 - ч.2 ст. 365, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 368, ч.4 ст. 28 - ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 - ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 28 - ч.2 ст. 365, ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 365, ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 - ч.1 ст. 369 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 256 КК України, повернуто Офісу Генерального прокурора для оформлення у відповідності до положень КПК України.
Строк дії ухвали суду в частині відсторонення від посади ОСОБА_13 становить два місяці та триває до 02 грудня 2020 року.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що у обвинувальному акті, виявлено невідповідності вимогам п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, зокрема, не зазначено анкетні відомості кожного обвинуваченого, а саме громадянство обвинуваченого ОСОБА_10 . Крім того, у обвинувальному акті у кримінальному провадженні, виявлено невідповідності вимогам п.3 ч.2 ст. 291 КПК України, зокрема не зазначено анкетні відомості кожного потерпілого, а саме потерпілого ОСОБА_14 . Також, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ним пред'явлений цивільний позов. Більше того, у обвинувальному акті фактичні обставини і формулювання обвинувачення містять посилання на висновки експертиз, зокрема висновок експерта-гемолога №00313/16 від 26.09.2016 (Т.1 а.с. 35), експерта № 3.3.-107/16 від 17.08.2016 (Т.1 а.с. 41), які є в розпорядженні органу досудового розслідування та які ще до початку судового розгляду по суті кримінального провадження розкривають сутність зазначених доказів обвинувачення, що суперечить положенням частин 2, 4 ст. 291 КПК України, та у свою чергу свідчить про порушення принципів неупередженості суду і безпосередності дослідження доказів.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стаді судового розгляду.
В обґрунтування покликається на те, що дана ухвала підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що сторона обвинувачення не погоджується з висновками колегії суддів щодо допущення порушень вимог п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, у зв'язку з відсутністю даних про громадянство обвинуваченого ОСОБА_10 , оскільки після призначення ухвалою від 18 січня 2018 року обвинувального акту до судового розгляду, в ході судового засідання, яке відбулось 18 січня 2018 року під час виконання вимог ст. 348 КПК України, головуючим суддею ОСОБА_15 встановлено особи всіх обвинувачених, в тому числі і ОСОБА_10 та з'ясовано, що останній є громадянином України. Аналогічно вказані вимоги ст. 348 КПК України виконано і головуючим суддею ОСОБА_1 в ході судового засідання, яке відбулось 05 листопада 2018 року. На думку апелянта, стороною обвинувачення не допущено порушень будь яких прав та інтересів обвинуваченого, а вказаний недолік є лише технічною помилкою, яка жодним чином не вплинула та не могла вплинути не повноту, всебічність та об'єктивність судового розгляду обвинувального акту за його обвинувачення. Щодо невідповідності вимогам п.3 ч.2 ст. 291 КПК України в частині відсутності даних потерпілого ОСОБА_14 , сторона обвинувачення вважає таке порушення формальною підставою для повернення обвинувального акту. Також, твердження колегії суддів щодо вручення стороною обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувальних актів, які є різними в частині викладу фактичних обставин справи та різняться від наявного в матеріалах справи, також не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Підкрелює, що твердження суду першої інстанції про нерівноправність сторін на стадії підготовчого провадження є помилковим, оскільки з 18 січня 2018 року у справі тримає судовий розгляд, у зв'язку з чим порушень принципу неупередженості суду і безпосередності дослідження доказів не допущено, а тому вказане помилкове твердження колегії суддів не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Крім цього, в резолютивній частині рішення не зазначено, яким саме вимогам КПК України не відповідає зазначений обвинувальний акт, та є не зрозумілим вживання судом формулювання «оформлення у відповідності до положень КПК України».
Обвинувачена ОСОБА_13 та її захисник ОСОБА_16 , а також потерпілі у даному кримінальному провадженні подали заяви про розгляд без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив таку задоволити, обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_12 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно частини 4 статті 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Проте при постановленні ухвали суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а викладені в ухвалі суду висновки не відповідають фактичним обставинам, що відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.
Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту, а також реєстру матеріалів досудового розслідування.
При цьому суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог, котрим повинен відповідати обвинувальний акт, що його подано до суду, законодавцем не визначено.
Як вбачається із матеріалів справи, після призначення ухвалою від 18 січня 2018 року обвинувального акту до судового розгляду, в ході судового засідання, яке відбулось 18 січня 2018 року під час виконання вимог ст. 348 КПК України, головуючим суддею ОСОБА_15 встановлено особи всіх обвинувачених, в тому числі і ОСОБА_10 та з'ясовано, що останній є громадянином України. Аналогічно вказані вимоги ст. 348 КПК України виконано і головуючим суддею ОСОБА_1 в ході судового засідання, яке відбулось 05 листопада 2018 року.
На думку колегії суддів, стороною обвинувачення не допущено порушень будь яких прав та інтересів обвинуваченого, а вказаний недолік є лише технічною помилкою, яка жодним чином не вплинула та не могла вплинути на повноту, всебічність та об'єктивність судового розгляду обвинувального акту за його обвинувачення.
Щодо посилань суду першої інстанції стосовно невідповідності вимогам п.3 ч.2 ст. 291 КПК України в частині відсутності даних потерпілого ОСОБА_14 , то колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, під час судового провадження даної справи, в ході судових засідань 29 січня 2020 року під головуванням судді ОСОБА_1 встановлено анкетні дані всіх потерпілих, в тому числі і ОСОБА_14 . Також, у потерпілого ОСОБА_14 з'ясовано його процесуальний статут, на що останній зазначив, що відсутність у зв'язку із технічною помилкою його анкетних даних в обвинувальному акті, жодним чином не порушує його права як потерпілого та наполягав на призначення обвинувального акту до судового розгляду. При цьому, на допущення технічної помилки вказує і та обставина, що на цій же сторінці 266 обвинувального акту ОСОБА_14 зазначений як потерпілий яким заявлено цивільний позов.
Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції, твердження суду першої інстанції щодо вручення стороною обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувальних актів, які є різними в частині викладу фактичних обставин справи та різняться від наявного в матеріалах справи, є безпідставними з огляду на наступне.
Після призначення ухвалою від 18 січня 2018 року обвинувального акту до судового розгляду, в ході судових засідань, які відбулись 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 25 січня 2018 року та 26 березня 2018 року прокурором оголошено обвинувальний акт. При цьому, будь яких заяв та клопотань зі сторони захисту щодо різних текстів обвинувальних актів не надходило. Крім цього, протягом всього часу перебування матеріалів справи в суді першої інстанції сторона захисту не була позбавлена можливості у повторному отриманні примірника обвинувального акту як в суді, так і в сторони обвинувачення.
Також, колегія суддів не погоджується із позицією суду першої інстанції щодо допущення порушень вимог ч.ч. 2, 4 ст. 291 КПК України в частині недотримання принципу неупередженості суду і безпосередності дослідження доказів, яке виразилось у тому, що обвинувальний акт містить посилання на висновки експерта, зокрема висновок експерта-гемолога №00313/16 від 29 вересня 2016 року (т.1 а.с.35), експерта №3.3-107/16 від 17 серпня 2016 року (т.1 а.с.41), так як при зазначенні в обвинувальному акті вказаних висновків прокурор керувався вимогами закону щодо самостійності прокурора при викладенні обвинувачення та можливості визнання доказів недопустимими на стадії судового розгляду.
Таким чином, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000001053 за обвинуваченням ОСОБА_7 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 368, ч.4 ст. 28 - ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 28 - ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 28 - ч.2 ст. 365, ч.4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 - ч.4 ст. 368, ч.4 ст. 28 - ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 15 - ч.4 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 - ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 28 - ч.2 ст. 365, ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 365, ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 - ч.1 ст. 369 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 256 КК України складено у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно постановлено ухвалу про повернення прокурору обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.
Оскільки при апеляційному розгляді матеріалів встановлено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, то колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підготовчого судового засідання суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду даного обвинувального акту в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - задоволити.
Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 02 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 - скасувати.
Призначити в Сихівському районному суді м.Львова новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 зі стадії підготовчого провадження.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4