Справа № 461/8109/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1431/20 Доповідач: ОСОБА_2
24 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:АДРЕСА_2 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
вищезазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», строком до 60 діб.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_7 у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 630600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.
Строк дії ухвали становить до 07.02.2021 року включно.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, зокрема ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року скасувати та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У випадку залишення без змін рішення слідчого судді щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки не доведено будь-якими об'єктивними даними, що ОСОБА_7 буде переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних, не доведено об'єктивними даними наявність інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а розмір застави визначений без врахування матеріального становища затриманого ОСОБА_7 , що на його думку, є завідомо непомірним для внесення підозрюваним, а тому не може бути юридичним інструментом забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, підозрюваного та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.
Згідно з матеріалами клопотанням, 14 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12020140000000724, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України.
10 грудня 2020 року о 15:50 год. ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, виклад обставин, що дають підстави підозрювати останнього, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження. Зокрема, підозра щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень ґрунтується на: протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць житла чи іншого володіння особи від 09.10.2020; висновку експерта №13/1951 від 05.11.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; висновку експерта №13/1950 від 06.11.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; висновку експерта №13/1945 від 26.11.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі огляду місця події від 15.10.2020; висновку експерта №13/2014 від 03.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць житла чи іншого володіння особи від 21.10.2020; висновку експерта №13/2193 від 07.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; висновку експерта №13/2192 від 04.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; висновку експерта №13/2191 від 08.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі огляду місця події від 26.10.2020; висновку експерта №13/2190 від 09.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції від 04.11.2020; висновку експерта №13/2188 від 08.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; висновку експерта №13/2185 від 07.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; висновку експерта №13/2186 від 07.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі огляду місця події від 18.11.2020; висновку експерта №13/2266 від 08.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 18.11.2020; протоколі огляду місця події від 18.11.2020; висновку експерта №13/2262 від 07.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі огляду місця події від 20.11.2020; висновку експерта №13/2273 від 09.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 20.11.2020; протоколі огляду місця події від 20.11.2020; висновку експерта №13/2275 від 09.12.2020, за результатами проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів; протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій візуального спостереження за особами; протоколі проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль особи за місцем її діяльності та перебування, а саме у приміщенні житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею перевірені доводи клопотання органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 12 років з конфіскацією майна, а відтак може залишити місце свого проживання. Доведена і наявність ризиків, передбачених у п.3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на інших учасників у даному кримінальному провадженні, шляхом їх переконання та залякування, в. т.ч. свідка ОСОБА_10 , а також інших свідків у кримінальному провадженні. Також ОСОБА_7 може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками та підозрюваними, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначений розмір застави в повній мірі узгоджується з положеннями ст.182 та ч. 3 ст. 183 КПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом третім ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ч. 4 ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається суддею, слідчим суддею з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу підозрюваного майнового становища особи, що вносить заставу.
Межі розміру застави залежать, зокрема, від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється. При чому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, що перевищує встановлені в законі граничні розміри.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
При цьому, сторона державного обвинувачення зобов'язана належним чином виправдати суму застави і прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).
Ураховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , зокрема те, що вказані кримінальні правопорушення відносяться до злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що обраний слідчим суддею розмір застави у виді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600 грн., є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні та не порушує права підозрюваного.
Вказаний розмір застави, на переконання колегії суддів, є достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків через побоювання втратити цю заставу та є помірним для ОСОБА_7 .
Будь-яких істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задовольнити клопотання, оскільки орган досудового розслідування в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, така відповідає вимогам ст.196 КПК України, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника немає.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11 грудня 2020 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення застави 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в його інтересах - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4