Постанова від 22.12.2020 по справі 450/100/20

Справа № 450/100/20 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 33/811/1606/20 Доповідач: Гуцал І. П.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Кука Ігоря Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кука Ігоря Володимировича на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

постановою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП, - закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 27.06.2019 о 17 год. 20 хв. на вул. Д. Дяченко, 7 у м. Пустомити, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, виїжджаючи із прилеглої території, не дав дорогу автомобілю OPEL ASTRA д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Д. Дяченко, перед початком руху та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого відбулось зіткнення між вказаними транспортними засобами. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень, чим ОСОБА_1 порушив п. 1.5, 2.3 б, д, 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху.

На постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Кук І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову судді та закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що постанова судді місцевого суду є незаконною, винесена з упередженням та не відповідає дійсним обставинам справи.

Вважає, що суд першої інстанції не достатньо проаналізував висновок експерта №2411 судово-автотехнічної експертизи від 27.04.2020. Звертає увагу на те, що висновок суперечить іншим обставинам справи.

Зокрема, зазначає що ОСОБА_1 виїжджаючи автомобілем ВАЗ-21063 з СТО, переконався у відсутності транспортних засобів, проїхав відстань до середини проїжджої частини дороги, коли перестав працювати двигун його автомобіля і автомобіль зупинився. У цей момент з правої сторони виїхав автомобіль «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого перебува у стані алкогольного сп'яніння, не вжив заходів для зниження швидкості руху аж до повної зупинки, або об'їзду перешкоди, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.

Посилається на те, що водій ОСОБА_2 не дотримався вимог правил дорожнього руху п. 12.3, не вжив заходів для зниження швидкості руху, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, що і привело до зіткнення.

Крім того, зазначає, що у експертному висновку жодним чином не дано оцінку дій водія ОСОБА_1 стосовно того, чи мав він право виїжджати на проїжджу частину дороги, чи мав він право виїжджати коли у полі зору були відсутні автомобілі в обох напрямках.

Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суддя повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суддя повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя не порушив вказаних вимог закону. Висновки судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.

Даний висновок судді підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким суддею суду першої інстанції була надана належна оцінка, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 027359 від 27.12.2019 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицею до неї, письмовими поясненнями учасників пригоди, висновком експерта №2411 судово-автотехнічної експертизи від 27.04.2020, висновками по матеріалах ЄО №№7613,7614,7624 від 11.07.2019, поясненнями ОСОБА_2 ..

Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 під час скоєння ДТП був у стані алкогольного сп'яніння, а відтак і винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Тому факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння не може слугувати предметом розгляду даного адміністративного провадження.

Докази, які містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення з достатністю відтворюють подію ДТП і свідчать, що видимість руху для ОСОБА_1 , з місця де ним виконувався маневр повороту ліворуч нічим не обмежувалася, що давало можливість впевнитись перед здійснення вказаного маневру у його безпечності, проте цього зроблено не було, в результаті чого і сталася ДТП.

Отже, будь-яких об'єктивних даних з приводу створення аварійної обстановки, технічної неможливості уникнення водієм зіткнення матеріали справи не містять.

В силу вимог п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Пунктом 2.3б ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.2 ПДР України встановлено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що у висновку експерта жодним чином не дано оцінку дій водія ОСОБА_1 стосовно того, чи мав він право виїжджати на проїжджу частину дороги, коли у полі зору були відсутні автомобілі в обох напрямках.

Як вбачається з клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кука І.В та постанови суду на вирішення експерта поставлено наступні питання: чи мав можливість водій ОСОБА_2 у даній дорожні ситуації запобігти зіткнення; як повинні були діяти водій ОСОБА_1 та водій ОСОБА_2 у даній дорожні ситуації; що з технічної точки зору стало причиною даної ДТП? На які експерт надав відповідь в повному обсязі, а суддя суду першої інстанції дослідив та проаналізував висновок експерта №2411 від 27.04.2020 достатньо та об'єктивно.

Крім того, експертиза, яка була призначена судом, була проведена за всіма матеріалами справи, які були направлені в повному обсязі експерту, тому ставити під сумнів висновок експерта не надається можливим.

З огляду на наведене, суддя апеляційної інстанції приходить до висновку, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 38 КУпАП встановлює, що по справах про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а, отже, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2020 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу його представника адвоката Кука Ігоря Володимировича - без задоволення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Гуцал І.П.

Попередній документ
93921808
Наступний документ
93921810
Інформація про рішення:
№ рішення: 93921809
№ справи: 450/100/20
Дата рішення: 22.12.2020
Дата публікації: 31.12.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.11.2020)
Дата надходження: 11.11.2020
Предмет позову: матеріали справи щодо Вуйцика С.І. за ст.124 КУпАП
Розклад засідань:
05.02.2020 09:20 Пустомитівський районний суд Львівської області
26.02.2020 09:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
09.06.2020 15:50 Пустомитівський районний суд Львівської області
22.06.2020 09:10 Пустомитівський районний суд Львівської області
10.08.2020 14:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
16.10.2020 12:30 Пустомитівський районний суд Львівської області
22.12.2020 16:30 Львівський апеляційний суд