Справа № 463/9498/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1374/20 Доповідач: ОСОБА_2
22 грудня 2020 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_8 , про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт у кримінальному провадженні за № 62020140000001175 від 02.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України на майно, яке було вилучено 19.11.2020 під час проведення обшуків: за місцем проживання директора ТОВ «ТРАСТ-СТАНДАРТ-БУД» ОСОБА_9 за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Довге, вул. Велика, 74; за місцем проживання директора ТОВ «АЛЬТАРФ ПЛЮС» ОСОБА_10 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Климпуша Дмитра, 5/9; за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ТРАНС-СТАНДАРТ-БУД», за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101, каб. 806; у службовому кабінеті начальника Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» ОСОБА_11 , за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8А. У задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
На ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою клопотання слідчого задоволити та накласти арешт на виявлені та вилучені в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17.11.2020 за місцем проживання директора ТОВ «ТРАНС-СТАНДАРТ-БУД» ОСОБА_9 , за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Довге, вул. Велика, 74, а саме: грошові кошти у розмірі 38900,0 доларів США та 43260,0 євро.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
В ході здійснення досудового розслідування 19.11.2020 під час проведення обшуку за місцем проживання директора ТОВ «ТРАНС- СТАНДАРТ-БУД» ОСОБА_9 , виявлено та вилучено з поміж іншого грошові кошти у розмірі 38900,0 доларів США та 43260,0 Євро. 19.11.2020 вказані грошові кошти оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а також слідчим винесено постанову про проведення судової технічної експертизи вилучених грошових коштів.
Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.
Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт, негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_7 апеляційну скрагу підтримав, просить задоволити.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу прокурора заперечив, просить ухвалу слідчого судді залишити без змін. При цьому захисник повідомив, що органом досудового розслідування завершена експертиза вилучених коштів за результатами якої такі є валютними коштами, що знаходяться у вільному обігу і вказані кошти повернуті законному володільцю. Дану обставину підтвердив і прокурор ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, пояснення адвоката ОСОБА_6 про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 02.10.2020 до ЄРДР № 62020140000001175 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Службові особи ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9» за попередньою змовою з суб'єктами господарювання вчинили привласнення державних коштів».
19 листопада 2020 року слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_8 звернувся із клопотанням про арешт майна, яке було вилучено 19.11.2020 під час проведення обшуків: за місцем проживання директора ТОВ «ТРАСТ-СТАНДАРТ-БУД» ОСОБА_9 за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с. Довге, вул. Велика, 74; за місцем проживання директора ТОВ «АЛЬТАРФ ПЛЮС» ОСОБА_10 за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Климпуша Дмитра, 5/9; за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ТРАНС-СТАНДАРТ-БУД», за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101, каб. 806; у службовому кабінеті начальника Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» ОСОБА_11 , за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Довженка, 8А.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року клопотання слідчого про арешт майна задоволено частково.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у розмірі 38900,0 доларів США та 43260,0 Євро, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання директора ТОВ «ТРАСТ-СТАНДАРТ-БУД» ОСОБА_9 , за адресою: вул. Велика, 74, с. Довге, Іршавський район, Закарпатська область, слідчий суддя покликався на те, що відсутні достатні підстави вважати, що зазначені грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України. Отже, підстав для застосування щодо цього майна такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, слідчий суддя не вбачав, тому у задоволенні клопотання в цій частині відмовив, оскільки слідчим не наведено об'єктивних підстав для накладення такого арешту. Слідчим суддею зазначено, що доводи слідчого щодо можливості зберігання на грошових коштах інформації про протиправну діяльність нічим не аргументовані та не заслуговують на увагу.
Також слідчим суддею зазначено, що 19.11.2020 слідчим винесено постанову про проведення судової технічної експертизи вилучених грошових коштів на предмет їх відповідності аналогічним грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу типового зразка. При цьому, призначення слідчим зазначеної експертизи в межах поставлених питань виходить за межі кримінального провадження, яке розслідується за ч. 3 ст. 191 КК України.
При постановлені оскарженої ухвали слідчим суддею враховано подані у судовому засіданні стороною захисту документи, які підтверджують факти отримання ОСОБА_12 грошових коштів, шляхом відповідних переказів, а також подані податкові декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , та зазначено, що дані документи слідчим жодним чином не спростовані.
У зв'язку з наведеним слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно.
Відповідно до п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170, ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З врахуванням зазначених положень закону слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність відмови в накладенні арешту на майно (грошових коштів), оскільки прокурором не наведено законних підстав для цього, й своє рішення належним чином вмотивував.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності судового рішення колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере.
З огляду на викладене підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2020 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4