Справа № 466/6695/20 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 33/811/1723/20 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
29 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 ,
захисника Мудрика І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Мудрика І.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2020 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2020 року
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 25.08.2020 о 03:00 год. у м. Львові, на вул. Мазепи, 1Б, керував транспортним засобом марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову судді захисник Мудрик І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП або на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог захисник Мудрик І.В. покликається на те, що постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що ним було заявлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 247 КУпАП, але в задоволенні такого суддею відмовлено. Вказує, що наявні в матеріалах справи пояснення свідків не можна вважати належними доказами, оскільки такі не містять даних про особу, яка їх відібрала, місце і час їх відібрання, та відсутня адреса проживання одного із свідків. У матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, в кому мало б бути зазначено серію та номер протоколу та запис про відмову від проходження огляду; наявний відеозапис є неповним, до справи долучено лише два коротких відеозаписи, з яких вбачається, що працівники поліції схилили ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду; на відео не зафіксовано присутність свідків. Вказує, що суд розглянув справу за відсутності захисника, який перебував на самоізоляції, позбавивши ОСОБА_1 права на захист, а його клопотання про призначення справи після завершення карантину було проігноровано.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , його захисник-адвокат Мудрик І.В. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити. ОСОБА_1 пояснив, що 25.08.2020 дійсно керував автомобілем і його зупинили працівники поліції, в яких виникла підозра, що він перебуває у стані сп'яніння та запропонували йому пройти огляд. Він погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», але працівники поліції наполягали на проходженні огляду в медичному закладі, він відмовився, оскільки було пізно, він був втомлений, і йому зранку необхідно було їхати на роботу. Працівники поліції час від часу вимикали нагрудні камери, та казали, що саме йому потрібно буде говорити, коли камера буде увімкнена.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Мудрика І.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що постанову судді слід скасувати, а справу закрити з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена неповнота з'ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Допущена судом першої інстанції неповнота з'ясування обставин усунута при розгляді справи апеляційним судом шляхом дослідження доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Зазначені вимоги нормативних актів поліцейськими дотримані не були.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення суддя місцевого суду покликався у судовому рішенні на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
Однак наведені в судовому рішенні докази не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, з долученого до матеріалів фрагменту відеозапису події 25 серпня 2020 року вбачається, що поліцейський говорить до ОСОБА_1 «В тебе є можливість пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», відмовитись від проходження або проїхати в медзаклад. Ти відмовляєшся від проходження огляду? В тебе виявлено ознаки сп'яніння, зараз буде складено протокол». Натомість з наявного відео не вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду.
Зазначене ставить під сумнів розуміння та добровільність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медзакладі в супроводі поліцейських, оскільки ОСОБА_1 не було проінформовано про порядок проходження огляду на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння та не було роз'яснено наслідків відмови від проходження такого огляду.
Натомість, працівники поліції своїми діями ввели ОСОБА_1 в оману та спонукали до відмови від огляду.
Отже поліцейськими не були дотримані вимоги ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а також вимоги зазначеної вище Інструкції.
У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів захисника Мудрика І.В. про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підстав п.6 ст. 247 КУпАП апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія.
Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акта продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на нереалізовані або неприпинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникають після набрання ним чинності.
Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
У свою чергу стаття 8 КУпАП передбачає, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, немає зворотної дії в часі.
Підстава для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачена пунктом 6 частини першої статті 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
У цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті неодноразового внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, не скасована.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі Закон 1) стаття 130 КУпАП була викладена в новій редакції.
Також підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону 1 Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, якою встановлювалась кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння або підвпливом наркотичних чи психотропних речовин, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, відпроходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Однак, згідно з підпунктом 1 пункту 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-IX (далі Закон 2) підпункт 4 пункту 1 розділу І Закону 1 виключений.
Також, згідно з підпунктом 2 пункту 117 Закону 2 підпункт 171 пункту 2 розділу І Закону 1 виключений.
Відповідно до розділу ІІ Закону 2 цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, а саме з 01 липня 2020 року.
Тобто, Законом № 720-IX від 17 червня 2020 року по суті повернуто у попереднє положення диспозицію ст. 130 КУпАП, яка існувала, як на момент набрання чинності Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, так і після набрання ним чинності. Отже, суд застосовує чинну редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, тобто редакцію вказаної частини статті, яка є ідентичною як на день вчинення правопорушення так і на день розгляду справи.
Тому, доводи захисника Мудрика І.В. щодо скасування постанови судді та закриття провадження у справі на підставі п.6 ст. 247 КУпАП, задоволенню не підлягають.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Мудрика І.В. задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах