Справа № 452/3192/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1265/20 Доповідач: ОСОБА_2
14 грудня 2020 року м. Львів.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Самбірської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 жовтня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковиничі Самбірського району Львівської області; мешканця АДРЕСА_1 ; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та обрано останньому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 28 грудня 2020р.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_7 29 жовтня 2020 року приблизно о 21 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем марки «TOYOTA AVENSIS» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вулиці Степана Бандери в м. Самборі Львівської області, у напрямку до м. Львова, при проїзді її ділянки дороги в районі будинку № 15, грубо порушив вимоги P. 1 п.п. 1.3, 1.5, 1.10 (в частині визначення термінів "безпечна швидкість", "дорожні умови", "дорожня обстановка", «небезпека для руху»)', Р. 2 п. п. 2.3 б), д); Р. 2 п.п. 2.10 а), б), в), г), ґ), д), е), є); Р. 12 п. п. 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючись в населеному пункті допустив перевищення дозволеної швидкості руху транспортного засобу та продовжував рухатись з такою і до моменту виходу пішохода ОСОБА_11 на проїзну частину дороги з тротуару, зліва на право, відносно напрямку руху автомобіля та не маючи завад технічного характеру, які б обмежували видимість вказаного пішохода, допустив наїзд на такого в межах своєї смуги руху без застосування гальмування.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 , пішохід ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці даної пригоди, а вказаний водій місце ДТП залишив, не зупиняючи автомобіль.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України.
30.10.2020 відомості за фактом вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020140000000597 за ч. 2 ст. 286 КК України.
30.10.2020, о 02 годині 59 хвилин, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.10.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України..
Не погоджуючись із даною ухвалою прокурор подав на неї апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржену ухвалу. Постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання слідчого СВ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
В доводах своєї апеляції зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою , такою, що прийнята з грубим порушенням норм процесуального права - принципів об'єктивності та неупередженості. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Слідчим суддею при прийнятті рішення не взято до уваги наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не може запобігати вказаному ризику. Наявність зазначеного ризику підтверджує той факт, що підозрюваний після здійснення дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи що здійснив наїзд на людину, на місці пригоди не зупинився, не спробував надати потерпілому медичної допомоги або вжити заходи щодо надання такої, не повідомив про вказану подію компетентні органи, а продовжив рух в невідомому напрямку.
Крім цього, ОСОБА_7 заховав автомобіль, на якому здійснив ДТП, який в подальшому був виявлений працівниками Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області на одній із непроїжджих вулиць м Самбір.
Вказані обставини дають підстави стверджувати про можливість порушення підозрюваним процесуальних обов'язків в майбутньому. Просить врахувати дані обставини та скасувати ухвалу слідчого судді.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги,захисника та підозрюваного про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, вивчивши матеріали судової справи, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою ж для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.
У відповідності до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с. 286 КК України, і таке стверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого.
При цьому колегія суддів вважає, що слідчий суддя, вивчивши конкретні обставини справи, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, вірно дійшов висновку про те, що до ОСОБА_7 доцільно застосувати менш суворий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Слідчим суддею вірно враховано ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .
Відтак, доводи апелянта про безпідставність і необґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту колегією апеляційного суду не береться до уваги.
Суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_7 . Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б моли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 є законна та обґрунтована , а апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Самбірської місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 31 жовтня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4