Справа № 522/23276/20
Провадження № 2/522/7613/20
28 грудня 2020 року суддя Приморського районний суд міста Одеси Домусчі Л.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Матеріали позову суддя отримала 22.12.2020 року.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що зазначена позовна заява подана з порушенням правил підсудності, а відтак підлягає направленню на розгляд до іншого суду у зв'язку з наступним.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Виконавчий напис оскаржується у судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом до стягувачів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (Постанова ВС від 14.08.2019 у справі № 519/77/18).
За загальним правилом позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).
Проте у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у Позивача є право обрати альтернативну підсудність - за місцем його виконання (ч. 12 ст. 28 ЦПК України).
На даний час практика Верховного суду, яка б містила чітке визначення поняття «місце виконання» та надала роз'яснення із застосування ч. 12 ст. 28 ЦПК України відсутня.
Поняття «місце виконання» є досить широким та включає в себе місце проживання, перебування, роботи Позивача, місцезнаходження його майна (ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження). Водночас, твердження, що виконавчий напис виконується за територією знаходження приватного виконавця є хибним, оскільки приватний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на всій території України, при цьому, відповідно до положень ч. 2ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві, а не суду, що цілком узгоджується з п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3.
Місце реєстрація боржника за виконавчим написом - позивача у справі - ОСОБА_1 згідно позову вказано АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Приморського району м. Одеси.
Відповідна адреса позивача як боржника зазначена в постанові приватного виконавця Парфьонова Г.В. про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2018 року.
Місцезнаходження відповідача зазначене наступне: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, що територіально також не відноситься до Приморського району м. Одеси.
Обираючи Приморський районний суд м. Одеси як підсудний для даного спору, позивач посилався на те, що оскаржуваний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфоньова Г.В. (м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, оф.1).
Між тим, зазначене не відповідає положенням ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої місцем виконання виконавчого документу є місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна. Прив'язка підсудності даного спору за місцем перебування приватного виконавця суперечить положенням норми вищевказаного Закону.
Отже, звертаючись із даною позовною заявою до Приморського районного суду м. Одеси, позивач невірно визначив суд, компетентний розглядати його позовну заяву, оскільки вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можуть розглядати судом за місцем виконання виконавчого напису, або ж за загальним правилом підсудності - місцем реєстрації банку - стягувача.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, оскільки справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Приморського районного суду м. Одеси ні за правилами загальної підсудності, ні за правилами альтернативної підсудності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області за місцем виконання виконавчого напису (місцем реєстрації позивача).
Згідно ч.3 ст.31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Керуючись ст.ст.27, 28, 31, 353, 354 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати для розгляду за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області.
Передачу справи на розгляд Біляївського районного суду Одеської області (67600, м. Біляївка, вул. Кіпенко, 1) здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В. Домусчі