Справа № 522/16115/20
Провадження № 2/522/6225/20
21 грудня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Науменко А.В.,
за участю секретаря - Звонецька І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою,-
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою.
Так, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 24 лютого 2020 року передав у борг ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, що по курсу НБУ станом на час подання позову складає 55 800 гривень.
ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання до 31 березня 2020 року повернути борг.
На підтвердження передачі грошових коштів відповідач власноручно написав розписку, в якій проставлено підпис позивача і відповідача.
Однак, у термін, зазначений у розписці, ОСОБА_3 кошти не повернув.
У зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з позовною заявою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2020 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 09 грудня 2020 року.
Відповідно до запиту до відділу адресно-довідкової служби ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: . АДРЕСА_1 , однак з зазначеної адреси вибув.
У судове засідання 09 грудня 2020 року сторони не з'явились. Відповідач викликався шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Розгляд справи відкладено на 21 грудня 2020 року.
У судове засідання призначене на 21 грудня 2020 року сторони не з'явились Позивач надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Проти заочного вирішення справи не заперечували.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено що ОСОБА_1 24 лютого 2020 року передав у борг ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, що по курсу НБУ станом на час подання позову складає 55 800 гривень.
У термін, зазначений у розписці, ОСОБА_3 кошти не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості.
Згідно з ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
З правових позицій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в Постанові Пленуму Суду № 5 від 30.03.2012, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Така правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України № 6-1672цс16 від 21.12.2016.
Отже, в розписці наданій суду позивачем, зазначена сума позики - у розмірі 2000 доларів США, що по курсу НБУ станом на час подання позову складає 55800 гривень, розписка є дійсною і не оспорювалася в судовому порядку.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 2000 доларів США, що по курсу НБУ станом на час подання позову складає 55800 гривень за зазначеною розпискою, підлягають задоволенню, оскільки розмір боргу підтверджується виданою позивачем розпискою, визначений розпискою строк для повернення позики закінчився, а наявність в позивача боргової розписки свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов задоволено в повному обсязі, то витрати на сплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, понесені позивачем і документально підтверджені, підлягають стягненню відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача..
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 55800 гривень за борговою розпискою від 24.02.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 840,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 29.12.2020 р.
Суддя: А.В. Науменко
21.12.20