Справа № 686/3952/17
Провадження № 1-кп/686/464/20
28 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
представника потерпілої ОСОБА_15 ,
захисника ОСОБА_16 ,
обвинуваченого ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240010005975 від 17 вересня 2016 року, щодо
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького Хмельницької області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_18 , на утриманні троє неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 121 ч. 1 КК України,
встановив:
ОСОБА_17 17 вересня 2016 року близько 02 год. 56 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік входу в приміщення ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому, під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин умисно заподіяв ОСОБА_14 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_17 17 вересня 2016 року близько 2 год. 48 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік барної стійки в приміщенні ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому, вступив у суперечку з раніше йому незнайомим ОСОБА_19 , під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин намагався нанести останньому удар кулаком в область голови, після чого їх розборонили інші відвідувачі цього розважального закладу. Надалі ОСОБА_17 та ОСОБА_19 домовились про з'ясування стосунків між собою на вулиці. В цей час ОСОБА_14 , який був одним з відвідувачів ресторану та бачив суперечку між незнайомими йому ОСОБА_17 і ОСОБА_19 , також вирішив вийти слідом за ними, з метою припинення конфлікту.
Близько 2 год. 56 хв. на майданчику біля ресторану «Сілістра» ОСОБА_17 під час продовження суперечки з ОСОБА_19 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ножем, який тримав у руці, один удар в область черевної порожнини ОСОБА_14 , внаслідок чого спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді рани м'яких тканин в проекції мечоподібного відростку з проникаючим пораненням черевної стінки з ушкодженням лівої долі печінки та з накопиченням в черевній порожнині до 500 мл. крові. Після завданого удару ОСОБА_14 направився в приміщення ресторану, де була викликана швидка медична допомога, яка доставила його до Хмельницької міської лікарні.
За умисне заподіяння ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, ОСОБА_17 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім того ОСОБА_17 17 вересня 2016 року близько 03 год. 06 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на майданчику біля непрацюючого фонтану, що на прилеглій території біля ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому, на ґрунті особистих неприязних відносин умисно вбив ОСОБА_19 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_17 17 вересня 2016 року близько 03 год. 00 хв. після заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 за вищевказаних обставин присів на бетонну огорожу біля непрацюючого фонтану, що на прилеглій території біля ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому.
Близько 03 год. 06 хв. ОСОБА_19 , маючи намір продовжити з'ясування стосунків з ОСОБА_17 , підійшов до нього та між ними знову на ґрунті неприязних відносин розпочалась суперечка, яка переросла у бійку, під час якої у ОСОБА_17 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_19 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_17 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті ОСОБА_19 , під час бійки умисно наніс ножем, який тримав у лівій руці, один удар в область грудної клітини ОСОБА_19 з права, де знаходяться життєво-важливі органи людини, та один удар у верхню частину його лівого стегна, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітини, лівої легені та лівого передсердя, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті; поранення лівого стегна, що має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричиняють розлад здоров'я та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебуває, але могло сприяти швидкому настанню смерті потерпілого ОСОБА_19 .
Після завданих ударів ОСОБА_19 , пройшовши незначну відстань, ліг на бетонну огорожу неподалік непрацюючого фонтану, звідки його о 3 год. 20 хв. каретою швидкої медичної допомоги було доставлено у приймальне відділення Хмельницької міської лікарні, де близько 03 год. 20 хв. 17 вересня 2016 року констатовано смерть, яка настала внаслідок гострої крововтрати, як наслідок проникаючого поранення грудної клітини справа з пошкодженням лівої легені та серця.
За вбивство ОСОБА_19 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_17 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 115 КК України.
Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.
Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_17 про те, що дійсно у вищевказаний час він перебував в приміщенні ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому, де вживав спиртне та у нього з раніше незнайомим ОСОБА_19 була суперечка з приводу звинувачення останнього у приставанні до його дівчини. Під час вказаної суперечки він неподалік барної стійки намагався вдарити ОСОБА_19 , проте їх розборонили. Через деякий час на майданчику біля ресторану «Сілістра» між ним та ОСОБА_19 знов виникла суперечка та штовханина, в подальшому ним були заподіяні ножові поранення потерпілому ОСОБА_14 , а через деякий час і потерпілому ОСОБА_19 під час бійки з останнім біля непрацюючого фонтану, що на прилеглій території неподалік входу в приміщення ресторану "Сілістра".
Відповідно до протоколу про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій від 22.03.2016 р. та протоколу огляду і прослуховування аудіо запису від 11.11.2016 р. обвинувачений ОСОБА_17 на запитання співрозмовника дає ствердну відповідь про вбивство ножем однієї людини та заподіяння тілесних ушкоджень іншій (т. 2 а.с. 120-123).
Потерпіла ОСОБА_11 (дружина убитого) показала, що до неї зателефонував товариш чоловіка ОСОБА_20 та повідомив про вбивство ОСОБА_19 , про що вона також повідомила батьків останнього - потерпілих ОСОБА_12 (матір) та ОСОБА_13 (батька). Усі потерпілі вказали на спокійний характер ОСОБА_19 , який не був схильний до конфліктів, а якщо такі траплялись, то намагався їх вирішити мирним шляхом.
Потерпілий ОСОБА_14 показав, що у вищевказаний час він разом зі своїми товаришами відпочивали в приміщенні ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому, де також перебував обвинувачений ОСОБА_17 з ознаками алкогольного сп'яніння, провокував їх та в якого неподалік барної стійки була суперечка з потерпілим ОСОБА_19 . Останній повідомив, що ОСОБА_17 його вдарив та він хоче вийти з ним поговорити. Через деякий час ОСОБА_17 та ОСОБА_19 з метою з'ясування стосунків вийшли на вулицю, а він ( ОСОБА_14 ), розуміючи, що може бути бійка, також вийшов слідом за ними з метою припинення конфлікту. Перебуваючи на майданчику біля ресторану, між ОСОБА_17 і ОСОБА_19 розпочалась суперечка, яка переросла у шарпанину, він намагався їх розборонити, проте обвинувачений його «послав», в зв'язку з чим він зателефонував до ОСОБА_21 щоб той вийшов та допоміг йому їх розборонити. Коли вийшов ОСОБА_21 , то він разом з ним підійшли до ОСОБА_17 і ОСОБА_19 , в якийсь момент ОСОБА_21 крикнув, що його підрізали. В цей час він побачив у ОСОБА_17 в руці ніж та зрозумів загрозу, в зв'язку з чим наніс йому кулаком удар в обличчя, від якого він впав, після чого ОСОБА_17 піднявся та наніс йому ( ОСОБА_14 ) удар ножем в живіт. Він крикнув до ОСОБА_21 тікати, оскільки в обвинуваченого ніж, та вони направилися в приміщення ресторану, де була викликана швидка медична допомога, яка доставила його до Хмельницької міської лікарні.
На вказані обставини потерпілий ОСОБА_14 показав і під час проведення з ним слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі проведення цієї слідчої дії від 13.12.2016 р. (т. 2 а.с. 15-21). При цьому потерпілий також показав, що завдав удар кулаком в обличчя обвинуваченого з метою вибити у нього ножа, побачивши якого, він зрозумів загрозу, а коли той наніс йому удар ножем в живіт, то ОСОБА_21 вдарив ОСОБА_17 по ногах, від чого той знову впав.
Свідок ОСОБА_21 показав, що під час відпочинку в приміщенні ресторану «Сілістра» його товариш ОСОБА_14 вийшов на вулицю, через деякий час зателефонував та попросив вийти також на вулицю, оскільки там був конфлікт (суперечка) між чоловіками, доходило до бійки, щоб їх розборонити. Вийшовши на вулицю, він разом із ОСОБА_14 підійшли до вказаних чоловіків, намагались їх заспокоїти, проте між ОСОБА_17 і ОСОБА_19 , з якими вони не були раніше знайомі, виникла штовханина, намагаючись припинити яку, він виставив між ними руку та відчув різкий біль в передпліччі правої руки від якогось гострого предмету, удару не бачив, а відчув його зі сторони обвинуваченого, після чого почалась бійка між ОСОБА_17 і ОСОБА_19 , хто перший її почав він не бачив. При цьому, після поранення руки він, відчувши загрозу, вдарив своєю ногою по ногах ОСОБА_17 , від чого той впав, а він знову відчув удар якогось колючого предмету в ліву ногу. Після цього він з ОСОБА_14 направились в приміщення ресторану, перед входом в яке останній показав закривавлену рану в області живота, він пішов в сторону умивальника, а ОСОБА_14 в залу. Як нанесли поранення ОСОБА_14 він не бачив, при цьому бачив як останній один раз вдарив ОСОБА_17 . Пробувши біля умивальника близько хвилини, він пішов на вулицю в напрямку місця бійки шукати ОСОБА_14 . Трішки далі він побачив ОСОБА_17 , який сидів на бетонній огорожі біля непрацюючого фонтану, що на прилеглій території біля входу в приміщення ресторану "Сілістра", навпроти нього стояв ОСОБА_19 , метрів за 3-4 від них стояли ще якісь люди. З метою з'ясування причини заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченим, він направився в їх сторону та приблизно за два метри до них зупинився, оскільки ОСОБА_17 різко піднявся та між ним і ОСОБА_19 почалась бійка, під час якої останній крикнув: «В нього ніж», відійшов в сторону та присів, а він почув звук як нібито ніж впав на землю.
На вказані обставини свідок ОСОБА_21 показав і під час проведення з ним слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі проведення цієї слідчої дії від 13.12.2016 р. (т. 2 а.с. 22-28). При цьому свідок також показав, що після поранення руки, ОСОБА_17 вдарив ОСОБА_14 , від чого той впав, а коли вставав, то він також вдарив ОСОБА_17 по ногах, оскільки боявся щоб той не зробив щось гірше, ОСОБА_17 знову впав, а коли почав підніматись, то завдав йому ( ОСОБА_21 ) ще один удар ножем в ліву ногу. Щоб били ОСОБА_17 коли той лежав, він не бачив, але не виключає, що удари останньому міг завдати ОСОБА_19 . Після цього ОСОБА_17 наніс удар кулаком ОСОБА_19 , але куди саме, він не бачив. В подальшому під час бійки біля непрацюючого фонтану ОСОБА_17 та ОСОБА_19 били один одного кулаками по обличчю та тулубу, завдали біля 5-6 ударів.
Свідок ОСОБА_22 показав, що у вищевказаний час він разом зі своїми товаришами ОСОБА_19 і ОСОБА_23 відпочивали в приміщенні ресторану "Сілістра", що по вул. Свободи 1-А в м. Хмельницькому. За сусіднім з ними столиком сидів обвинувачений ОСОБА_17 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. В один із моментів ОСОБА_19 кудись подівся, в приміщення ресторану зайшов невідомий хлопець та впав між столиками, вони почали шукати ОСОБА_19 , вийшли на вулицю, де їм повідомили, що карета швидкої допомоги забрала в лікарню якогось чоловіка. Приїхавши в лікарню, вони побачили ОСОБА_19 , який лежав без свідомості з тілесними ушкодженнями. Пізніше вони підходили до фонтанів, що на прилеглій території біля входу в приміщення ресторану "Сілістра", де бачили сліди крові.
Свідок ОСОБА_24 показав, що в ніч з 16 на 17 вересня 2016 року він разом зі своїми співробітницями відпочивав у ресторані "Сілістра", де за їхній столик працівники закладу підсадили трьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_19 . Через деякий час останній підійшов до нього та попросив вийти з ним на вулицю. Перебуваючи на вулиці, між ОСОБА_17 та ОСОБА_19 почався конфлікт, вони штовхали один одного в груди та в плечі, біля них стояли ще троє чоловіків, які спочатку в конфлікт не втручались, а пізніше повалили обвинуваченого на землю, який лежав вниз головою та закривав руками голову, він бачив 2-3 удари ногами (помахи ніг), але хто саме бив (махав ногами) та чи влучили ці удари у ОСОБА_17 сказати не може, як і стверджувати, що всі наносили удари. Потім хтось забрав потерпілого. Через деякий час він бачив, як ОСОБА_19 підійшов до ОСОБА_17 , який сидів на бетонній огорожі біля непрацюючого фонтану, вони «копирснулись» та впали (як саме це сталося не зрозумів, в той час він стояв в стороні та тримав дівчину, яку не пускав до них, обвинувачений та потерпілий були позаду нього). Далі він почув як щось упало, а коли повернувся, то ОСОБА_19 тримався рукою за правий бік, а обвинувачений стояв на відстані декількох метрів від потерпілого. При цьому, коли він тримав дівчину, то хтось крикнув «в нього ніж».
На вказані обставини свідок ОСОБА_24 показав і під час проведення з ним слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі проведення цієї слідчої дії від 01.12.2016 р. (т. 2 а.с. 29-36).
Свідок ОСОБА_25 показала, що, перебуваючи у ресторані "Сілістра", зустріла знайомого ОСОБА_17 , в якого був конфлікт з потерпілим ОСОБА_19 та з яким обвинувачений через деякий вийшов на вулицю. Вона також через декілька хвилин вийшла за ними, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 стояли та розмовляли, потім вона почула крик та побачила як ОСОБА_17 лежав на правому боці, його били ногами, при цьому хто саме та куди сказати не може, оскільки бігла до них. Приблизно через 3 хвилини ОСОБА_17 та ОСОБА_19 знову почали битися, після чого останній почав відходити з місця бійки та сказав: «Подивіться, що він зробив».
На вказані обставини свідок ОСОБА_25 показала і під час проведення з нею слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі проведення цієї слідчої дії від 01.12.2016 р. (т. 2 а.с. 37-43). При цьому свідок також показала, що бачила як в приміщенні ресторану біля барної стійки розбороняли ОСОБА_17 та якогось чоловіка.
Свідок ОСОБА_23 показав, що у вищевказаний час він разом зі своїми товаришами ОСОБА_22 і ОСОБА_19 відпочивали в приміщенні ресторану "Сілістра", де в останнього з обвинуваченим ОСОБА_17 була сутичка та він їх розборонив. Через деякий час він вийшов на вулицю та побачив лежачого чоловіка, який сказав, що його «підрізали», обвинувачений сидів на бетонній огорожі біля непрацюючого фонтану. Пізніше з ОСОБА_22 їздили у лікарню, де він бачив мертвого ОСОБА_19 з ножовим пораненням в районі грудей.
Свідок ОСОБА_26 показав, що у вищевказаний час він разом зі своїм товаришем ОСОБА_17 та знайомою дівчиною останнього відпочивали в приміщенні ресторану "Сілістра", де вживали спиртне та в обвинуваченого був інцидент з двома чоловіками, серед яких був ОСОБА_19 , проте бійки не було. Пізніше на вулиці була розмова ОСОБА_17 з ОСОБА_19 , ударів не було, підійшов чоловік в спортивному костюмі та відійшов з ОСОБА_19 в сторону. Що було далі він не пам'ятає, в тому числі як отримав тілесні ушкодження.
За даними протоколів огляду місць події - зали ресторану «Сілістра», що по вул. Свободи, 1а в м. Хмельницькому, виявлено футболку жовтого кольору та серветку зі слідами речовини бурого кольору, а на прилеглій до ресторану території плями різних розмірів речовини бурого кольору, з яких зроблено змиви (т. 1 а.с. 34-40, 47-55).
Відповідно до відеозаписів з камер спостереження біля входу та в приміщенні ресторану «Сілістра», що по вул. Свободи, 1а в м. Хмельницькому, які добровільно надала слідчому адміністратор цього закладу, камери спостереження, що розташована на даху будинку поруч із вказаним закладом, а також даних протоколів їх огляду встановлено, що 17.09.2016 р. о 2 год. 37 хв. (згідно з часом на відеозаписі) за столом, що розташований біля барної стійки, сидить обвинувачений ОСОБА_17 , навпроти за сусіднім столом сидить потерпілий ОСОБА_19 в компанії двох дівчат. О 2 год. 43 хв. ОСОБА_17 сідає за стіл та починає спілкуватись із однією з дівчат, потерпілий ОСОБА_19 та інша дівчина на той час за столом відсутні. О 2 год. 44 хв. 50 сек. до ОСОБА_17 підходить потерпілий ОСОБА_19 та вони між собою спілкуються протягом декількох хвилин. О 2 год. 47 хв. 49 сек. ОСОБА_17 біля барної стійки намагається нанести удар в область голови ОСОБА_19 , після чого вони зчепилися та їх розборонили інші відвідувачі закладу. О 2 год. 50 хв. 13 сек. ОСОБА_17 , сидячи за столом, засовує ліву руку до матерчатої сумки, яка перебуває в нього на ремені через плече, після чого щось дістає. О 2 год. 50 хв. 48 сек. ОСОБА_17 жестом (кивком голови) кличе потерпілого в сторону виходу з приміщення, на що останній відповідає таким же жестом. О 2 год. 51 хв. 30 сек. ОСОБА_17 , вставши з-за столу, утримуючи ліву руку в лівій кишені свої спортивних штанів, прокручує в ній продовгуватий предмет. Далі потерпілий ОСОБА_19 , рухаючись попереду, виходить із приміщення ресторану, слідом за ним виходить ОСОБА_17 , якого намагається зупинити потерпілий ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_26 , на що він не зважає, останні двоє, а також свідки ОСОБА_24 і ОСОБА_25 йдуть за ними. О 2 год. 56 хв. група вказаних осіб відходить в сторону непрацюючого фонтану, що розташований навпроти входу до ресторану, де між ОСОБА_17 та потерпілим ОСОБА_19 відбувається штовханина, їх намагаються розборонити свідки ОСОБА_24 і ОСОБА_26 , неподалік стоять ОСОБА_14 і свідок ОСОБА_21 . Після ОСОБА_17 і ОСОБА_26 відходять в одну сторону, решта в іншу. Через декілька секунд ОСОБА_17 намагається повернутись до групи інших осіб, його утримує ОСОБА_26 , проте він продовжує та підходить до них. О 2 год. 57 хв. 26 сек. ОСОБА_17 робить різкий рух, після чого падає від отриманого удару, далі відбувається подія, схожа на бійку. Враховуючи велику відстань від місця розташування камери до вказаної події та темну пору доби, неможливо розмежувати конкретні дії її учасників. О 2 год. 57 хв. 45 сек. від місця події відходять потерпілий ОСОБА_14 і свідок ОСОБА_21 , які підходять до входу в приміщення ресторану, останній демонструє порізи на правому передпліччі та лівій гомілці, а ОСОБА_14 в районі живота, після чого вони заходять в приміщення ресторану. В подальшому подія припиняється, решта її учасників розходяться в різні сторони. О 3 год. 3 хв. ОСОБА_17 присідає на бетонну огороджу неподалік фонтану та біля нього стоїть свідок ОСОБА_25 . О 3 год. 6 хв. потерпілий ОСОБА_19 та свідок ОСОБА_24 направляються в сторону ОСОБА_17 , який продовжує сидіти на бетонній огорожі, біля якої знаходиться свідок ОСОБА_25 . Надалі між ОСОБА_19 і ОСОБА_17 близько 2 хв. відбувається спілкування, між ними стоїть свідок ОСОБА_25 , дещо в стороні свідок ОСОБА_24 . О 3 год. 7 хв. 56 сек. ОСОБА_19 підходить майже впритул до ОСОБА_17 , дещо нахиляється до нього та між ними виникає бійка, яка триває до 3 год. 8 хв. 17 сек., після чого потерпілий ОСОБА_19 направляється в сторону входу до ресторану «Сілістра». О 3 год. 9 хв. 15 сек. на місце прибуває карета швидкої допомоги та працівники патрульної поліції (т. 1 а.с. 41, 42-46, 68-83).
Згідно з протоколом огляду трупа ОСОБА_19 в приміщенні Хмельницької міської лікарні на ділянці грудної клітини справа та лівому стегні останнього виявлені ножові поранення, а також футболку та ніж зі слідами речовини бурого кольору (т. 1 а.с. 56-61).
За даними висновку судово-медичної експертизи № 497 від 17.11.2016 р. смерть ОСОБА_19 настала внаслідок гострої крововтрати як наслідок проникаючого поранення грудної клітини справа з пошкодженням лівої легені та серця. Враховуючи розвиток трупних змін, смерть ОСОБА_19 настала за 8-10 год. до моменту проведення розтину.
Судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_19 виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
-проникаючого поранення грудної клітини, лівої легені та лівого передсердя, що могло утворитись від одноразової колюче-ріжучої дії на шкіру грудної клітки ОСОБА_19 якогось твердого, плоского, травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями, характерними, в тому числі, і для ножа із однобічно-гострим клинком, який може мати як тупий «П» подібний, на своєму поперечному перерізі, «обушок» із скосом та добре вираженими ребрами, так і недеформоване вістря гострокутної форми та лише одне лезо із гострою ріжучою кромкою і тупою «П» подібною - «п'яткою» чи «борідкою» на основі даного клинка, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення, та перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням смерті;
-поранення лівого стегна, що могло утворитись від однієї окремої одноразової колюче-ріжучої дії на шкіру лівого стегна ОСОБА_19 , скоріш за все одного і того ж самого, якогось твердого, плоского, травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями характерними, в тому числі, і для ножа із однобічно-гострим клинком, який може мати як тупий «П» подібний, на своєму поперечному перерізі, «обушок» із скосом та добре вираженими ребрами, так і недеформоване вістря гострокутної форми та лише одне лезо із гострою ріжучою кромкою, має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричиняють розлад здоров'я та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебуває, але могло сприяти швидшому настанню смерті.
Два окремі додаткові наскрізні розрізи шкіри, які у вигляді «великих ластівчиних хвостів» відходять від країв обох вищеописаних основних наскрізних колото-різаних ран - утворилися від ще двох окремих одноразових ріжучих дій на шкіру грудної клітки та стегна лівої ноги ОСОБА_19 , гострого краю (ріжучої кромки леза) клинка вищевказаного травмуючого предмета чи знаряддя, під час його вилучення із тіла ОСОБА_19 .
На момент отримання тілесних ушкоджень тіло ОСОБА_19 могло перебувати у вертикальному або близькому до нього положенні. При своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_19 врятувати життя було малоймовірним. Ознак переміщення тіла ОСОБА_19 після заподіяння тілесних ушкоджень, а також тілесних ушкоджень, характерних для самооборони, не виявлено.
Судово-токсикологічною експертизою трупної крові ОСОБА_19 виявлено етанол в концентрації 1,2%о, що стосовно до живих осіб може відповідати легкому алкогольному сп'янінню в момент настання смерті (т. 1 а.с. 96-107).
Вказані висновки підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 .
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-мк від 30.01.2017 р. двох клаптів шкіри, вилучених відповідно із грудної клітки і стегна лівої ноги трупа ОСОБА_19 , однієї темно-бірюзової трикотажної футболки, сорочки «поло» з короткими рукавами, в яку 17.09.2016 р. був одягнутий ОСОБА_19 , та одного розкладного ножа заводського виготовлення, виявленого і вилученого під час огляду трупа ОСОБА_19 :
1) На зовнішній та лицевій поверхнях, отриманих для проведення судової медико-криміналістичної експертизи двох клаптів шкіри, вилучених відповідно із грудної клітки і стегна лівої ноги трупа потерпілого ОСОБА_19 та однієї темно-бірюзової трикотажної футболки, сорочки «поло» з короткими рукавами, в яку 17.09.2016 р. був одягнутий ОСОБА_19 , виявлено наступні ушкодження шкіри і пошкодження трикотажу: - клапоть шкіри із грудної клітки - одиночна проникаюче-наскрізна колото-різана рана з додатковим проникаюче-наскрізним розрізом шкіри у вигляді «великого ластівчиного хвоста»;
-клапоть шкіри із стегна лівої ноги - одиночна проникаюче-наскрізна колото-різана рана з додатковим проникаюче-наскрізним розрізом шкіри у вигляді «великого ластівчиного хвоста»;
-трикотажна футболка - одиночне проникаюче-наскрізне колото-різане пошкодження ниток петель трикотажу, із додатковим проникаюче-наскрізним розрізом трикотажу, розташоване на лицевій поверхні, на межі між верхньою і середньою третинами, правої половини переду досліджуваної футболки.
2) Виявлене на лицевій поверхні, на межі між верхньою і середньою третинами, правої половини переду досліджуваної темно-бірюзової трикотажної футболки одиночне наскрізне колото-різане пошкодження ниток петель трикотажу як по своїй локалізації, так і по кількості та характеру, відповідає наявному у трупа ОСОБА_19 тілесному ушкодженню у вигляді колото-різаної рани, розташованої по передній аксілярній лінії, в 6-му міжребір'ї справа, на відстані - 156 см від підошвенної поверхні стопи.
А тому як це основне наскрізне колото-різане пошкодження трикотажу правої половини переду футболки, так і основна наскрізна колото-різана рана шкіри грудної клітки, могли утворитись одномоментно, за умови пошарового розміщення футболки на грудній клітці потерпілого ОСОБА_19 , від одноразової колюче-ріжучої дії твердого плоского клинкового знаряддя по типу ножа із однобічно-гострим клином, який має тупий «П» - подібний, на поперечному перерізі, і можливо скошений «обушок» з вираженими ребрами та недеформоване гострокутне вістря і одне лезо із гострою ріжучою крайкою та тупою «П» - подібною - «п'яткою» чи «борідкою» на його основі.
Виявлена ж на зовнішній поверхні клаптя шкіри, вилученого із стегна лівої ноги трупа потерпілого ОСОБА_19 , основна наскрізна колото-різана рана - також могла утворитись від ще однієї окремої одноразової колюче-ріжучої дії, скоріш за все одного і того ж самого, твердого плоского клинкового знаряддя по типу ножа із однобічно-гострим клином, який має тупий «П» - подібний, на поперечному перерізі, і можливо скошений «обушок» з вираженими ребрами та недеформоване гострокутне вістря і одне лезо із гострою ріжучою крайкою.
А от три одиночні додаткові наскрізні розрізи як шкіри, так і ниток петель трикотаж), які у вигляді «великих ластівчиних хвостів» відходять від країв обох вищеописаних основних наскрізних колото-різаних ран шкіри грудної клітки та лівого стегна, а також є продовженням - основного наскрізного колото-різаного пошкодження трикотажу правої половини переду футболки - утворилися, в невідомій послідовності один від одного, від двох окремих, за умови пошарового розміщення футболки на грудній клітці потерпілого ОСОБА_19 , одноразових ріжучих дій гострого краю, а саме: ріжучої крайки леза - однобічно-гострого клинка вищевказаного твердого плоского клинкового знаряддя по типу ножа, під час його вилучення із тіла потерпілого.
3) Дві одиночні наскрізні колото-різані рани шкіри, вилучені відповідно із грудної клітки та стегна лівої ноги трупа потерпілого ОСОБА_19 , а також і одиночне наскрізне колото-різане пошкодження трикотажу, виявлене на лицевій поверхні, на межі між верхньою і середньою третинами, правої половини переду досліджуваної темно-бірюзової трикотажної футболки, сорочки «поло» з короткими рукавами, в яку 17.09.2016 р. був одягнутий ОСОБА_19 , могли утворитись в невідомій послідовності одна від одної, від двох окремих, за умови пошарового розміщення футболки на грудній клітці потерпілого ОСОБА_19 , одноразових колюче-ріжучих дій як однобічно-гострого клинка, розкладного ножа, виявленого і вилученого 17.09.2016 р. під час огляду трупа ОСОБА_19 , так і однобічно-гострого клинка будь-якого іншого плоского клинкового знаряддя по типу ножа із ідентичними груповими метрично-конструктивними параметрами його клинка (т. 1 а.с. 112-122).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 140 від 26.10.2016 р. на клинку ножа, вилученого 17.09.2016 р. під час огляду трупа ОСОБА_19 , виявлені сліди крові людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 126-169).
Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 738 від 23.01.2017 р. в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_19 та слідів крові людини і клітин, виявлених на ножі. Генетичні ознаки слідів крові людини і клітин, виявлених на ножі (об'єкт 6) збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на ножі (об'єкт 7), із зразком крові потерпілого ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 135-158).
За даними висновків судово-медичних імунологічних та цитологічних експертиз при судово-цитологічному дослідженні піднігтевого вмісту ОСОБА_17 слідів крові та епітеліальних клітин з ядрами не виявлено. В частині плям на футболці, штанах та парі кросівок (одязі обвинуваченого ОСОБА_17 ) знайдена кров людини, яка може походити від трупа ОСОБА_19 . На марлевих тампонах, на які зроблені змиви речовини бурого кольору на прилеглій до ресторану території, знайдена кров людини, яка може походити від трупа ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 173-174, 178-181, 220-267).
Згідно з висновками первинної № 1242 від 18.11.2016 р. та додаткової № 793 від 08.09.2020 р. судово-медичних експертиз у ОСОБА_14 станом на 17-26.09.2016 р. виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин в проекції мечоподібного відростку з проникаючим пораненням черевної стінки з ушкодженням лівої долі печінки та з накопиченням в черевній порожнині до 500мл крові. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від однієї травмуючої дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, не виключено, під час та за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи, та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання).
В момент нанесення та отримання тілесних ушкоджень як і потерпілий, так і обвинувачений могли перебувати як вертикальному, так і горизонтальному чи близькому до таких положень.
Враховуючи опис раневого каналу в медичній документації, знаряддя, яким було заподіяно тілесне ушкодження, могло бути направлено зверху вниз (т. 1 а.с. 194-195, т. 5 а.с. 148-151).
На підставі результатів відповідної судової медико-криміналістичної експертизи як однієї трикотажної футболки потерпілого ОСОБА_14 , так і одного розкладного ножа, виявленого під час огляду трупа ОСОБА_19 :
1)На лицевій поверхні середньої третини правої половини спинки жовтої трикотажної футболки, в яку 17.09.2016 р. був одягнутий потерпілий ОСОБА_14 , виявлено одиночний проникаюче-наскрізний розрив ниток петель трикотажу, який міг утворитись від одноразової, але різкої сукупної дії: як первинного зачепу, так і послідуючого позамежного розтягу - на нитки трикотажу лицевій поверхні середньої третини правої половини спинки досліджуваної трикотажної футболки - невизначеної за формою та розмірами контактної поверхні якогось твердого тупого травмуючого знаряддя або предмету.
2)Загальні групові особливості якогось твердого тупого травмуючого знаряддя або предмету, із невизначеною формою та розмірами його контактної поверхні, які відобразились у вищеописаному одиночному наскрізному розриві ниток петель трикотажу, виявленому на лицевій поверхні середньої третини правої половини спинки досліджуваної трикотажної футболки потерпілого ОСОБА_14 , не відповідають жодному із групових метрично-конструктивних параметрів однобічно-гострого клинка, наданого для виконання експертизи розкладного ножа, виявленого і вилученого 17.09.2016 р. під час огляду трупа ОСОБА_19 , а тому даний наскрізний розрив трикотажу не міг утворитись від колюче-ріжучої дії клинка цього розкладного ножа.
3)Виявлений на лицевій поверхні середньої третини правої половини спинки досліджуваної жовтої трикотажної футболки одиночний наскрізний розрив ниток петель трикотажу як по своїй локалізації, так і по характеру, не відповідає наявному у потерпілого ОСОБА_14 тілесному ушкодженню у вигляді: колото-різаної рани м'яких тканин в проекції мечоподібного відростку із проникаючим пораненням черевної стінки та ушкодженням лівої долі печінки і накопиченням в черевній порожнині до 500мл крові (т. 1 а.с. 199-203).
Згідно з висновками первинної № 1237 від 30.09.2016 р. та додаткової № 794 від 08.09.2020 р. у ОСОБА_21 станом на 21.09.2016 р. виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран м'яких тканин правого передпліччя, лівої гомілки, що могли утворитися не менше ніж від дворазової травмуючої дії колюче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо клинка ножа чи подібний йому предмет, та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Судячи по стану загоєння тілесних ушкоджень вони можуть мати давність утворення в межах 3-5-и діб до початку проведення судово-медичної експертизи 21.09.2016 р., що не виключає можливості їх утворення в час та за обставин, що вказані у постанові про призначення судово-медичної експертизи.
В момент нанесення та отримання тілесних ушкоджень як і свідок, так і обвинувачений могли перебувати як вертикальному, так і горизонтальному чи близькому до таких положень.
Враховуючи дані судово-медичного обстеження ОСОБА_21 , знаряддя, яким заподіяно тілесні ушкодження, могло бути розташованим паралельно до тілесних ушкоджень. Більш конкретно відповісти на дане питання не представляєтеся можливим через відсутність судово-медичних даних (т. 1 а.с. 207, т. 5 а.с. 152-154).
За даними висновків первинної № 1239 від 30.09.2016 р. та додаткової № 795 від 08.09.2020 р. у ОСОБА_26 станом на 22.09.2016 р. виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран м'яких тканин в проекції правої лопатки, правої сідниці, що могли утворитися не менше ніж від дворазової травмуючої дії колюче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо клинка ножа чи подібний йому предмет, та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Судячи по стану загоєння тілесних ушкоджень вони можуть мати давність утворення в межах 3-5-и діб до початку проведення судово-медичної експертизи 21.09.2016 р., що не виключає можливості їх утворення в час та за обставин, що вказані у постанові про призначення судово-медичної експертизи.
В момент нанесення та отримання тілесних ушкоджень як і свідок, так і обвинувачений могли перебувати як вертикальному, так і горизонтальному чи близькому до таких положень.
Враховуючи дані судово-медичного обстеження ОСОБА_26 , знаряддя, яким заподіяно тілесні ушкодження, могло бути розташованим паралельно до тілесних ушкоджень. Більш конкретно відповісти на дане питання не представляється можливим через відсутність судово-медичних даних (т. 1 а.с. 211, т. 5 а.с. 155-156).
Наведені вище висновки підтвердила в суді експерт ОСОБА_28 , роз'яснивши при цьому, що механізми утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_21 відповідають їх показанням під час проведення слідчих експериментів.
Відповідно до висновків первинних № 1213 від 05.10.2016 р., № 1475 від 21.11.2016 р., додаткової № 372 від 24.06.2019 р. та комісійної № 137 від 22.11.2019 р. судово-медичних експертиз:
-у ОСОБА_17 станом на 17.09.2016 р. були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носа, крововиливу в правій навколоочній ділянці із саднами шкіри повік, крововиливу в ділянці лівого кута ротової щілини (губ), забійної рани в ділянці слизової оболонки нижньої губи зліва в проекції 3-6 зубів нижньої щелепи, саден - в лобній ділянці справа та по центру, в лівій виличній ділянці, в проекції лівої верхньої щелепи, в ділянці лівої щоки, по передній правій поверхні шиї в нижній третині, в проекції дельтовидного м'яза справа, по передній поверхні правого плеча в середній третині, по задній поверхні правого ліктьового суглобу та по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по передній поверхні правого стегна в середній та нижній третині;
-враховуючи багряно-червоний колір крововиливів та стан поверхні саден, які були сухі, темно-червоного кольору, знаходились нижче рівня шкіри, що описані лікарем - судово-медичним експертом, можна говорити, що ці тілесні ушкодження терміном виникнення не більше 1-2 діб до моменту проведення судово-медичної експертизи (обстеження) 17.09.2016 р., що не виключає можливості їх утворення у ОСОБА_17 під час пригоди 17.09.2016 р.;
-закритий перелом кісток носа з можливим місцем прикладання травмуючої сили у вигляді крововиливу в правій навколоочній ділянці із саднами шкіри повік, в сукупності за своїм характером відносяться до ступеня легких тілесних ушкоджень, які за звичайним своїм перебігом спричиняють короткочасний розлад здоров'я - від 7 до 21 дня;
-поверхнева забійна рана в ділянці слизової оболонки нижньої губи зліва в проекції 3-6 зубів нижньої щелепи, крововилив в ділянці лівого кута ротової щілини (губ), садна - в лобній ділянці справа та по центру, в лівій виличній ділянці, в проекції лівої верхньої щелепи, в ділянці лівої щоки, по передній правій поверхні шиї в нижній третині, в проекції дельтовидного м'яза справа, по передній поверхні правого плеча в середній третині, по задній поверхні правого ліктьового суглобу та по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по передній поверхні правого стегна в середній та нижній третині, в сукупності та кожне окремо за своїм характером відносяться до ступеня легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;
-закритий перелом кісток носа, крововилив в правій навколоочній ділянці із саднами шкіри повік, крововилив в ділянці лівого кута ротової щілини (губ), забійна рана в ділянці слизової оболонки нижньої губи зліва в проекції 3-6 зубів нижньої щелепи могли утворитись від дії тупих твердих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею внаслідок ударів такими предметами. Садна - в лобній ділянці справа та по центру, в лівій виличній ділянці, в проекції лівої верхньої щелепи, в ділянці лівої щоки, по задній поверхні правого ліктьового суглобу та по задній поверхні лівого ліктьового суглобу могли утворитись як від ударів тупими твердими предметами, що мали шорстку травмуючу поверхню та діяли по дотичній до тіла, так і при ударі до таких, що можливо при падінні з висоти власного зросту. Лінійні садна по передній правій поверхні шиї в нижній третині, в проекції дельтовидного м'яза справа, по передній поверхні правого плеча в середній третині, по передній поверхні правого стегна в середній та нижній третині могли утворитись як від ударів тупими твердими предметами, що мали обмежену або виступаючу травмуючу поверхню та діяли по дотичній до тіла, так і при ударі до таких, що можливо при падінні з висоти власного зросту. Враховуючи розташування саден на різних поверхнях тіла (по передній та задній поверхнях, справа і зліва) можна говорити, що такі тілесні ушкодження не могли утворитись при одноразовому падінні, але утворення їх при неодноразовому падінні не виключається. Оскільки у тілесних ушкодженнях, що були виявлені у ОСОБА_17 , не відобразились індивідуальні особливості, тому категорично встановити від дії яких саме травмуючих предметів утворились тілесні ушкодження не можливо. Не виключається, що в даному випадку закритий перелом кісток носа, крововилив в правій навколоочній ділянці із саднами шкіри повік, крововилив в ділянці лівого кута ротової щілини (губ), забійна рана в ділянці слизової оболонки нижньої губи зліва в проекції 3-6 зубів нижньої щелепи могли утворитись і від ударів кулаками рук сторонньої особи (осіб), або подібними до них предметами. Садна в лобній ділянці справа та по центру, в лівій виличній ділянці, в проекції лівої верхньої щелепи, в ділянці лівої щоки, в проекції дельтовидного м'яза справа, по передній поверхні правого плеча в середній третині, по задній поверхні правого ліктьового суглобу та по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по передній поверхні правого стегна в середній та нижній третині в даному випадку могли утворитись як від ударів взутими ногами сторонньої особи (осіб) або подібними до них предметами, так і при неодноразовому падінні з висоти власного зросту. Лінійне садно по передній правій поверхні шиї в нижній третині в даному випадку могло утворитись і від дії нігтя руки сторонньої особи або подібним до нього предметом;
-тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_17 станом на 17.09.2016 р., по своїй локалізації не характерні для таких, які утворюються при самообороні;
-згідно показів свідка ОСОБА_24 , які дав під час проведення слідчого експерименту 01.12.2016 р., він бачив, як троє молодих хлопців почали бити підозрюваного, при цьому кинули на землю та почали бити ногами. Підозрюваний лежав вниз головою та закривав обличчя руками. За таких обставин, не виключається можливість, що садно в проекції дельтовидного м'язу справа та садна по задній поверхні правого і лівого ліктьових суглобів могли утворитись і при нанесенні ударів ногами, коли ОСОБА_17 лежав головою вниз та закривав голову руками;
-в момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_17 міг перебувати як у вертикальному, так і у горизонтальному чи близьких до них положеннях (т. 1 а.с. 184, т. 1 а.с. 188-189, т. 4 а.с. 154-157, т. 5 а.с. 2-9).
Ці висновки підтвердила в судовому засіданні експерт ОСОБА_29 .
Винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинів підтверджується також: даними лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_19 , згідно з яким причиною його смерті є ножове поранення грудної клітини з пошкодженням легені та серця (т. 1 а.с. 63); речовими доказами, зокрема: знаряддям вчинення злочину - розкладним ножем із нашаруванням речовини бурого кольору (обвинувачений в судовому засіданні показав, що цей ніж міг бути у нього в руці під час конфлікту з ОСОБА_19 ); одягом ОСОБА_19 зі слідами речовини бурого кольору (т. 1 а.с. 42, 64).
Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення злочину) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_17 у вчиненні злочинів поза розумним сумнівом.
Разом з тим, суд відхиляє дані висновку № 372 від 24.06.2019 р. додаткової судово-медичної експертизи обвинуваченого ОСОБА_17 , проведеної лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_30 (том 4 а.с. 154-157), в частині наявності у ОСОБА_17 тілесного ушкодження у виді садна шиї правого плеча в проекції дельтовидного м'яза справа, яке могло утворитися внаслідок самооборони, оскільки вони спростовуються даними висновку № 137 від 22.11.2019 р. комісійної судово-медичної експертизи обвинуваченого ОСОБА_17 та роз'ясненнями експерта ОСОБА_29 , згідно з якими виявлені у ОСОБА_17 станом на 17.09.2016 р. тілесні ушкодження по своїй локалізації не характерні для таких, які утворюються при самообороні. Більше того, вищевказані дані висновку № 372 від 24.06.2019 р. є необґрунтованими та невмотивованими, оскільки експертом матеріали кримінального провадження досліджувались не повно (вибірково) та у висновку не зазначено на підставі яких відомостей експерт дійшов висновку про наявність у ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, характерних для їх утворення при самообороні, з чим фактично погодився в судовому засіданні експерт ОСОБА_31 .
Надаючи перевагу саме комісійному висновку перед первинним щодо відсутності у ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, характерних для їх утворення при самообороні, суд визнає висновок комісії експертів найбільш переконливим з точки зору повноти та всебічності дослідження, аргументації та наукового обґрунтування.
Даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_17 згідно з пред'явленим обвинуваченням в умисному заподіянні ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_19 , суд враховує положення ст. 15 КК України та правові позиції Пленуму Верховного Суду України, викладені у постанові «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» № 2 від 07.02.2003 р. (п.п. 4. 22), з яких слідує, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини другої статті 15 КК як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у своїх рішеннях (N 5-32кс12 від 31 січня 2012 року, N 5 - 26кс13 від 4 липня 2013 року, N 5-46кс13 від 14 листопада 2013 року, N 5-10кс14 від 26 червня 2014 року, N 5-32кс14 від 11 грудня 2014 року) неодноразово висловлювала правову позицію про те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
Аналізуючи докази, що мають значення для встановлення змісту та спрямованості умислу обвинуваченого ОСОБА_17 при заподіянні ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння та враховує спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного та потерпілого, що передували події, їхні стосунки, ставлення обвинуваченого до наслідків злочину і приходить до переконання про наявність у ОСОБА_17 умислу саме на заподіяння потерпілому ОСОБА_14 тілесних ушкоджень.
При цьому суд враховує, що обвинувачений із потерпілим ОСОБА_14 у неприязних стосунках до події не перебував, умисно наніс останньому один удар ножем в область черевної порожнини з мотиву раптово виниклої неприязні, у відповідь на намагання потерпілого припинити суспільно небезпечне посягання з боку обвинуваченого, який завдав удар ножем його товаришу ОСОБА_21 . Тобто ОСОБА_17 , завдаючи потерпілому ОСОБА_14 удар ножем в область черевної порожнини, діяв з прямим умислом на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю останнього, оскільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. Доказів, які б свідчили про умисел ОСОБА_17 заподіяти смерть ОСОБА_14 , не встановлено.
Аналізуючи докази, що мають значення для встановлення змісту та спрямованості умислу обвинуваченого ОСОБА_17 при скоєнні вбивства потерпілого ОСОБА_19 , суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння та враховує спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їхні стосунки, ставлення обвинуваченого до наслідків злочину і приходить до переконання про наявність у ОСОБА_17 умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_19 з мотивів особистої неприязні, оскільки наносячи останньому цілеспрямований удар колюче-ріжучим предметом (ножем) в життєво важливий орган (грудну клітку), обвинувачений не міг не розуміти особливо небезпечний характер таких дій і їх можливі наслідки у вигляді смерті потерпілого.
Такий висновок суду повністю підтверджується вищевказаними, безпосередньо дослідженими судом доказами, зокрема: даними протоколу огляду трупа ОСОБА_19 в приміщенні Хмельницької міської лікарні про виявлення на ділянці грудної клітини справа останнього ножового поранення; висновками судових експертів щодо характеру та локалізації несумісного із життям заподіяного потерпілому тілесного ушкодження (проникаючого колюче-ріжучого поранення грудної клітини, лівої легені та лівого передсердя); даними протоколу про результати здійснення негласних слідчих розшукових дій та протоколу огляду і прослуховування аудіо запису, згідно з якими ОСОБА_17 на запитання співрозмовника дає ствердну відповідь про вбивство людини; знаряддям вчинення злочину - ножем, які в сукупності з показаннями обвинуваченого та свідків про наявність у ОСОБА_17 перед вчиненням злочину конфлікту з потерпілим, про мотив вбивства (особисті неприязні відносини, викликані суперечкою як в приміщенні ресторану, так і в подальшому на прилеглій до нього території), про механізм завдання останньому ударів ножем, усвідомлення наслідків таких дій (заподіяння тілесних ушкоджень) та його поведінку після вчинення злочину (зокрема відсутність намірів врятувати потерпілому життя), на переконання суду беззаперечно свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_17 саме на умисне вбивство ОСОБА_19 .
Що ж стосується тверджень захисника та обвинуваченого про те, що під час завдання потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_19 ножових поранень ОСОБА_17 перебував в стані необхідної оборони, захищаючись від суспільно небезпечного посягання з боку потерпілих та свідка ОСОБА_21 , а саме від нападу групи осіб, то такі доводи, з огляду на досліджені судом докази, суд розцінює як необґрунтовані, безпідставні, очевидно висловлені з метою ухилення обвинуваченого від відповідальності за фактично вчинене, а тому відхиляє їх. Ці твердження сторони захисту повністю спростовуються вищенаведеними належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_14 та свідків, які є послідовними, логічними, переконливими та узгоджуються як між собою, так і з іншими доказами, в тому числі відеозаписами з камер спостереження, а тому суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів. Підстав для оговору потерпілим та свідками обвинуваченого судом не встановлено, не вказав про такі і сам ОСОБА_17 .
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Згідно з керівними роз'ясненнями пленуму Верховного Суду України, зазначених в постанові № 1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як
реальну. При розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення
посягання (п. 2). Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягало (п. 5).
Виходячи із положень ч. 1 ст. 36 КК України не виключає стану необхідної оборони участь особи у бійці. Під бійкою звичайно розуміють умисне взаємне завдання її учасниками ударів чи побоїв з метою спричинення фізичного болю. Якщо хтось із тих, що бере участь у бійці (незалежно від того, хто був її ініціатором), раптово виходить за межі дій, вчинюваних попередньо, і вчиняє напад з метою заподіяння учаснику бійки тяжкої шкоди, то це створює стан необхідної оборони як для потерпілого, так і для інших осіб, в тому числі і для тих, хто бажав припинити бійку. У зазначеному випадку заподіяння при захисті від нападника смерті чи тяжких тілесних ушкоджень повинно розглядатися (залежно від небезпечності посягання та обстановки захисту) як необхідна оборона чи перевищення її меж. За дії ж, що були вчинені даною особою під час бійки, вона підлягає відповідальності на загальних підставах.
Як встановлено судом, ініціатором конфлікту був саме обвинувачений ОСОБА_17 , який в приміщенні ресторану вступив у суперечку з раніше йому незнайомим ОСОБА_19 , під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин намагався нанести останньому удар кулаком в область голови, після чого жестом покликав потерпілого в сторону виходу з приміщення, а коли виходив, то не реагував на намагання потерпілого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_26 його зупинити. Не відреагував ОСОБА_17 на такі намагання свідка і після його суперечки з потерпілим ОСОБА_19 неподалік входу в приміщення в ресторан. Підійшовши ж до групи осіб, серед яких були потерпілі ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_21 , обвинувачений ОСОБА_17 , охоронюваним законом правам та інтересам якого реальної загрози не було, вчинив суспільно небезпечне посягання на свідка ОСОБА_21 , а згодом і потерпілого ОСОБА_14 , які намагалися припинити конфлікт, завдавши їм ножові поранення, а відтак останні двоє, як фактично і присутній на місці події потерпілий ОСОБА_19 , з яким в обвинуваченого відбувався конфлікт, перебували в стані необхідної оборони, завдаючи обвинуваченому удари та відповідно захищаючись від цього суспільно небезпечного посягання.
Не спростовує таких висновків суду факт наявності тілесних ушкоджень в обвинуваченого ОСОБА_17 та ножових поранень у свідка ОСОБА_26 , оскільки такі були заподіяні вже після вчинення ОСОБА_17 суспільно небезпечного посягання на свідка ОСОБА_21 та потерпілого ОСОБА_14 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_17 про те, що на нього напала група осіб, серед яких були потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_19 та свідок ОСОБА_21 , які повалили його на землю та почали бити ногами, а у нього з сумки випав ніж, піднявши який він, захищаючись, почав розмахувати ним навідліг, суд визнає неправдивими, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_14 , свідка ОСОБА_21 та відеозаписами з камер спостереження, на яких видно як ОСОБА_17 , повернувшись до групи осіб, зробив різкий рух, після чого від отриманого удару впав на землю, припіднявся та почалась подія, схожа на бійку, що повністю узгоджується із показаннями потерпілого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_21 щодо вчинення ОСОБА_17 відносно них суспільно небезпечного посягання, а саме завдання ножових поранень.
Будь-яких достовірних доказів перебування ОСОБА_17 в стані необхідної оборони, тобто суспільно небезпечного посягання з боку потерпілих та свідків, а відтак наявності в обвинуваченого предмету захисту на момент вчинення ним злочину, судом не встановлено.
Не перебував в стані необхідної оборони та не перевищував її межі обвинувачений ОСОБА_17 і під час заподіяння ножових поранень потерпілому ОСОБА_19 , оскільки як встановлено судом обвинувачений завдав потерпілому смертельне ножове поранення під час бійки, раптово вийшовши за межі дій, вчинюваних попередньо, і таким чином вчинив напад на потерпілого з метою заподіяння останньому тяжкої шкоди.
Показання обвинуваченого ОСОБА_17 про те, що коли він сидів на бетонній огорожі біля непрацюючого фонтану, то на нього напав потерпілий ОСОБА_19 , який намагався нанести удар ногою в область голови, який він відбив рукою та з метою самозахисту наніс потерпілому удар ножем, який продовжував тримати в іншій руці, в область паха, після чого вони почали боротися та під час боротьби ОСОБА_19 міг «натикнутись» на ніж, суд визнає неправдивими, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими доказами, зокрема відеозаписами з камер спостереження, на яких видно як потерпілий ОСОБА_19 підійшов до ОСОБА_17 , який продовжував сидіти на бетонній огорожі, близько 2 хв. з ним розмовляв, після чого підійшов майже впритул, дещо нахилився до обвинуваченого та між ними виникла бійка, під час якої видно рух ОСОБА_17 , схожий на завдання удару в область грудної клітки. Більше того, як роз'яснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 утворення у потерпілого ОСОБА_19 проникаючого поранення грудної клітини, лівої легені та лівого передсердя за вказаним обвинуваченим механізмом, а саме що потерпілий міг «натикнутись» на ніж під час боротьби, виключається.
З наведених підстав суд визнає неправдивими і відхиляє аналогічні показання свідка ОСОБА_25 (знайомої обвинуваченого, а відтак зацікавленої особи у справі) в частині намагання потерпілого ОСОБА_19 нанести удар ногою в область голови ОСОБА_17 .
Також суд відхиляє клопотання захисника про недопустимість наступних доказів: постанови слідчого ОСОБА_32 про визнання речовими доказами, отриманих під час оглядів, що проводилися 17.09.2016 р., змивів речовини, контрольних зразків ножа, футболки, іншого одягу, зрізів нігтів, зразків волосся, зрізків крові потерпілих та свідків; протоколу слідчого ОСОБА_32 від 20.12.2016 р. огляду оптичних дисків з інформацією з камер спостереження із фототаблицями; постанови слідчого ОСОБА_32 про призначення судово-медичної експертизи тіла потерпілого та висновок експерта № 497; постанови слідчого ОСОБА_32 про призначення судово-токсилогічної, судово-імунологічної, судово-медичної (криміналістичної), молекулярно-генетичної, судово-цитологічної експертиз та висновки експертів №№ 1724, 724, 122-к, 12-мк, 738, 648, 186, 162, 593.
Так, на обґрунтування клопотання захисник вказав, що слідчий ОСОБА_33 не мав повноважень на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні до 30.01.2017 р., оскільки не був слідчим Хмельницького міського відділу ГУНП в Хмельницькій області і відомості про нього, як про слідчого, не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З такими твердженнями суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та визначає слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, постанова про призначення слідчого (групи слідчих), якою надаються конкретному слідчому (групі слідчих) повноваження, передбачені ст. 39 КПК України, у кримінальному провадженні, є обов'язковою.
Аналогічна правова позиція щодо повноважень прокурора у кримінальному провадженні міститься в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №761/33311/15-к, відповідно до якої витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Як вбачається з матеріалів справи у слідчого ОСОБА_32 повноваження щодо здійснення досудового розслідування з'явились з 17.09.2016 р., тобто з моменту винесення керівником органу досудового розслідування - начальником СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_34 постанови від 17 вересня 2016 року про доручення розслідування у кримінальному провадженні № 12016240010005975 групі слідчих, в тому числі ОСОБА_35 (т. 1 а.с. 23). Ця постанова є законною, оскільки виготовлена на офіційному бланку та підписана службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, що передбачено ч. 6 ст. 110 КПК України.
З урахуванням наведеного процесуальні рішення та протоколи, складені за результатами слідчих дій слідчим ОСОБА_36 , починаючи із 17.09.2016 р., як уповноваженим слідчим на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, є допустимими доказами.
Безпідставним суд визнає і твердження захисника про недопустимість доказу - протоколу огляду місця події, складеного 17.09.2016 р. слідчим СВ Зарічанського ВП ОСОБА_37 , оскільки вказана слідча дія проведена та зафіксована у відповідності до вимог ст.ст. 103-105, 223, 237 КПК України.
Посилання захисника на невідповідність часу закінчення огляду згідно з протоколом та відеозаписом є безпідставним, оскільки згідно з відеозаписом слідча дія була зупинена, а не закінчена. Доводи ж захисника про проведення під час огляду місця події допиту та обшуку ОСОБА_17 також не заслуговують на увагу, позаяк спростовуються даними протоколу та додатком до нього (відеозаписом), відповідно до яких слідчий ОСОБА_17 не допитував, а проводив вилучення в останнього речі (чохла від ножа), яка має значення для кримінального провадження, що врегульовано положеннями ч. 5 ст. 237 КПК України. Відеофіксація лише вилучення у ОСОБА_17 речі не спростовує факт проведення усієї слідчої дії - огляду місця події, яка фіксувалась за допомогою іншого технічного засобу - цифрового фотоапарату (відповідні фототаблиці долучені до протоколу як додатки), що не суперечить положенням ст.ст. 103-105 КПК України.
Разом з тим, суд погоджується з доводами захисника про порушення вимог процесуального закону при відібранні біологічних зразків (крові) в обвинуваченого ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_26 , виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу, щодо освідування особи.
Згідно з ч. 7 ст. 223 КПК України для освідування особи слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих). Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
За даними протоколу отримання зразків (крові та слини) в обвинуваченого ОСОБА_17 від 21.09.2016 р., протоколу отримання зразків (крові та слини) в потерпілого ОСОБА_14 від 23.09.2016 р., протоколу отримання зразків (крові та слини) в свідка ОСОБА_21 від 21.09.2016 р. та протоколу отримання зразків (крові та слини) в свідка ОСОБА_26 від 22.09.2016 р. (т. 1 а.с. 86, 88, 90, 92) вказані слідчі дії в порушення вимог ч. 7 ст. 223 КПК України проведені без понятих та без застосування безперервного відеозапису ходу їх проведення, а відтак в силу положень ст. 86 цього ж Кодексу суд визнає ці докази недопустимими, як і інші докази, отримані в подальшому на підставі них, а саме дані висновку судово-медичної експертизи (т. 1 а.с. 126-169), висновку судової молекулярно-генетичної експертизи (т. 1 а.с. 135-158) та висновків судово-медичних імунологічних та цитологічних експертиз (т. 1 а.с. 173-174, 178-181, 220-267) в частині дослідження зразків крові обвинуваченого ОСОБА_17 , потерпілого ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_26 та відповідних висновків щодо такого дослідження, згідно з доктриною «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), яка сформульована ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_17 у вчиненні злочинів та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (за епізодом потерпілого ОСОБА_19 ), та ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння (за епізодом потерпілого ОСОБА_14 ).
Згідно з висновком комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 186 від 30.11.2016 р. ОСОБА_17 на теперішній час психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період вчинення інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, в тому числі і не перебував у стані патологічного сп'яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 96-99).
Оцінюючи такі висновки експертів, суд визнає їх науково обґрунтованими і достатньо аргументованими, такими, що відповідають об'єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з цими висновками, суд визнає ОСОБА_17 осудним і відповідальним за фактично скоєне.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_17 покарання суд враховує визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_17 за місцем проживання характеризується задовільно, до моменту затримання займався суспільно корисною працею, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Він вчинив тяжкий (ч. 1 ст. 121 К України) та особливо тяжкий (ч. 1 ст. 115 КК України) злочини, завдану потерпілим шкоду не відшкодував, свою вину у вчиненні злочинів не визнав та у скоєному фактично не розкаявся, що характеризує його як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_17 , є вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння. Обставин, які б пом'якшували йому покарання, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку скоєних злочинів, всі відомості про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, позицію прокурора та потерпілих щодо призначення покарання, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_17 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, які йому інкримінуються, та в силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
На переконання суду саме таке покарання у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Разом з тим, позиція прокурора та заяви потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про необхідність призначення ОСОБА_17 покарання у виді позбавлення волі у максимальному розмірі, з врахування всіх обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого, суд розцінює як недостатньо обґрунтованими та в більшій мірі емоційними.
Оскільки ОСОБА_17 засуджується до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, яке належить відбувати реально, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може ухилитись від суду та відбування покарання, тому останньому з метою забезпечення виконання судового рішення до набрання вироком законної сили слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 4, 5 КК України, ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», правового висновку Верховного Суду України (п.п. 105, 106 постанови від 29.08.2018 р., справа N 663/537/17, провадження N 13-31кс18), ОСОБА_17 в строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 17.09.2016 р. (дня затримання) до вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_17 про стягнення з останнього до міського бюджету 2094 грн. 12 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_14 від кримінального правопорушення, які підтверджені повідомленням Хмельницької міської лікарні (т. 3 а.с. 20), обвинувачений визнав повністю, а тому в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 128 КПК України, ч. 4 ст. 206 ЦПК України та в силу ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню, оскільки визнання обвинуваченим позову не суперечить закону, засадам кримінального судочинства і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Цивільні позови потерпілого ОСОБА_13 (батька загиблого) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, потерпілих ОСОБА_12 (матері загиблого) і ОСОБА_11 (дружини загиблого) у власних інтересах та інтересах малолітньої дитини загиблого ОСОБА_38 , а також на сьогодні повнолітніх ОСОБА_39 і ОСОБА_40 (дітей загиблого) про відшкодування моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_17 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Розмір заподіяної ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 35107 грн. 74 коп. (витрати, понесені ним на поховання сина ОСОБА_19 ) підтверджено документально: накладними, рахунками, замовленнями, договорами, квитанціями, чеками (т. 3 а.с. 69-88), і у відповідності з вимогами ст.ст. 22, 1166, 1201 ЦК України підлягає відшкодуванню йому особою, що заподіяла цю шкоду, тобто обвинуваченим ОСОБА_17 .
Розмір же моральної шкоди суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, моральних та душевних страждань потерпілих та дітей загиблого, які втратили близьку їм людину (сина, чоловіка та батька відповідно), визначає у 100 000 грн. кожному. При цьому судом враховується як поведінка потерпілого ОСОБА_19 , який фактично спровокував бійку, яка призвела до його загибелі, так і дії ОСОБА_17 , який вбив ОСОБА_19 , спричинивши цим самим не відновлювальні, особливо глибокі та болісні страждання його батькам ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , дружині ОСОБА_11 та дітям ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 . Крім того, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, яка у відповідності з вимогами ст.ст. 23, 1167, 1168, 1169 ЦК України підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла цю шкоду, тобто обвинуваченим ОСОБА_17 , суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
Процесуальні витрати - документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 9261 грн. 70 коп. у відповідності до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речові докази слід: футболку, штани спортивні, пару шкарпеток, кросівки - повернути обвинуваченому ОСОБА_17 за належністю (т. 2 а.с. 58); змиви речовини бурого кольору, зразки марлі, розкладний ніж, дві футболки, зрізи нігтьових пластин, змиви з рук, зразки волосся, зразки крові, бриджі, труси, носки, кросівки (т. 1 а.с. 65), два светри, 7 скляних пляшок, 7 скляних стаканів, 1 пластикову пляшку (т. 1 а.с. 43), зразки крові (т. 2 а.с. 58) - знищити.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_17 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.ст. 115 ч. 1, 121 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:
-за ст. 115 ч. 1 КК України - 9 (дев'ять) років позбавлення волі,
-за ст. 121 ч. 1 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
В силу ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_17 остаточне покарання у виді 9 (дев'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_17 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_17 до Хмельницького міського бюджету 2094 (дві тисячі дев'яносто чотири) грн. 12 коп. витрат, понесених Хмельницькою міською лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_14 .
Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_17 на користь:
- ОСОБА_13 35107 грн. 74 коп. заподіяної матеріальної та 100000 грн. моральної шкоди, а всього 135107 (сто тридцять п'ять тисяч сто сім) грн. 74 коп.;
- ОСОБА_12 100000 (сто тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди;
- ОСОБА_11 100000 (сто тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди;
- ОСОБА_11 в інтересах малолітньої ОСОБА_42 100000 (сто тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди;
- ОСОБА_43 100000 (сто тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди;
- ОСОБА_44 100000 (сто тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди.
Речові докази: футболку, штани спортивні, пару шкарпеток, кросівки - повернути обвинуваченому ОСОБА_17 за належністю (т. 2 а.с. 58); змиви речовини бурого кольору, зразки марлі, розкладний ніж, дві футболки, зрізи нігтьових пластин, змиви з рук, зразки волосся, зразки крові, бриджі, труси, носки, кросівки, два светри, 7 скляних пляшок, 7 скляних стаканів, 1 пластикову пляшку, зразки крові (т. 1 а.с. 43, 65, т. 2 а.с. 58) - знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_17 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_17 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 17.09.2016 р. до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_17 на користь держави 9261 грн. 70 коп. процесуальних витрат.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий - суддя
судді: