Справа № 683/3224/20
1-кс/683/904/2020
28 грудня 2020 року м. Старокостянтинів
Слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , при секретарях судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю скаржника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області скаргу на бездіяльність начальника Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
встановив:
21 грудня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, яка на думку скаржника, полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвідомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 14 грудня 2020 року про вчинення начальником відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, під час його звільнення 03 березня 2009 року. Скаржник вказує на порушення вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України, оскільки при розрахунку 03 березня 2009 року йому видали лише частину грошей, які б мали виплатити при звільненні, а 26 березня 2009 року йому видали компенсацію невикористаної відпустки за 1999-2000 роки, яку мали б видати йому ще 03 березня 2009 року. Проте, відомості із зазначеної заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. А тому ОСОБА_4 у своїй скарзі просив зобов'язати Старокостянтинівський ВП ГУНП в Хмельницькій області внести відомості із зазначеної заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Прокурор заперечив проти задоволення скарги за безпідставністю.
Заслухавши доводи особи, яка подала скаргу, думку прокурора, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали за заявою ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, яка 14 грудня 2020 року була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) за №7706, а також матеріали кримінального провадження № 12013240220000513, яке 29 травня 2013 року було зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ч.1 ст.172 КК України за заявою ОСОБА_4 про незаконне його звільнення з посади директора та вчителя Малочернятинського НВО «Дошкільний заклад загальноосвітня школа 1-2 ступенів», слідчий суддя дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, визначено коло осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, натомість скаржник не зазначив дії якої посадової особи він оскаржує, вказавши, що начальник відділу поліції повинен був самостійно визначити таку особу та надати їй вказівку на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, також розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
Частиною першою ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюється, не є злочином.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Частиною 5 ст. 40 КПК України, визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Положення ст. ст. 214, 303 КПК України свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, є наявність достатніх даних та доказів про наявність ознак кримінально-карного діяння.
З матеріалів скарги та заяви № 7706 встановлено, що ОСОБА_4 дійсно 14 грудня 2020 року звернувся до начальника Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про те, що на його думку ОСОБА_6 , будучи начальником відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області неналежно виконав свої посадові обов'язки під час його звільнення та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження № 12013240220000513, внесеного 29 травня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.172 КК України, вбачається, що слідчий СВ Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 постановою від 31 серпня 2018 року вказане кримінальне провадження закрив у зв'язку з відсутністю в діях начальника відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_6 та інших службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України та наявністю цивільно-правових відносин.
ОСОБА_4 в заяві від 29 травня 2009 року про вчинене кримінальне правопорушення під час його звільнення та в показаннях як потерпілого в межах досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженні вказував на несплату йому з 03 березня 2009 року всіх виплат при звільненні. Тобто заявлені на даний час обставини вже були предметом досудового розслідування, їм надана правова оцінка.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року, яким відмовлено в позові ОСОБА_4 до відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області про поновлення на посаді директора та вчителя математики Малочернятинського НВО «Дошкільний заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2009 року, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року в частині відмови ОСОБА_4 у задоволенні вимог про визнання незаконним звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України скасовано і у цій частині ухвалено нове рішення. Ухвалено вважати незаконним посилання в наказі начальника відділу освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації Хмельницької області №17-к від 03 березня 2009 року «Про звільнення ОСОБА_4 за п.3 ст. 40 КЗпП України». В решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 грудня 2009 року касаційна скарга ОСОБА_4 на зазначені судові рішення відхилена, а рішення апеляційного суду Хмельницької області від 16 вересня 2009 року залишено без змін.
За результатом розгляду скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 31 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12013240220000513, внесеного 29 травня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.172 КК України, ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2020 року відмовлено, яку залишено без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року.
Під час аналізу змісту та вимог заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 14 грудня 2020 року встановлено відсутність достатніх фактичних даних, які вказували б на наявність у діях начальника відділу освіти Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, натомість вбачаються цивільно-правові відносини.
З огляду на це відомості, викладені у скарзі ОСОБА_4 на бездіяльність начальника Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, в розумінні вимог ст.214 КПК України, не є підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відповідно не є предметом судового контролю, тому у задоволенні вимог скарги ОСОБА_4 щодо зобов'язання Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області внести відомості із заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не ґрунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306-307, 309 КПК України,
постановив:
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні скарги на бездіяльність начальника Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою від 14 грудня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, та зобов'язання розпочати досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: