Справа № 682/463/19
Провадження № 1-кп/682/6/2020
28 грудня 2020 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представників потерпілих адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута кримінальне провадження № 12017240210000134 за обвинувальним актом щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Правутин Славутського р-ну Хмельницької обл., українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, який тимчасово не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 2 ст. 286 КК України, -
26.02.2017 року близько 02 год. 15 хв., на ділянці автодороги між селами Берездів та Малий Правутин Славутського району, яка розташована за межами населеного пункту на відстані 2100 м. від електроопори № 49, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Ваз 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку с. Берездів, діючи недбало, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не вибрав безпечної швидкості руху, яка необхідна була для зупинки транспортного засобу у межах видимості дороги, маючи спроможність об'єктивно виявити перешкоду у вигляді попутного транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом «MUSSTANG» (без номерних знаків) під керуванням ОСОБА_10 , який здійснював стоянку з правого краю проїзної частини в напрямку с. Берездів.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: саден на верхній губі, на правому крилі носа, крововиливу на внутрішній поверхні шкіри голови в лівій тім'яно-скроневій ділянці з переходом на лобну ділянку, забою довгастого мозку, субарахноїдального крововиливу, що охоплює обидві півкулі речовини головного мозку; закритої травми шиї: перелому зуба 2-го шийного хребця; закритої травми живота: крововиливу в паранефральній клітковині зліва та справа, розриву печінки; саден на передній поверхні лівої гомілки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, та які в даному випадку призвели до смерті потерпілого, яка настала на місці події.
Своїми протиправними діями ОСОБА_8 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3.(б), 12.2., 12.3. Правил дорожнього руху України, приписи яких вимагають:
п.1.5. Правил - дії або бездiяльнiсть учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3. Правил - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.2. Правил - у темну пору доби та в мовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги;
п.12.3. Правил - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Наслідки дорожньо-транспортної пригоди у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_10 знаходяться в прямому причинному зв'язку з вищевказаними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, допущеними ОСОБА_8 .
Тобто своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у пред'явленому обвинуваченні заперечив, вважає, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК не доведена. При цьому показав, що уночі з 25 на 26 лютого 2017 року він, на своєму автомобілі ВАЗ-21099 їхав із с. Малий Правутин у с. Берездів, рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год, із ввімкненим дальнім світлом, видимість була дуже поганою і він лише за кілька метрів (орієнтовна 5 м)від свого авто побачив мотоцикл, який знаходився біля дороги та нібито був на щось похилений, він зачепив автомобілем той мотоцикл і від цього зіткнення його автомобіль скинуло із дороги. Потім він зателефонував своєму дядьку і повідомив, що на авто зачіпив мотоцикл. Коли він вийшов із авто, навкруги було темно і він, підсвітивши собі мобільним телефоном, побачив мотоцикл і біля нього тіло людини, він торкнувся його і для себе зрозумів, що людина без ознак життя. Він викликав швидку допомогу. Того дня він вживав алкоголь. Винним себе не вважає. У заявлених до нього позовах потерпілих просить відмовити.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 26.02.2017року біля 4 год. їм зателефонували із поліції і запитали чи знають вони чоловіка на червоному мотоциклі, сталося ДТП і загинув молодий чоловік. В дружини почалася істерика. Він зателефонував кумові і попросив, щоб той відвіз їх до місця ДТП, де загинув їх син. Коли приїхали до місця ДТП, то тіло сина лежало на узбіччі дороги, обличчя було закривавлено. Він запам'ятав, що на правій нозі у сина був кросівок, який ледве тримався за краєчок пальця, а на лівій - кросівка не було, знайшли за сто метрів.
25.02.2017 року син приїхав із Києва, де проживав та працював. Вони мали у користуванні мотоцикл і син, маючи посвідчення водія, також ним користувався, коли приїздив додому. ОСОБА_11 запитав увечері у нього чи є бензин, на що він відповів, що є два літри. Як син виходив із будинку він не бачив. Але десь біля 19 год. дружина сказала, що «вже поїхав». Їх мотоцикл був справним, фари також, придбавали вони його новим і у користуванні він перебував біля півтора року. Син не вживав алкоголю, принаймні йому такого не відомо.
За життя син допомагав їм і коштами і по господарству, проживав у м. Києві, де працював на Новій Пошті, мав заробітну плату у 10-12 тис. грн. Щодва тижні на вихідні приїздив до батьків.
Цивільний позов він підтримує та просить стягнути на їх із дружиною користь 56 085 грн. матеріальної шкоди та 600 000 грн. ( по 300 000 грн. кожному) моральної шкоди, а також 15 000 грн. витрат на правову допомогу. Вважає, що обвинувачений має понести якомога суворіше покарання.
Представник потерпілого підтримав позовні вимоги потерпілих.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 26.02.2017 року в 4 год. їй зателефонували із поліції і повідомили, що їх син загинув у ДТП. Вони із чоловіком поїхали до місця ДТП. Там вона побачила тіло сина на узбіччі дороги, його обличчя було у крові. Автомобіль Ваз був у кюветі, мотоцикл без заднього колеса та його уламки - на узбіччі.
Син ОСОБА_11 телефонував їй ще 23.02.2017 із Києва, де проживав і працював, та запитував чи можна на вихідні приїхати, також у розмові казав, що має намір зустрітися із дівчиною ОСОБА_12 . Він завжди з повагою ставився до батьків, приїздив на вихідні, допомагав і по господарству їм також. 25.02.2017 року ОСОБА_11 приїхав з ОСОБА_13 до батьківського дому, його стан був звичайним, він був тверезим, не мав жодних видимих ушкоджень. Ввечері 25.02.2017 року він мотоциклом поїхав із дому біля 19 год., казав, що їде у кафе в с. Берездів, де мав зустрітися з товаришем ОСОБА_14 та мав також побачити ОСОБА_15 . Зі слів товариша сина ОСОБА_16 - вони обоє були у Берездові у кафе «Чайна», згодом ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_17 , що поїде до ОСОБА_18 . Зі слів дівчини сина ОСОБА_12 - їй відомо що ОСОБА_11 був того вечора також і у неї, однак недовго, хвилин 15, обіцяв їй сюрприз у березні, видимих тілесних ушкоджень на ньому не було. Потім зі слів того ж ОСОБА_16 вона знає, що ОСОБА_11 о 01 год. 40 хв. телефонував товаришу зі словами « Став чайник, я зараз приїду!», але не доїхав.
Цивільний позов вона підтримує та просить стягнути на їх із чоловіком користь 56 085 грн. матеріальної шкоди та 600 000 грн. ( по 300 000 грн. кожному) моральної шкоди, а також 15 000 грн. витрат на правову допомогу. Підтримує думку чоловіка та також вважає, що обвинувачений має понести якомога суворіше покарання. ОСОБА_8 , на її погляд, не розкаюється у вчиненому, він не звертався до них із чоловіком за вибаченням. Після смерті сина вона мала сильний стан стресу, лікувалася тривалий час, перебуває на обліку у психіатра, мала суїцидальні думки.
Представник потерпілої підтримав позовні вимоги потерпілих.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що 25.02.2017 орієнтовно з 21 год. по 24 год. він перебував в с. Малий Правутин, спілкувався у компанії хлопців, також там був ОСОБА_8 . Вони всі разом випивали того вечора алкоголь, але що саме не пам'ятає. ОСОБА_8 був із братом ОСОБА_20 і вони обоє пішли до себе додому, коли компанія розходилась. Також йому відомо, що ОСОБА_8 має автомобіль ВАЗ синього кольору.
Відповідно до витягу з ЄРДР про внесення відомостей та про початок кримінального провадження №12017240210000134 за фактом ДТП, що мала місце 26.02.2017 близько 02 год. 30 хв. на дорозі між с. Берездів та М. Правутин Славутського району, за участю водія автомобіля марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 та водія мотоцикла марки «Мустанг150» ОСОБА_10 . В результаті чого водій мотоцикла ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. За правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно даних рапорту оперативного чергового Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 26.02.2017 року про отримання інформації, яка надійшла по телефону про те, що 26.02.2017 року близько 02 год. 30 хв., неподалік с. Берездів ОСОБА_8 , 1993 р.н., житель с. Малий Правутин керуючи автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на невстановленого чоловіка який стояв серед проїжджої частини з мотоциклом в руках. Внаслідок ДТП невстановлений чоловік від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.02.2017 року з долученими до нього схемою місця ДТП та фото таблицею, місцем події була ділянка дороги між селами Берездів та Правутин Славутського району. Вказана ділянка дороги є прямою в профілі, без поворотів та заокруглень, горизонтально рівна без спусків та підйомів. Проїзна частини дороги вкрита сніговим накатом загальною шириною 5,5 метрів. Покриття дороги слизьке, по обидві сторони дороги є узбіччя, в напрямку с. Берездів ширина правого узбіччя 3,5 метра, а лівого 2,5 метра, узбіччя засніжені, по їх краях кувет та поля. На правій смузі руху в напрямку с. Берездів на відстані 0,85 метра від правого краю наявний слід гальмування довжиною 20,6 метрів, який направлений в напрямку правого узбіччя, він є прямолінійним та закічується в місці правого узбіччя. На правій смузі руху виявлений ще один слід гальмування, який розташований в початку на відстані 2 метрів до правого краю проїздної частини, він є прямолінійним загальною довжиною 17,9 метрів та закінчується в місці примикання до правого узбіччя. На правій смузі руху наявні уламок скла жовтого кольру, слід подряпини прямолінійної форми. На правому узбіччі наявний осип мілких уламків скла та частин автомобіля та мотоцикла чорного кольору, одіяло коричневого кольору на відстані 1 метра від якого та 1,7 метра до лівого краю узбіччя наявне скупчення великих уламків пластику та амортизатор мотоцикла, трохи далі сидіння від мотоцикла, чоловіча шапка, далі на правому узбіччі на відстані 1,9 метрів від шапки та 2,9 метрів від лівого краю знаходиться тіло ОСОБА_21 , яке знаходиться паралельно проїжджій частині, одягнутий в темну куртку та темні штани, головний убір відсутній. Далі на відстані 6,3 метрів від голови тіла ОСОБА_10 знаходиться скупчення скла та деталей освітлювальних приладів, які розташовані на правому узбіччі на відстані 4,2 метри до лівого краю. Далі на правому узбіччі знаходиться мотоцикл "Мустанг" чорно-червого кольору, відстань від переднього колеса мотоцикла до лівого краю узбіччя становить 3 метри. Мотоцикл має такі пошкодження: відсутнє заднє колесо, задні габаритні вогні, розбитий передній блок мотоцикла, деформовано раму, переднє колесо без тиску повітря. За межами правого узбіччя знаходиться автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , який розташований перпендикулярно проїзній частині на відстані 6,7 метрів від переднього колеса правого краю та 9 метрів від заднього лівого колеса до правого краю, відстань від переднього лівого колеса автомобіля до переднього колеса мотоцикла становить 4,7 метрів. На автомобілі наявні пошкодження у вигляді: розбиття переднього правого боку фари, тріщин переднього бампера в передній правій частині, деформація капоту та переднього правого крила в передній праві частині. З протоколу огляду слідує, що всі колеса автомобіля на місці, надійно закріплені та під тиском повітря, рульовий та гальмівний механізми технічно справні та працюють.
Згідно даних протоколу огляду транспортного засобу від 26.02.2017 року з доданою фототаблицею, оглянуто автомобіль ВАЗ - 21099 днз НОМЕР_1 , при огляді встановлено, що автомобіль має пошкодження, які локалізовані в передній правій його частині мають аварійний характер. Розбито передню праву блок фару з правим покажчиком повороту, розбито передній бампер в правій частині у вигляді тріщин. Деформовано: капот в передній правій частині, переднє праве крило в передній правій частині, передню праву стійку в верхній частині. На лобовому склі наявні тріщини у вигляді паутини з центром на відстані 40 см до правої стійки та 31 см до верхнього краю розгалуження від центру по периметру скла. Вилучено уламки авто.
Відповідно до висновку експерта від 27.12.2017 року № 436А на момент огляду та дослідження робоча гальмова система та рульове керування автомобіля ВАЗ - 21099, днз НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані та в процесі дослідження ознак, які б свідчили про несправність вказаних систем даного автомобіля до моменту ДТП, не встановлено.
Згідно даних протоколу огляду транспортного засобу від 26.10.2017 з доданою фото таблицею, оглянуто автомобіль ВАЗ - 21099 днз НОМЕР_1 , при огляді встановлено, що при детальному огляді правої блок фари виявлено, що лампочка передньої правої блок фари знаходиться в місці встановлення, скляна колба лампочки не пошкоджена має маркування Brevia H4 12V 60/55 W 12040 PC. Ліва блок фара не пошкоджена, в ній лампочка з маркуванням GE 12V 60/55 W 50440 U H4. Обидві лампочки вилучено.
Відповідно до висновку експерта № 473А від 13.12.2017 року в момент руйнування спіралі лампа головного світла правої фари автомобіля ВАЗ - НОМЕР_2 , днз НОМЕР_1 , горіла в режимі дальнього світла. Візуальних пошкоджень та ознак, які б свідчили про руйнування електричних кіл і непрацездатність лампи головного світла лівої фари автомобіля ВАЗ - 21099, днз НОМЕР_1 , не встановлено.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу мотоцикла "Мустанг" без номерного знаку від 26.02.2020 року з доданою фототаблицею, наявні пошкодження, які локалізовані в задній частині направлені ззаду на перед. Передню блок фару розбито. З лівим покажчиком повороту, передню декоративну обшивку конструкції, задню ліву та праву обшивку конструкції. Деформовано: задній багажник зміщений до верху, конструкція рами зміщена в задній частині ззаду на перед та доверху. Відсутні задня блок фара, заднє колесо, сидіння. Пошкоджено заднє колесо, а саме обод відсутній в місці кріплення наявна задня шина. Переднє колесо розгерметизовано з залишками бруду та рослин. Шини без тиску повітря. Гальмівна система на момент огляду пошкоджена. Блоки фар розбиті ( пошкоджені) вимикач світла увімкнений в режимі ближнього світла. Ключ замка запалення повернутий у вимкнуте положення. Вилучено уламки заднього колеса, сидіння, уламки скла.
Згідно протоколу огляду транспортного засобу "Мустанг" без номерного знаку від 02.03.2017 з доданою фото таблицею, при огляді зовнішніх світлових приладів встановлено: розбито задній габаритний ліхтар з покажчиком «стоп'сигналу, розбито задній лівий покажчик повороту, розбито передню блок фару, розбито передній правий покажчик повороту. При огляді важелів вмикання освітлювальних приладів та сигнальних поворотів встановлено. Важіль вмикання світла знаходиться у ввімкненому положені. Важіль перемикання світла фар знаходиться в режимі ближнього світла. Важіль покажчиків повороту знаходиться у нейтральному положенні. Ключ знаходиться в замку запалення, знаходиться у вимкненому режимі. Вилучено уламки передньої та задньої фар з лампочками.
Відповідно до висновку експерта № 74А від 25.05.2017 року лампа заднього ліхтаря мотоцикла "Мустанг МТ 150-6" в режимі стоп-сигналу в момент руйнування спіралі світло не випромінювала.
Відповідно до висновку експерта № 75А від 06.04.2017 року в умовах даної пригоди зіткнення між передньою правою частиною автомобіля ВАЗ - 21099, днз НОМЕР_1 та задньою частиною мотоцикла "Мустанг МТ 150-6" могло відбутися на смузі руху від с. Малий Правутин по напрямку до с. Берездів, тобто на смузі руху автомобіля ВАЗ - 21099, днз НОМЕР_1 , та мотоцикла "Мустанг МТ 150-6", перед місцем розташування уламку скла жовтого кольору на смузі руху в напрямку с. Берездів (який позначено на план-схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за № 3).
Як слідує із висновку експерта № 491 при судово-токсикологічній експертизі зразків крові громадянина ОСОБА_8 , 1993 р.н., виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості: в крові - 1,0 % (проміле), не виявлено метиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери.
Згідно роздруківки із приладу Драгер Алкотест 6810 проведено тестування на алкоголь ОСОБА_8 26.02.2017 о 4 год. 28 хв. з результатом 1,92 %.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_8 проведеного 26.02.2017 року о 09 год. 50 хв у Славутській ЦРЛ - такий перебував у стані алкогольного сп'яніння із показником Алкотест 1,54 %.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 839 від 27.02.2017 року щодо померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , причиною смерті є закрита черепно-мозкова травма, крововиливи під оболонки та в шлуночки мозку, травмований при ДТП.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 № 69 від 23.03.2017 при її проведенні виявлено такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: садна на верхній губі, на правому крилі носа, крововиливи на внутрішній поверхні шкіри голови в лівій тім'яно-скроневій ділянці з переходом на лобну ділянку, забій довгастого мозку, субарахноїдальний крововилив, що охоплює обидві півкулі речовини головного мозку; закрита травма шиї: перелом зуба 2-го шийного хребця; закрита травма живота: крововилив в паранефральній клітковині зліва та справа, розрив печінки; садна на передній поверхні лівої гомілки. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії твердих тупих предметів незадовго до смерті або в момент настання такої, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, а вданому випадку, що призвели до смерті. Смерть гр. ОСОБА_10 настала внаслідок поєднаної травми голови, шиї, живота із крововиливами під оболонки та в шлуночки мозку, перелом 2- го шийного хребця, забоєм довгастого мозку, розривом печінки, що призвело до набряку головного мозку та шоку. Згідно трупних змін, смерть гр. ОСОБА_10 настала за 24-48 годин до моменту судово-медичної експертизи його трупа. Виникнення даних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту є неможливим.
При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі з трупа гр. ОСОБА_10 (висновок № 445) виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові - 1,00%, в сечі 1,81%. Дана концентрація може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння в приміненні до живої людини.
Відповідно до висновку експерта № 218А від 27.06.2017 року при проведенні авто технічної експертизи за дослідженням обставин та механізму ДТП зроблено наступні висновки:1. В умовах даної пригоди величина швидкості руху автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 до моменту початку гальмування, яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування правих коліс 20,6 м та сліду заносу 18,6 м визначається значенням більшим 41,46…53,99 км/год. Дане значення швидкості руху автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 є мінімальним значенням, оскільки в розрахунках не враховані затрати кінетичної енергії, використаної на деформацію деталей, та переміщення після утворення видимих слідів заносу до кінцевої зупинки. 2. Обрана водієм ОСОБА_8 швидкість руху ( 50…60 км/год) керованого ним автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 відповідала допустимій швидкості руху за умов видимості елементів дороги, в напрямку його руху як при ближнім світлі фар так і при дальнім світлі фар. 3. В даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2., п. 12.3. Правил дорожнього руху України. 4. В дорожній обстановці, яка відповідала швидкісному режиму автомобіля ВАЗ-21099, обраним водієм ОСОБА_8 ( Va=50…60 км/год) та рухом з ближнім світлом фар водій автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 не мав технічної можливості запобігти наїзду на перешкоду, нерухомий мотоцикл на смузі руху автомобіля, шляхом зупинки керованого ним автомобіля до місця наїзду, з моменту об'єктивної можливості виявлення перешкоди в полі зору водія. В дорожній обстановці, яка відповідала руху автомобіля ВАЗ-21099, з допустимою швидкістю за умов видимості елементів дороги водій автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 також не мав технічної можливості запобігти наїзду на перешкоду, нерухомий мотоцикл на смузі руху автомобіля, шляхом зупинки керованого ним автомобіля до місця наїзду, з моменту об'єктивної можливості виявлення перешкоди в полі зору водія, як при ближнім так і при дальнім світлі фар. Зокрема, в дорожній ситуації, при якій водій рухався з обраною швидкістю руху 50...60 км/год. з увімкненим дальнім світлом фар останній ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити наїзд на нерухомий мотоцикл "Мустанг", з моменту об'єктивної можливості виявлення мотоцикла в полі зору водія, шляхом зупинки керованого ним автомобіля ВАЗ - 21099, д.н. НОМЕР_1 , до місця наїзду, крім випадку, який наведений у варіанті 3 таблиці 2 даного дослідження. 5. В даній дорожній обстановці водій мотоцикла «Мустанг» ОСОБА_10 з технічної точки зору повинен був діяти, у відповідності з вимогами п. 19.4. ПДР України. 6. В дорожній обстановці, в якій водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_8 позбавлений технічної можливості попередження наїзду на перешкоду, шляхом зупинки до місця виявлення нерухомого мотоцикла на смузі руху автомобіля, з технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стало невідповідне вимогам п. 19.4. ПДР попередження інших учасників дорожнього руху про перешкоду на смузі руху розташування мотоцикла «Мустанг» з боку водія останнього ОСОБА_10 , які і знаходяться в причинному звязку з настанням даної ДТП. В дорожній обстановці, в якій водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_8 не позбавлений технічної можливості попередження наїзду на перешкоду, шляхом зупинки до місця виявлення нерухомого мотоцикла на смузі руху автомобіля, з технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стало несвоєчасне виконання водієм автомобіля ВАЗ-210999 вимог п. 12.3. ПДР, а не відповідне вимогам п. 19.4. ПДР попередження інших учасників дорожнього руху про перешкоду на смузі руху розташування мотоцикла «Мустанг» з боку водія останнього ОСОБА_10 , є необхідною умовою виникнення даної ДТП. Дані невідповідності вимогам п. 12.3. ПДР з боку водія автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_8 і невідповідності вимогам п. 19.4. ПДР з боку водія мотоцикла «Мустанг» ОСОБА_10 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Згідно даних протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2018 року проведеного за участі ОСОБА_8 ним вказано, що до моменту ДТП він керував автомобілем «Ваз-21099», рухаючись по правій смузі для руху в напрямку с. Берездів, на відстані 1 м від правого краю проїзної частини з увімкненим дальнім світлом фар. З його безпосередньою участю проведено заміри видимості елементів дороги при ближньому та дальньому світлі фар та заміри видимості перешкоди.
Згідно висновку експерта від 07.03.2018 № 10.1-0036:18 при проведенні авто технічної експертизи зроблено наступні висновки: 1.В заданій дорожній обстановці, обрана водієм ОСОБА_8 швидкість руху керованого ним транспортного засобу ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 км/год, в умовах його руху з увімкненим ближнім світлом фар при заданій видимості елементів дороги 38,5 м, з технічної точки не може вважатися безпечною. Обрана водієм ОСОБА_8 швидкість руху автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 50-60 км/год, в умовах його руху з увімкненим дальнім світлом фар при заданій видимості елементів дороги 79,5 м, з технічної точки зору являється безпечною.2. В заданій дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог пп.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України. 3. При заданих слідством обставинах пригоди та вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 , в умовах руху із увімкненим ближнім світлом фар, як при обраній швидкості руху, так і при визначеній допустимій (безпечній) швидкості за умов заданої видимості елементів дороги 38,5 м, був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду на мотоцикл «Мустанг», шляхом своєчасного застосування гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до наїзду, з моменту настання об'єктивної можливості виявити вказаний мотоцикл ( без увімкнених габаритних вогнів) на проїзній частині. При заданих слідством обставинах пригоди та вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 в умовах руху із увімкненим дальнім світлом фар, а також в умовах увімкнення на мотоциклі «Мустанг» габаритних вогнів, мав технічну можливість уникнути наїзду на останнього, шляхом своєчасного застосування гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до наїзду, з моменту настання об'єктивної можливості виявити вказаний мотоцикл на проїзній частині. 4. При заданих слідством обставинах пригоди та вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 , в умовах руху із увімкненим ближнім світлом фар, як при обраній швидкості руху, так і при визначеній допустимій ( безпечній) швидкості за умов заданої видимості елементів дороги 38,5 м, був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду на мотоцикл «Мустанг», за рахунок маневрування керованого ним транспортного засобу із зміщенням в поперечному напрямку ліворуч на 1,5 м без втрати поперечної стійкості, з моменту настання об'єктивної можливості виявити вказаний мотоцикл ( без увімкнених габаритних вогнів) на проїзній частині. При заданих слідством обставинах пригоди та вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 в умовах руху із увімкненим дальнім світлом фар, а також в умовах увімкнення на мотоциклі «Мустанг» габаритних вогнів, мав технічну можливість уникнути наїзду на останнього, за рахунок маневрування керованого ним транспортного засобу із зміщенням в поперечному напрямку ліворуч на 1,5 м, без втрати поперечної стійкості, з моменту настання об'єктивної можливості виявити вказаний мотоцикл на проїзній частині. 5. В заданій дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, водій мотоцикла «Мустанг» ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 19.4 ПДР.
Згідно висновку експерта № 1983 від 28.08.2018 : На час проведення досліджень - представлена електролампа ( з непошкодженою колбою) габаритного вогню / «стоп» сигналу мотоцикла «Мустанг», без номерного знака, містить пошкоджену ( розділену на фрагменти) нитку розжарювання «стоп»-сигналу. Пошкодження даної нитки відбулось в момент, коли остання знаходилась в «холодному» стані, тобто, електролампа в режимі «стоп»-сигналу не працювала. На час проведення досліджень - представлена електролампа ( з непошкодженою колбою) дальнього/ближнього світла правої фари автомобіля ВАЗ-21099 н.з. НОМЕР_1 , містить пошкоджену ( розділену на фрагменти) нитку розжарювання дальнього світла. Розділення даної нитки відбулось в момент, коли електролампа працювала в режимі дальнього світла. На момент проведення досліджень - представлена електролампа ( з непошкодженою колбою) дальнього/ближнього світла лівої фари автомобіля ВАЗ-21099 н.з. НОМЕР_1 , є справною та працездатною.
Згідно висновку експерта № 1984 від 14.08.2018 : 1. Місце зіткнення автомобіля ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 з мотоциклом «Мустанг МТ 150-6» під керуванням ОСОБА_10 розташоване в межах правої сторони проїзної частини дороги, на ділянці, що передує розташуванню уламка скла жовтого кольору та подряпини ( при напрямку руху в сторону с. Берездів); автомобіль ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 при цьому знаходився в межах слідів гальмування або на траєкторії їх розвитку. 2. В первинний момент ДТП автомобіль ВАЗ 21099 р.н. НОМЕР_1 знаходився в межах слідів гальмування або на траєкторії їх розвитку, тобто під кутом біля 3° до повздовжніх елементів проїзної частини дороги, який розкривається праворуч відносно краю дороги. Відповідно мотоцикл «Мустанг МТ 150-6», в момент первинного контакту під час ДТП знаходився повністю в межах правої сторони проїзної частини дороги, під кутом 2±2° до повздовжніх елементів проїзної частини дороги який розкривається ліворуч від краю дороги.
Відповідно до висновку експерта № 1985 від 25.10.2018 року зроблено наступні висновки: Якщо виходити зі слідової інформації про рух автомобіля ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 на місці пригоди, яка зафіксована у протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього, то безпосередньо перед початком екстреного гальмування швидкість руху вказаного транспортного засобу могла складати біля 42…50 км/год. Якщо автомобіль ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 безпосередньо перед ДТП рухався із увімкненим ближнім світлом фар ( при якому видимість у напрямку його руху була рівною 38,5 км/год, то:
-швидкість руху 50…60 км/год( згідно показань водія ОСОБА_8 ), з технічної точки зору, не відповідала вказаній видимості, оскільки при такій видимості значення допустимої швидкості руху могло складати біля 41…48 км/год;
-швидкість руху 42…50 км/год ( встановлена розрахунком…) була практично спів розмірною із величиною вказаної вище допустимої швидкості…
За умови руху автомобіля ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 із увімкненим дальнім світлом фар ( при якому видимість у напрямку руху вказаного транспортного засобу могла б складати 79,5 м) як швидкість руху 50…60 км/год ( згідно показань водія ОСОБА_8 ), так і швидкість руху 42…50 км/год ( встановлена розрахунком…), з технічної точки зору, відповідали б цій видимості дороги.
У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_8 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 1.10 ( в частині значення термінів «видимість у напрямку руху»; «перешкода для руху»); 2.3 ( підпунктів «б» та «д»); 12.2 та 12.3 ПДР України.
Якщо автомобіль ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 перед ДТП рухався із увімкненим ближнім світлом фар, а мотоцикл «Мустанг» стояв із вимкненою системою зовнішнього освітлення ( і його видимість наставала з віддалі 40,7 м), то водій ОСОБА_8 , як при вибраній ним швидкості руху 50…60 км/год, так і за умови руху із допустимою швидкістю по видимості дороги 41…48 км/год не мав технічної можливості уникнути скоєння наїзду на стоячий мотоцикл шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.
Якщо автомобіль ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 перед ДТП рухався із увімкненим дальнім світлом фар а мотоцикл « Мустанг» стояв із вимкненою системою зовнішнього освітлення ( і його видимість наставала з віддалі 133,4 м), то водій ОСОБА_8 як при вибраній ним швидкості руху 50…60 км/год, так і за умови руху із допустимою швидкістю по видимості дороги 41…48 км/год мав технічну можливість уникнути скоєння наїзду на стоячий мотоцикл шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.
Якщо мотоцикл «Мустанг» перед ДТП стояв із увімкненою системою зовнішнього освітлення ( і його видимість наставала з віддалі 365,5 м), то водій ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути наїзд на стоячий освітлений томоцикл і при вибраній швидкості руху 50…60 км/год, і при умові руху із допустимими швидкостями як для ближнього, так і для дальнього світла фар автомобіля ВАЗ-21099.
У даній дорожній ситуації водій ОСОБА_8 для уникнення наїзду на стоячий мотоцикл застосовував екстрене гальмування.
Оскільки для варіанту настання видимості стоячого мотоцикла з віддалі 40,7 м значення зупинного шляху автомобіля ВАЗ-21099 і при вибраній водієм швидкості руху ( 50…60 км/год згідно показань водія цього транспортного засобу), і при встановленій розрахунком швидкості руху вказаного автомобіля 42…50 км/год, і при допустимій швидкості руху по видимості у напрямку руху ( для ближнього світла фар автомобіля ВАЗ-21099 41…48 км/год) перевищують 40,7 м, дана експертиза має підстави зробити висновки про те, що для цього варіанту віддалі, з якої наставала видимість стоячого мотоцикла, вирішення питання про можливість уникнення скоєння ДТП шляхом маневрування технічно необґрунтоване.
Для заданих в ухвалі суду варіантів настання видимості стоячого мотоцикла з віддалей 133,4 м і, тим більше, 365,5 м водій ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути скоєння наїзду на стоячий мотоцикл «Мустанг» шляхом своєчасного застосування маневру його ( мотоцикла) обїзду ліворуч.
У даній дорожній ситуації при зупинці у темну пору доби на неосвітленій ділянці дороги водій ОСОБА_10 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.5; 2.3 ( підпункту «д»); 19.4 ПДР України.
В цей же час, згідно вимог п. 15.11 ПДР України у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги.
Якщо автомобіль ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 перед ДТП рухався із увімкненим ближнім світлом фар, а мотоцикл «Мустанг» стояв із вимкненою системою зовнішнього освітлення ( і його видимість наставала з віддалі 40,7 м), то при заданому в ухвалі суду комплексі вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди у причинно-наслідковому звязку із фактом настання даної ДТП, з технічної точки зору, перебуває невідповідність дій водія мотоцикла ОСОБА_10 вимогам пп.1.5; 2.3 ( підпункту «д») та 19.4 ПДР України.
Якщо автомобіль ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 перед ДТП рухався із увімкненим дальнім світлом фар, а мотоцикл «Мустанг» стояв із вимкненою системою зовнішнього освітлення ( і його видимість наставала з віддалі 133,3 м чи 133,4 м), то при заданому в ухвалі суду комплексі вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди у причино-наслідковому звязку із фактом настання даної ДТП, з технічної точки зору, перебувають як невідповідність дій водія мотоцикла ОСОБА_10 вимогам п.п. 1.5, 2.3 ( підпункту «д») та 19.4 ПДР України, так і невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п.п. 1.5; 1.10 ( в частині терміну «перешкода для руху»); 2.3 ( підпунктів «б» та «д»); 12.3 ПДР України.
Якщо автомобіль ВАЗ-21099 р.н.з. НОМЕР_1 перед ДТП рухався із увімкненим чи дальнім, чи ближнім світлом фар, а мотоцикл «Мустанг» стояв із увімкненою системою зовнішнього освітлення ( і його видимість наставала з віддалі 365,5 м), то при заданому в ухвалі суду комплексі вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди у причинно-наслідковому звязку із фактом настання даної ДТП, з технічної точки зору, перебуває невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п.п. 1.5; 1.10 ( в частині значення терміну «перешкода для руху»); 2.3 ( підпунктів «б» та «д»); 12.3 ПДР України.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 має посвідчення водія , категорії В та С.
Власником автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_8 , є ОСОБА_22 .
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Проте, диспозиція ст. 286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені обвинуваченим у момент ДТП.
При цьому, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 (провадження № 13-31кс19), належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 ст. 286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв'язку. Таким чином, об'єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - ч. 2, загибель кількох осіб - ч. 3); причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп'яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК.
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК, тобто знаходилися у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК.
Відповідно до висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 (провадження № 13-31кс19), керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча і становить порушення вимог підп. «а» п. 2.9 ПДР, однак само по собі не може виступати прямою безпосередньою причиною настання ДТП та її наслідків у вигляді заподіяння потерпілому (потерпілим) тілесних ушкоджень або смерті.
Стан сп'яніння не охоплюється об'єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання згідно з п. 13 ч. 2 ст. 67 КК.
На підставі викладеного, суд вважає, що порушення ОСОБА_8 пунктів 1.5, 2.3 (б),12.2, 12.3 ПДР містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у даній ДТП та є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Порушення обвинуваченим п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України не охоплюється об'єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і при призначенні покарання враховується як обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_8 згідно з п. 13 ч. 2 ст. 67 КК.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та вважає, що ОСОБА_8 слід призначити покарання, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Так, суд враховує, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин з необережності; обставиною, що обтяжує йому покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння; обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
ОСОБА_8 не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра, невропатолога та нарколога не перебуває та раніше не перебував.
Згідно змісту досудової доповіді від 07.05.2019 року ОСОБА_8 вину свою у інкримінованому йому порушенні, при бесіді з представником Центру пробації, визнавав повністю. Оцінка ризику небезпеки для суспільства ОСОБА_8 вказана як середня.
Суд також враховує, що протиправні дії обвинуваченого призвели до тяжких непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
Що стосується позиції потерпілих стосовно призначення покарання, то у справах цієї категорії їх позиція не є обов'язковою для суду, однак вона ураховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК, і не має над ними пріоритету.
На підставі викладеного суд знаходить за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі вимог ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 29 822,22 грн. слід стягнути з обвинуваченого в користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд знаходить за необхідне скасувати арешт транспортного засобу «ВАЗ 21099», д.р.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді від 28.02.2017 р, та повернути його власнику, відповідно до ст. 100 КПК України. Підстав для звернення стягнення на автомобіль «ВАЗ-21099», д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_8 , в рахунок відшкодування майнової шкоди немає, так як власником цього автомобіля є стороння особа - ОСОБА_22 .
А також, відповідно до вищевказаного положення процесуального Закону - скасувати арешт мотоцикла марки «Мустанг МТ-150 6», накладений ухвалою слідчого судді від 28.02.2017 р, та повернути його власнику - ОСОБА_4
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані потерпілими у кримінальному провадженні у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_10 , були зареєстровані за однією адресою.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та просили стягнути із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог з ОСОБА_8 на користь позивачів завдану їм матеріальну шкоду в розмірі 56 085 грн., стягнути з ОСОБА_8 на користь позивачів завдану їм моральну шкоду в розмірі 600 000 грн., стягнути з ОСОБА_8 на користь позивачів витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, вчиненої ОСОБА_8 26.02.2017 року їх син ОСОБА_10 був смертельно травмований. Позивачі понесли витрати на поховання сина та встановлення пам'ятника в сумі 56 085 грн. Окрім матеріальної шкоди, потерпілі зазнали непоправної моральної шкоди, адже втратили сина. Така втрата рідної людини спричинила моральні страждання, які позначили негативні зміни у їхньому житті: щоденні думки та спогади про сина, негативні переживання, негативні емоційні реакції при згадуванні події, неприємні сновидіння, нервозність почуття образи та безвиході, розпачу, переживання та хвилювання за життя та здоров'я потерпілої, яка вкрай тяжко переживає втрату сина. Після смерті сина потерпіла ОСОБА_5 перебуває на обліку в психіатра та невролога та потребує постійного лікування.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, які виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються правила Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відповідно до ст.2 ЗУ "Про поховання та похоронну справу" поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ по відшкодуванню шкоди» від 27.03.1992 №6 відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.
Як слідує із доданих до цивільного позову письмових доказів потерпілі понесли витрати на поховання та встановлення пам'ятника сину, зокрема згідно рахунку № 10 від 26.02.2017 у 6000 грн., згідно товарного чеку від 27.02.2017 року у 10 085 грн., згідно товарного чеку від 06.07.2017 у 40 000 грн., а отже заявлені потерпілими вимоги про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 56 085 грн. підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Так, згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного Кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Приймаючи до уваги, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є особами, визначеними у ч. 2 ст. 1168 ЦК України, зазнали душевних страждань у звязку з протиправною поведінкою обвинуваченого та смертю сина, і такі душевні страждання доведені в ході судового розгляду стороною потерпілих, суд вважає, що з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням вимог розумності і справедливості, позов потерпілих про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди слід задоволити повністю. Із врахуванням думки потерпілих у судовому засіданні щодо розміру відшкодування моральної шкоди, слід стягнути із обвинуваченого на користь кожного із потерпілих по 300 000 гривень.
Як вбачається з ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження (ч. 2 ст. 120 КПК України).
Відповідно до ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої злочином та процесуальні витрати потерпілого, включно витрати на правову допомогу, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Представником потерпілих адвокатом ОСОБА_23 , яка здійснювала їх представництво у період з 02.03. 2017 по 24.01.2020 року на підтвердження виконання своїх повноважень надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 07.11.2014 року, ордер №132 на надання правової допомоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , квитанції від 02.03.2017 року про сплату ОСОБА_4 7 000 грн. адвокату ОСОБА_23 за надання правової допомоги та квитанції від 03.12.2018 року про сплату ОСОБА_5 8 000 грн. адвокату ОСОБА_23 за надання правової допомоги.
Враховуючи наведене, тривалість провадження, часові витрати адвоката на представництво потерпілих у цьому кримінальному провадженні, вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року, якою затверджені Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів і Методика обчислення розміру винагороди адвокатів, суд знаходить, що вимоги позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 15 000 грн. витрат на правову допомогу підлягають задоволенню.
Беручи до уваги тяжкість скоєного, особу обвинуваченого, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили, обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 370, 374-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більш як на строк до 25.02.2021 року, взявши під варту у залі суду.
Позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_8 задоволити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 56 085 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 7 000 гривень витрат за надання правової допомоги.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 8 000 гривень витрат за надання правової допомоги.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 300 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 300 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 29 822,22 гривень процесуальних витрат на проведення експертиз на користь держави.
Скасувати арешт транспортного засобу автомобіля марки "ВАЗ" моделі "21099" державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , та повернути його власнику ОСОБА_22 .
Скасувати арешт транспортного засобу мотоцикла «Мустанг МТ 150-6» та повернути його власнику ОСОБА_4 .
Речові докази:
пошкоджений автомобіль марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , лампочки передніх лівої та правої блок фар автомобіля «ВАЗ-21099» - повернути власнику - ОСОБА_22 ;
пошкоджений внаслідок ДТП мотоцикл «Мустанг МТ 150-6», лампочки передньої фари та заднього ліхтаря мотоцикла « Мустанг МТ 150-6», одяг та речі ОСОБА_10 ( чоловічу трикотажну шапку, тканинну хустку, чоловічий трикотажний светр, чоловічу трикотажну майку, пору чоловічих трикотажних рукавиць, чоловічі трикотажні труси, дві пари трикотажних шкарпеток, одну пару чоловічих спортивних демісезонних черевиків зі шнурками, чоловічу зимову з ушивним заокругленим капюшоном куртку, джинсові штани), мобільний телефон марки «Samsung Galaxi J7 » - повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
вилучені уламки транспортних засобів - знищити по вступу вироку в законну силу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1