Справа № 676/6857/20
Номер провадження 1-кс/676/1606/20
27 грудня 2020 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подiльського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подiльського міськрайонного суду Хмельницької області клопотання слідчого СВ Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець - Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 по матеріалах досудового розслідування, внесеного 25 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240160000426 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довжок Кам'янець-Подільського району Хмельницької області жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, не працюючого, раніше не судимого,
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він близько 17 год. 30 хв. 25 грудня 2020 року, перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , із ОСОБА_8 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав з останнім суперечку, в ході якої у нього виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Тоді ж, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , у коридорі будинку, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, з прикладанням значної сили, умисно наніс своїми руками, ногами, металевою кришкою численні удари по голові та тулубу ОСОБА_8 , який від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер на місці події.
За таких обставин ОСОБА_5 підозрюється в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , що спричинило смерть останнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У клопотанні слідчий посилається на ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, що свідчить про право слідчого та прокурора ініціювати питання застосування запобіжного заходу відповідно до вимог ч.6 ст.132, ч.2 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор орієнтував суд задоволити клопотання, посилаючись на обґрунтованість ризиків, передбачених у ст.177 КПК України. Зокрема, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий ОСОБА_4 просив задоволити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначених у клопотанні підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що прокурором не надано жодного допустимого доказу на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також заявлених у клопотанні ризиків, які були би підставами для обрання найбільш суворого запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого, оскільки із застосуванням цього запобіжного заходу правопорушення буде належно розслідуване і будуть виконані завдання, для виконання яких слідчий та прокурор звернулися із клопотанням.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що у прокурора є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що підтверджується даними:
- протоколу огляду місця події від 25.12.2020, згідно якого проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_9 , та яким фактично користується ОСОБА_5 , в ході огляду якого в приміщенні житлового будинку вияівлено труп ОСОБА_8 зі слідами насильницької смерті;
- протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який пояснив, що 25 грудня 2020 року до нього прийшов знайомий ОСОБА_8 , з яким у нього виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_8 схопив його за шию, після чого він почав наносити ОСОБА_8 тілесні ушкодження ногами в область голови, ОСОБА_8 схопив металеву кришку та наніс декілька ударів в йому в область тулуба. Після цього він вирвав кришку у ОСОБА_8 , та наніс близько трьох ударів в область голови ОСОБА_8 , після чого останній втратив свідомість;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , яка повідомила про те, що 25.12.2020 біля 16 год. 30 хв. коли остання перебувала за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , до її домогосподарства підійшов ОСОБА_8 , який приніс тарілку із їжею та почав агресивно себе поводити, після чого зайшов у будинок та почав конфліктувати з її сином ОСОБА_5 , далі між ними почалась бійка, тоді вона вибігла з будинку і побігла кликати сусідів на допомогу. Коли повернулась у будинок, виявила, що ОСОБА_8 лежить на підлозі у крові, а син ОСОБА_5 , сидить біля пічки;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила про те, що 25.12.2020 вона перебувала за місцем свого проживання, близько 16 год. 50 хв. вона почула, на сусідньому господарстві де проживає ОСОБА_9 та її син ОСОБА_11 хтось кричить. Після чого вийшла на вулицю та почула що це кричить ОСОБА_9 та кличе на допомогу. Вона підійшла до ОСОБА_9 , остання їй повідомила, що у будинку де вона із синок ОСОБА_5 проживає відбувається бійка, між останнім та ОСОБА_8 . Тоді вони одразу побігли кликати інших сусідів на допомогу, коли повернулись та зайшли в будинок то виявили на підлозі ОСОБА_8 , який був у крові та без ознак життя;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_12 , яка повідомила про те, що 25.12.2020 вона перебувала за місцем свого проживання, до неї додому прийшла ОСОБА_10 та повідомила, що у будинку де проживає ОСОБА_5 відбувається бійка, між останнім та ОСОБА_8 . Тоді вони одразу побігли до будинку ОСОБА_5 , де на підлозі виявили ОСОБА_8 , який був у крові та без ознак життя.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований.
Безпідставними, на думку слідчого судді, є доводи захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у Рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
З такого визначення вбачається, що на стадії судового контролю слідчий суддя оцінює докази на предмет їх вагомості, що підтверджується і вимогами ст. 178 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, суд, крім інших обставин, зобов'язаний оцінити саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Натомість, той факт, що безпосередні очевидці події (свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ) прямо вказують на ОСОБА_5 як на особу, яка причетна до заподіяння потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть останнього, дає підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
При цьому слідчий суддя враховує ту обставину, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних стадій кримінального провадження, на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх судових рішеннях.
Крім того, з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обставин його вчинення, слідчий суддя вважає, що існують обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України, тобто підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Приймаючи рішення по суті клопотання, слідчий суддя враховує висновки Європейського суду з прав людини в справах «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції»: «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
За вказаних вище обставин, на думку слідчого судді інші, більш м'які запобіжні заходи, у тому числі цілодобовий домашній арешт, не будуть достатніми для запобігання ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах шістдесяти днів з моменту його фактичного затримання.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважає за необхідне, у відповідності до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.132, 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-
Задоволити клопотання слідчого.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з моменту його фактичного затримання, тобто до 22 лютого 2021 року включно.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали вручити сторонам обвинувачення та захисту.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1