Справа № 675/1444/18
Провадження № 2/675/10/2020
"21" грудня 2020 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду вм. Ізяславі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
31 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та вказав, що відповідно до укладеного договору без номеру від 24 грудня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач вважає, що відповідачка підтвердила, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ОСОБА_1 і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідачки у заяві. При укладені Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Позивач наполягає, що заявою ОСОБА_1 підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПАТ «ПриватБанк. Позивач вказує, що кредит відповідачці був наданий, однак ОСОБА_1 зобов'язання виконувала неналежним чином. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 31 березня 2018 року заборгованість відповідачки становить 78195,37 грн., з яких: 10450,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 61045,59 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3699,78 грн. - штраф (процентна складова). Відтак позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором без номеру від 24 грудня 2007 року в сумі 78195,37 грн. та судові витрати.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».
Згідно наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21 травня 2018 року «Про рішення акціонера публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» змінено тип банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, у зв'язку з чим затверджене нове найменування банку: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк». Зазначені зміни внесені і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
03 грудня 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з уточненою позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31 жовтня 2018 року складає 89479,39 грн., з яких: 10450,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 78929,39 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3699,78 грн. - штраф (процентна складова); та судові витрати.
20 травня 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з уточненою позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31 жовтня 2018 року складає 89479,39 грн., з яких: 10450,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 78929,39 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3699,78 грн. - штраф (процентна складова); та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, у останнє судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання, в якому просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомила, що заборгованість за кредитним договором без номеру від 24 грудня 2007 року вона погасила, у подальшому отримала інший кредит у сумі 10450 грн., однак жодного договору при цьому не підписувала, з умовами отримання цього кредиту не була ознайомлена взагалі, в ході розгляду справи сплатила позивачу суму, яка перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту, тому позовні вимоги вона не визнає. У останнє судове засідання відповідачка не з'явилася, звернулася до суду з письмовою заявою, у якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги не визнала.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту без номеру, згідно умов якого банк надав позичальниці кредит в сумі 600 грн. на придбання товару на строк 12 місяців зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.
Вказана обставина підтверджується анкетою-заявою ОСОБА_1 та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
Разом з тим відповідачка ОСОБА_1 повідомила, що заборгованість за кредитом по вказаному договору нею погашена.
Доводи ОСОБА_1 підтверджуються розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, згідно яких заборгованість по кредиту відсутня з січня 2011 року по вересень 2013 року. Вказана обставина не була спростована в ході судового розгляду.
Відповідачка ОСОБА_1 суду повідомила, що більше ніяких договорів про отримання кредиту з позивачем не підписувала. Позивач доводів відповідачки в ході судового розгляду не спростував, жодних доказів підписання кредитного договору з ОСОБА_1 у 2013 році не надав.
Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує, що у вересні 2013 року нею був отриманий кредит у сумі 10450 грн., однак умов, на яких вона отримала цей кредит їй не відомі.
Позивач наполягає, що підписавши 24 грудня 2007 року анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила, що вона згідна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між нею і банком договір про надання банківських послуг, умови якого діють і щодо кредиту, виданого ОСОБА_1 у вересні 2013 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки за кредитом станом на 31 березня 2018 року становить 78195,37 грн., з яких: 10450,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 61045,59 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3699,78 грн. - штраф (процентна складова); станом на 31 жовтня 2018 року становить 78195,37 грн., з яких: 10450,00 грн. - заборгованість за тілом кредита; 61045,59 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2500,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3699,78 грн. - штраф (процентна складова).
На підтвердження своїх позовних вимог банк надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
У анкеті-заяві про отримання кредиту від 24 грудня 2007 року зазначено про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, однак у вказаній анкеті чітко вказаний строк дії договору - 12 місяців.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач, окрім тіла кредиту просить стягнути з відповідача заборгованість по процентам, пеню та штраф. На підтвердження своїх позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, банк не надав суду доказів укладення у письмовій формі кредитного договору, за яким ОСОБА_1 надавався кредит у вересні 2013 року, у якому були б визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
Позивач надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, слід зазначити, що вказані тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачкою не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, отримуючи кредит у вересні 2018 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року № 342/180/17.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зробила висновок, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
В ході розгляду справи судом встановлено, що 18 вересня 2018 року ОСОБА_1 сплатила на погашення заборгованості 33 000 (тридцять три тисячі) грн., що підтверджується відповідною квитанцією, копія якої додана до матеріалів справи. З вказаної суми, зокрема, позивачем відшкодовані судові втрати, що підтверджується наданими позивачем виписками з рахунку ОСОБА_1 .
Таким чином, на момент розгляду справи отримана в якості кредиту сума відповідачкою позивачу повернута.
Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій, що Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки фактично отримана сума кредитних коштів ОСОБА_1 на момент розгляду справи повернута.
Відповідно до ст.141 ЦПК України підстави для стягнення з ОСОБА_1 судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; код ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 12 серпня 1998 року, жительки АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 21 грудня 2020 року.
Суддя: О. С. Янішевська