Справа № 673/1416/20
Провадження № 2/673/560/20
16 грудня 2020 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ясінської М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, вказавши, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 . З травня 2020 року сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо, у зв'язку з чим ОСОБА_1 також подана до суду позовна заява про розірвання шлюбу, при цьому дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач не приймає участь у вихованні дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча являється працездатним, а тому позивач просила суд стягнути з нього аліменти на її користь в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 13.11.2020 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд задоволити їх у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, в розмірі 1500 грн. вказавши, що на даний час він офіційно не працює та має нестабільний дохід. Зазначив, що приймає участь в утриманні дитини, забезпечує необхідним одягом, взуттям, продуктами харчування. Крім того, у вихідні дні дитина проживає з ним. Також вказав, що стан його здоров'я є задовільним, інших утриманців він не має.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 21.09.2013 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 21.09.2013 року Маниковецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області.
На час розгляду означеної справи в провадженні Деражнянського районного суду Хмельницької області перебуває також справа про розірвання шлюбу між сторонами.
Від шлюбу у сторін є неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , згідно з яким батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 ..
Довідкою виконкому Маниковецької сільської ради №751 від 23.10.2020 року підтверджується, що неповнолітня ОСОБА_3 , 2014 року народження, проживає по АДРЕСА_1 спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
З'ясовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, а також обґрунтованості доводів сторін, наведених ними в обґрунтування та заперечення позовних вимог, судом також враховується наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 (61-11325ск19).
При розгляді даної справи судом також приймаються до уваги положення ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» з 01 липня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 2318 грн..
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства та судової практики, а також враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання його неповнолітньої дитини.
Вирішуючи питання розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд бере до уваги те, що відповідач на даний час хоча і не працює, проте стан його здоров'я є задовільним, інших утриманців він не має, що з'ясовано судом, зокрема, із пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 182 СК Ук раїни суд також враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч.1 ст. 184 цього СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, а також часткову участь відповідача в утриманні дитини, що не заперечується позивачем, суд вважає вірним стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи від дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на 50%, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп..
Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору, тому, зважаючи на положення ч.6 ст.141 ЦПК України, частину судового збору в розмірі 420,40 грн. слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 03.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. в дохід держави, решту судового збору- 420грн.40коп - віднести на рахунок держави.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 18 грудня 2020 року.
Суддя: Т. В. Ягодіна