Справа № 673/1116/20
Провадження № 2/673/460/20
24 листопада 2020 р. м.Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
при секретарі судових засідань Ставнічук Р.М.
на підставі письмових заяв позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі.
До Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов первісний позов зазначеної вище особи до вказаного нею відповідача щодо визначеного позивачем предмету спору, з вимогою припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 та виділити йому в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, а саме 1.1. коридор площею 9,8 кв.м, 1.2. кімната площею 14,1 кв.м. житлова, 1.3. кімната площею, 13,7 кв.м, житлова, 1.4 кімната площею 8,2 кв.м., житлова, 1,5 кухня, площею 6,0 кв. м., оскільки знаходження спірного нерухомого майна в частковій власності з відповідачем перешкоджає позивачеві у реалізації його прав, як власника.
Ухвалою судді від 22.09.2020 року даний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, 03.11.2020 року до Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо визначеного позивачем предмету спору, з відповідною вимогою припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 та виділити йому в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, а саме 2.1. коридор площею 9,6 кв.м, 2.2. кухня, площею 5,2 кв. м., 2.3. кімната площею 19,9 кв.м. житлова, 2.4. котельня, площею 9,0 кв.м., 2.5. кімната площею, 8,1 кв.м, житлова, 2.6. кімната площею 14,2 кв.м., житлова.
Ухвалою судді від 13.11.2020 року даний позов прийнято до розгляду з первісним позовом, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач за первісним позовом не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та вказав, що заявлені вимоги підтримує повністю і просить позов задовольнити з викладених в ньому підстав на основі досліджених судом доказів.
Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом в судове засідання також не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зі змісту якої вбачається, що заявлені ним позовні вимоги він підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та письмові заяви учасників справи, суд вважає первісний та зустрічний позови обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом об'єктивно встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 29.09.2010 р. позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 Ѕ (одну другу) частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель АДРЕСА_1 . В свою чергу його сусід ОСОБА_2 також придбав Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться під АДРЕСА_1 , ставши таким чином співвласником даного будинку з первісним позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок по АДРЕСА_1 , який перебуває у власності співвласників, в технічному паспорті позначений під літ «А-1» та складається з шести окремих житлових кімнат, двох коридорів, двох кухонь, санвузлів, будинок має окремі виходи, окремі системи життєзабезпечення (водопостачання водовідведення, опалення), тобто складають окремі об'єкти нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Таким чином, вказані вище «квартири» фактично перебувають у володінні та користуванні співвласників повністю ізольовані, тому виділ частки є технічно можливим та не потребує проведення будь - яких змін у технічній конструкції нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦК України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників.
Статтею 41 Конституції України передбачено, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
В свою чергу, ст.. 316 ЦК України передбачає, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України кожен учасник права спільної часткової власності має суб'єктивне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує в натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб'єкта, який виділив свою частку в натурі, припиняється.
Якщо після виділу суб'єктів - співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності.
Згідно до ч. 3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, таке право підлягає державній реєстрації.
Крім того, ст.. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Частиною 1 ст. 364 та частиною 1 ст. 365 ЦК України встановлено, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі спільного поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації .
Як передбачено п. 2.1. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року №55, об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна.
Пункт 2.2. вище вказаної інструкції зазначає, поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна проводиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян нажилий будинок» у п.6 передбачено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при
наявності технічної можливості переобладнати приміщення
в ізольовані квартири.
Як вбачається із технічних характеристик житлового будинку та із правовстановлюючих документів на майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у кожного із співвласників своя частка в будинку з самостійними виходами, що використовуються як окремі домоволодіння.
Враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку про доведеність взаємних позовних вимог обох сторін, тому, з огляду на відсутність в справі даних про незаконну реконструкцію нерухомого майна та здійснення самочинного будівництва на прилеглій до спірного домоволодіння неприватизованій земельній ділянці, врахувавши ту обставину, що спільне володіння майном, що перебуває у спільній частковій власності сторін наразі не можливе, вважає первісну та зустрічну позовну заяву задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 200, 247, 258-268, 273 ЦПК України, суд, -
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі, задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Виділити ОСОБА_1 в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, а саме 1.1. коридор площею 9,8 кв.м, 1.2. кімната площею 14,1 кв.м. житлова, 1.3. кімната площею, 13,7 кв.м, житлова, 1.4 кімната площею 8,2 кв.м., житлова, 1,5 кухня, площею 6,0 кв. м.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності та виділення майна в натурі, задовольнити.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Виділити ОСОБА_2 в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями, а саме 2.1. коридор площею 9,6 кв.м, 2.2. кухня, площею 5,2 кв. м., 2.3. кімната площею 19,9 кв.м. житлова, 2.4. котельня, площею 9,0 кв.м., 2.5. кімната площею, 8,1 кв.м, житлова, 2.6. кімната площею 14,2 кв.м., житлова.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1681,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1681,60 грн.
Складання повного рішення відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за
адресою:
АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за
адресою:
АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 .
Повне рішення виготовлено 28.12.2020 року.
Суддя: О. С. Дворнін