Справа № 673/2181/19
Провадження № 2/673/205/20
(заочне)
"22" жовтня 2020 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
за участю секретаря судового засідання Ставнічук Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
У грудні 2019 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, вказавши, що 02 червня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №б/н про надання кредиту у розмірі 3 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При цьому, відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту, процентів та дав свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та іншими банківськими нормативними актами складає між ним та банком відповідний Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 помер, тому позивач просить стягнути із його спадкоємців заборгованість, станом на дату смерті позичальника - 5 002 грн. 04 коп.
Оскільки у добровільному порядку повернути означену суму коштів відповідачі не бажають, позивач просив стягнути їх з відповідачів разом із понесеними ним витратами по сплаті судового збору.
Згідно з ухвалою судді від 22 січня 2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
Відповідачі у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надали, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що проти розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання також не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та викликалися в судове засідання, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом, 02 червня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено «Договір про надання банківських послуг» № б/н, згідно з яким відповідач отримав кредит в сумі 3 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією витягу із Статуту АТ КБ «ПриватБанк», погодженого НБУ 06 вересня 2019 року.
Наведені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог підтверджуються наявними в матеріалах справи анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунком заборгованості за спірним договором, укладеним між ПриватБанком та відповідачем.
Так, підписавши зазначену вище анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку відповідач підтвердив, що він згідний з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнти, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згідний з його умовами.
Так, згідно п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до пункту 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит, а відповідач кредит вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.
Проте, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданою виконавчим комітетом Лозівської селищної ради Деражнянського району Хмельницької області.
Так, станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить - 5 002 грн. 04 коп. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:
-5 002 грн. 04 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита.
На підтвердження своїх позовних вимог банк надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та розрахунок заборгованості за оспорювальним договором, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України - Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня спадщини), він не заявив про відмову від неї.
Так, спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспортів останніх, де зазначено місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на те, що умови договорів приєднання розробляються банком та повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, процентна ставка у ній не зазначена, в ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту.
При цьому, на підтвердження своїх позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за спірним договором, позивач надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, якими визначені, в тому числі, пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
Також слід зазначити, що вказані тарифи, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень про те, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, а також ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Як встановлено судом, Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин - моменту підписання заяви - анкети до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
Так, Велика Палата Верховного Суду в означеній постанові зробила висновок про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину спірного кредитного договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання заяви-анкети, отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, тому інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по заборгованості по кредиту, що складає 5 002 грн.04 коп. грн.
Разом з тим, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог банку, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 253-268, 280-289 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.06.2015 року в сумі 5002,04 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, індекс 01001;
відповідачі - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя О. С. Дворнін