Справа № 592/11227/20
Провадження № 2-з/592/87/20
24 грудня 2020 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Корольова Г.Ю., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Пономарьова Дар'я Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та ОСОБА_1 , який був посвідчений 25 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Понамарьовою Д.В.; скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (номер запису 37057478 від 25.06.2020 року), а також стягнути з відповідачів судові витрати.
09.10.2020 року ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири, до вирішення справи по суті.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 18.12.2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і гарантія» на ухвалу Ковпаківського районного суду м.Суми від 09.10.2020 року про забезпечення позову.
У свою чергу, 19.11.2020 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_3 із заявою про застосування зустрічного забезпечення позову, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 внесення на депозитний рахунок суду коштів суми вже завданих забезпеченням позову збитків у розмірі 25000 грн. та заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо даної квартири, у тому числі - користування.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Так, відповідно до ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Відомостей про обставини, які слугують обов'язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення матеріали справи не містять.
Також, частиною 5 ст.154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст.2,18,154 ЦПК України, поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує, що зустрічне забезпечення можливе лише при підтвердженні наявності та/або очевидної можливості спричинення збитків.
Як вбачається з заяви, сума можливих збитків є недоведеною та ґрунтується на припущеннях відповідача. Крім того, останнім не надано жодних доказів того, що є ризик ускладнення виконання рішення суду про відшкодування збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, до того ж позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання, є фізичною особою-підприємцем. Також, відповідачем не доведено, що заходи зустрічного забезпечення позову є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення позову, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 внесення на депозитний рахунок суду коштів суми вже завданих забезпеченням позову збитків у розмірі 25000 грн. та заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо даної квартири, у тому числі - користування - відмовити за необгрунтованістю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Г.Ю. Корольова