Справа № 591/1789/16-ц
Провадження № 6/591/401/20
29 грудня 2020 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря судового засідання - Терещенко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, -
30 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що Зарічним районним судом м. Суми було ухвалено заочне рішення у справі №591/1789/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором №ICKGMCUI.45679.005 від 10 січня 2013 року.
06 лютого 2018 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір № 103, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, і за кредитним договором №ICKGMCUI.45679.005 від 10 січня 2013 року.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просить замінити стягувача - ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у справі № 591/1789/16-ц.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено судове засідання на 18 грудня 2020 року.
18 грудня 2020 року протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 29 грудня 2020 року у зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи.
В зазначене судове засідання представник заінтересованої особи ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», представник позивача ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та відповідач ОСОБА_1 не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від заінтересованої особи ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 лютого 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором в сумі 13 685 грн 48 коп. та судові витрати у сумі 1378 грн 00 коп.
06 лютого 2018 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір № 103 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право кредитора за кредитним договором №ICKGMCUI.45679.005 від 10 січня 2013 року та всіма похідними договорами, укладеними між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с. 124, 125-126).
Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
З аналізу вимог статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з наведених норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Саме таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов також Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, а також Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2018 року у справі № 288/209/13-ц, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України (в редакції, чинній на час видачі виконавчих листів) судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини третьої статі 129 Конституції України).
Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» шляхом ініціювання відкриття виконавчого провадження. Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», як нового кредитора, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 кредитним договором №ICKGMCUI.45679.005 від 10 січня 2013 року, що підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами.
Таким чином, на думку суду, що факт того, що стягувач ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» вибув з виконавчого провадження у зв'язку з передачею ним прав вимоги за кредитним договором - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі правочину знайшов своє підтвердження матеріалами справи.
Отже, суд вважає, що новий кредитор ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача на законних підставах. Відтак, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні щодо виконання заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 лютого 2017 року у справі 591/1789/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ICKGMCUI.45679.005 від 10 січня 2013 року.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено 29 грудня 2020 року.
Суддя А.С. Северинова