Справа № 236/2991/20
08 грудня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
при секретарі Колесник О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
09.09.2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості(а.с.1-4).
Представник позивача обгрунтовує позов наступними обставинами.
21.04.2017року між указаним банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг (далі кредитний договір), який складався із анкети-заяви останнього, Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За умовами цього договору ПАТ КБ "ПриватБанк" було надано ОСОБА_1 на платіжну картку грошові кошти у виді кредитного ліміту. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 15.06.2020 року утворилась заборгованість у сумі 12504,58 грн., з яких: 679,74 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 244,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК; 11580,72 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн.- нарахована комісія, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь банківської установи.
Представник позивача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, для участі в засіданні не прибув, зі змісту позовної заяви на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 4).
Відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 93), для участі в судовому засіданні не прибула, про наявність поважних причин своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання відповідачка не надала, відзиву на позов не направила.
Ухвалою суду від 08.12.2020 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
АТ КБ “ПриватБанк” має право на надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, на підставі ліцензії Національного банку України від 05.10.2011 року № 22 (а.с. 68).
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року про рішення акціонера Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" змінено тип банку з Публічного акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство та затверджено нове найменування Банку - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочене найменування Банку - АТ КБ "ПриватБанк").
Судом встановлено, що між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено кредитний договір б/н від 21.04.2017 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 10,11).
ОСОБА_1 власним підписом підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява про надання платіжної карти разом із запропонованими КБ "ПриватБанк" "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку" складають між відповідачем та банком кредитний договір.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальнику ОСОБА_1 кредит в розмірі, обумовленому сторонами. Відповідачка в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконала, не забезпечивши своєчасного повернення позивачеві запозичених коштів. Внаслідок цього станом на 15.06.2020 року утворилась заборгованість у сумі 12504,58 грн., з яких: 679,74 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 244,12 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК; 11580,72 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн.- нарахована комісія(а.с. 5-7).
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються (ст.ст. 525, 526 ЦК України). В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та у порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Відповідач не надав позивачеві грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором, зобов'язання належним чином не виконав. Отже, у банку виникло право вимагати від ОСОБА_1 повернення суми кредиту.
Поряд з цим, суд враховує норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Вказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 2 цього Закону запроваджено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Зокрема, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Водночас норми вказаного Закону не скасовують необхідності повертати суму основної заборгованості за кредитами чи позиками, процентів та комісій за користування кредитом.
Нормами ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено період проведення антитерористичної операції як час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; визначено територію проведення антитерористичної операції як територію України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», м. Лиман, Донецької області, віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась АТО.
Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та фактично мешкає у Донецькій області Лиманського район с.Терни, що підтверджується пропискою у паспорті громадянина України (а.с. 63-65) та інформацією про місце реєстрації, наданою на запити суду, тому суд застосовує вимогу наведеного вище Закону.
З розрахунку пені вбачається, що період її нарахування, визначений щомісячно в загальному розмірі 11580,72 грн., пеня за цей період не підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Отже, пеня за цей період не підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Наведене дозволяє дійти висновку про часткове задоволення позову.
Суд стягує з відповідачки заборгованості за простроченим тілом кредиту та заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 923,86 грн., однак відмовляє у стягненні нарахованої пені.
З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
АТ КБ “ПриватБанк” при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджено наданим позивачем платіжним дорученням від 07.08.2020 року (а.с. 72).
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 12504,58 грн. Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково на суму 923,86 грн., що складає 7,40%(923,86/(12504,58/100%)) від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 155,55 грн.(2102/100%х7,40%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 526, 527, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 21.04.2017 року станом на 15.06.2020 року в розмірі 923 (дев'ятсот двадцять три) гривні 86 копійок та понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) гривень 55 копійок.
В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею та штрафами- відмовити в зв'язку з відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлений 08.12.2020 року.
Суддя -