Провадження № 2/235/2215/20
Справа № 235/6966/20
23 грудня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі №7 м. Покровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірин Михайлівна,
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірин Михайлівна. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис, реєстр № 8068 про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 140072,63 гривень за кредитним договором № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року, із них залишок заборгованості за тілом кредиту - 7434,09 грн; залишок заборгованості за відсотками 76356,52 грн; пеня -46 754,75 грн; штраф - 6527,27 грн; витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису-3000 грн.
Строк, за який проводиться стягнення - десять років два місяці п'ять днів, а саме з 15.05.2007 року по 20.07.2017 року.
На підставі постанови головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова М.І. від 01.03.2018 року, було звернуто стягнення з усіх видів заробітку (доходу) після утримання податків пропорційно кожному стягувачеві у розмірі 20%. Стягнуто борг у розмірі 140072,63 грн, виконавчий збір - 14007,26 грн, витрати на проведення виконавчих дій - 106,00 грн. Утримання здійснюється із заробітної плати позивача ВСП «Донбаський центр механізації колійних машин» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця» та за період з 01.03.2018 року по 30.09.2020 року було стягнуто на користь Банку - 44911,15 грн, за виконавчі витрати та збір - 14113,26 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 15.08.2017 року, реєстр № 8068 являється таким, що не підлягає виконанню.
Виконавчий напис це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на підставі документів, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
На думку позивача, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» належить встановити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 05.07.2017 у справі №6-887цс17).
Позивач вважає, що стягнута заборгованість не являється безспірною у зв'язку з наступним:
Так, дійсно між пзивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» 15.07.2007 року був укладений договір DОХRRU07040012, згідно якого він отримав кредит в розмірі 8712,39 гривень з кінцевим терміном повернення 15.03.2008 року.
У зв'язку з неналежним виконанням договору, 08.05.2012 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, розмір якої станом на 18.04.2012 року становила 5 089,05 гривень, із них 7434,09 грн - заборгованість та кредитом; 24244,34 грн- за процентами; 23168,28 грн - пеня; 500 грн - штраф (фіксована частина); 2742,34 грн - штраф (процентна складова).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2012 року позов був задоволений.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.11.2012 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 06.07.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» штрафу у розмірі 3242, 34 грн. та пені у розмірі 23168,28 грн. скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 06.07.2012 року залишено без змін (а саме про стягнення на користь Банку 7434,09 грн. - заборгованість по кредиту; 24244,34 грн. - заборгованість по процентам.
Переглядаючи зазначене рішення, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2013 року (провадження № 2/235/131/2013, справа № 4529/8080/2012) в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) - 3242,34 грн. та 23168,28 грн, вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 7434,09 грн.
Таким чином, на момент вчинення виконавчого надпису спір уже був вирішений в судовому порядку.
Відповідно до укладеного з Банком договору № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року, кінцевий термін повернення кредиту встановлено - 15.03.2008 року. Право вимоги у банка виникло 16.03.2008 року. Строк позовної давності сплинув 16.03.2013 року, а виконавчий напис вчинено - 15.08.2017 року.
Таким чином, нотаріусом вчинено виконавчий напис поза строку позовної давності.
Враховуючи, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не відповідає виконанню позивач вважає, що Банком безпідставно отримані кошти в сумі 44911,15 гривень, які підлягають поверненню.
Про порушене право позивач дізнався після отримання довідки ВПС «Донбаський центр механізації колійних машин» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укразализниця» 20.10.2020 року, з якої вбачається, що утримання з його заробітної плати проводиться не за рішенням суду, а за виконавчим написом нотаріуса. До отримання довідки він вважав, що стягнення проводиться саме за судовим рішенням.
За таких обставин, позивач вважає, що строк пропущено ним з поважних причин та він підлягає поновленню.
Позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до суду, визнав причини пропуску поважними; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчим напис, вчинений 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною зареєстрований в реєстрі № 78068 про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» за кредитним договором № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 в розмірі 140072,63 гривень; стягнути з ПАТ «КБ «Приватбанк» на його користь стягнуті кошти за виконавчим написом нотаріуса у сумі 44911,26 гр. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 29.10.2020 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник відповідача надав до суду пояснення щодо заявлених позовних вимог. Представник зазначив, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в повному обсязі не визнає позовні вимоги та просить їх відхилити з огляду на наступне.
Відповідно до укладеного договору № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року ОСОБА_1 15.05.2007 року отримав кредит у розмірі 8712,37 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Позивач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та не повернув в межах строку, встановленого договором, суму кредиту й не сплатив проценти за користування кредитним лімітом, що підтверджується розрахунком боргу, котрий наявний в матеріалах справи.
Наявність на розгляді судової справи про стягнення заборгованості не позбавляє відповідача отримати виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, тим більше, що позивач систематично порушує умови зобов'язання.
Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст.1050 ЦК України, Закону України “Про нотаріат”, Наказу Міністерства юстиції України “Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 22.02.2012 р. № 296/5.
Виконавчий напис вчинено відповідно норм діючого законодавства.
Стосовно безспірності заборгованості пояснюють наступне.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету' Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.
Безспірність вимог відповідно ст. 88 Закону України “Про нотаріат” є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презумпція) наявність боргу, а документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому КМУ - не письмові докази наявності боргу, а докази наявності вказаних вище правовідносин, та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 зазначено: з урахуванням приписів статей 75, 76, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Враховуючи, що АТ КБ “ПРИВАТБАНК” надав всі необхідні документі відповідно до Переліку, а тому підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог до позивача.
Щодо стягнення 44911,15 грн. вважають вказані вимоги необґрунтованими з огляду на наступне.
Виконавчий напис нотаріуса є способом позасудового захисту цивільних прав нотаріусом, а не підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Підставою ж виникнення прав та обов'язків сторін у даному випадку, підставою набуття ПАТ "Приватбанк" коштів позивача у сумі 44911,15 грн. є укладений між позивачем з ПАТ КБ "Приватбанк" кредитний договір № DОХRRU07040012 від 15.02.2007, який встановлює заборгованість (чи її відсутність) та на якому був вчинений виконавчий напис нотаріуса, який просить визнати в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню позивач.
Позивач в односторонньому порядку не відмовився від кредитного договору, також такий договір не був розірваний сторонами чи визнаний недійсним у судовому порядку.
Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути, набуті відповідачем як заборгованість за кредитним договором, їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави, чого в цьому спорі не відбулося.
За встановлених обставин, вважають висновок позивача про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог суперечить нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам та є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 44911,15 гривень, стягнутих в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за участю третьої особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню по справі №235/6966/20.
Також представник відповідача просить справу розглянути без його участі.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна у листі від 27.11.2020 року на адресу суду зазначила, що справу просить розглядати без її участі та надіслати їй копію судового рішення.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки .
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 15.08.2017 року, зареєстровано в реєстрі за № 8068 (а.с.7). У виконавчому написі зазначено, що нотаріус на підставі статті 34 ч. 1 п. 19, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172, пропонує стягнути грошові кошти з ОСОБА_1 , які є його боргом за кредитним договором № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «Приватбанк». Нотаріус пропонує задовольнити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок стягувача в розмірі: залишок заборгованості за тілом кредиту - 7434,00 гривні; залишок заборгованості за відсотками - 76356,52 гривень; пеня - 46754,75 гривні; штраф - 6527,27 гривень, що всього становить 137072 гривні 63 копійки. Витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису - 3000,00 гривень. Всього - 140072,63 гривні. Строк, за який провадиться стягнення - десять років два місяці п'ять днів, а саме з 15.05.2007 року по 20.07.2017 року.
Згідно довідки за № 22 від 20.10ю.2020 року, виданої ВСП «Донбаський центр механізації колійних машин» філії «ЦРЕКМ» АТ «Укрзалізниця» роз'яснює про стягнення боргу з працівника ОСОБА_1 на підставі постанови про звернення стягнення на доходи боржника ВП № 55492452 від 01.03.2018р. виданої за виконавчим написом №8068 від 15.08.2017р приватним нотаріусом Бондар І.М. на користь ПАТ КБ «Приватбанк». Загальна сума -154185,89 грн: борг - 137072,63 грн, витрати-3000 грн, разом-140072,63 грн, а також виконавчий збір- 14007,26 грн, витрати на проведення виконавчих дій - 106,00 грн. Утримання здійснювались із зарплати боржника згідно постанови - 20% з усіх видів заробітку та перераховувались на користь ПАТ КБ «Приватбанк», Витрати - на користь Покровського міськрайонного відділу ДВС.
За період з 01.03.2018 по 30.09.2020 з ОСОБА_1 було стягнено 59024,41 грн, в т. ч.- 14113,26 грн за виконавчі витрати та збір, за основним боргом - 44911,15 грн.
Заборгованість станом на 01.10.20 становить 95161,48 грн (а.с.8).
Постановою головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 01.03.2018 року звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 55492452 по примусовому виконанню виконавчого напису № 8068 від 15.08.2017 року вчиненого приватним нотаріусом Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу 137072,63 гривень, витрат 3000,00 гривень, а разом 140072,63 гривні (а.с.9).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 25.05.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року в сумі 58089,05 гривень, яка складається з: 7434,09 гривень - заборгованість за кредитом; 24244,34 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 23168,28 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; а також штрафи 500,00 (фіксована частина), 2742,34 гривень - (процентна складова) (а.с.11-13).
Рішення суду від 25.05.2012 року судом касаційної інстанції в частині стягнення пені скасовано, а справу передано в цій частині до суду першої інстанції на новий розгляд.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 04.02.2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» пеню за кредитним договором № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року у розмірі 7434,09 гривень (а.с.14-15).
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 цього закону встановлює умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності виконавчий напис видається у межах цього строку.
Стаття 89 закону передбачає, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата(рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувана; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачується стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріусу.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Пунктом 2 цього Переліку передбачено, що кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Верховний суд України у справі за № 6-887цс17 висловив правову позицію, та зазначив, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У виконавчому написі вказано, що заборгованість стягується за період з 15.05.2007 року по 20.07.2017 року. Розрахунок заборгованості за кредитним договором суду не надано. Позивач не заперечує факту укладання кредитного договору і цей факт не спростовується матеріалами справи. Кінцевий термін повернення кредиту 15.03.2008 року. У 2012 році кредотодавець - ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 боргу в судовому порядку. Рішенням суду від 25.05.2012 року встановлено, що станом на 18.04.2012 року ОСОБА_1 мав заборгованість 58089,05 гривень, яка складалася з: 7434,09 гривень - заборгованість за кредитом; 24244,34 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 23168,28 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором; а також штрафи 500,00 (фіксована частина), 2742,34 гривень - (процентна складова). Загалом за двома рішеннями судів від 25.05.2012 року та 04.02.2013 року на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 стягнено: 7434,09 гривень - заборгованість за кредитом; 24244,34 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; штрафи 500,00 (фіксована частина), 2742,34 гривень - (процентна складова); пеня 7434,09 гривень. Всього 42354,86 гривень.
Строк дії договору закінчився 15.03.2008 року.
Згідно із ч.1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів та пені не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
В судовому порядку вже стягнено з боржника тіло кредиту, відсотки, тому повторне стягнення кредиту, в межах виконання виконавчого напису нотаріусу, всупереч положенням ст.61 Конституції України, призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те саме зобов'язання.
Суду не надано доказів того, що рішення судів звертались до виконання, чи проводилось стягнення за виконавчими листами.
При зверненні банку до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 була можливість оспорювати наданий банком розрахунок боргу та ставити перед судом питання про застосування строку позовної давності. Нотаріус, при посвідченні виконавчого напису, не звернув уваги на строк дії договору.
Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Крім того, відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 23.06.2010 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» накладений мораторій на виконання договірних зобов'язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов'язаннями.
Так, статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань, зокрема за договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 -УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
Покровський (колишній Красноармійський) район Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між набранням чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Відповідно до ч.2 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Проте, Указ про завершення проведення антитерористичної операції Президентом України не видавався, а тому і Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на теперішній час є чинним.
В Указі Президента України від 30 квітня 2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» не йдеться мова про завершення проведення антитерористичної операції. А рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях є засекреченим.
Таким чином, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості, яка є у ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», тому під час судового розгляду вимоги про стягнення пені у сумі 46754,75 гривень та штрафу у сумі 6527,27 гривень не могли бути задоволені, на відміну від стягнення за виконавчим написом.
Вказані обставини не дають суду підстав вважати вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості позичальника безспірним, а виконавчий напис винесеним відповідно до чинного законодавства України.
Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Нормами чинного законодавства України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 8068, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 15 серпня 2017 року, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення з відповідача коштів, отриманих за виконавчим написом.
Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 2 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч. 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1)повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вимога про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 44911,26 гривень є похідною від вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки виконавчий напис визнається судом таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що кошти отримані відповідачем в межах виконання цього виконавчого напису, підлягають поверненню позивачу. При цьому суд зазначає, що відповідач (кредитодавець) не позбавлений права звернути до виконання рішення судів, якими з позивача стягнуто борг за кредитним договором.
Виконавчий напис вчинено 15.08.2017 року. Про день та час вчинення нотаріальної дії боржник не повідомляється. Постанова про звернення стягнення на заробітну плату винесена державним виконавцем 01.03.2018 року. Довідка про виплату заборгованості, за місцем роботи позивача, видана 20.10.2020 року. Відповідач не заявляє про застосування строку позовної давності. У зв'язку з викладеним, суд вважає, що строк на звернення до суду позивачем не пропущений, у зв'язку з чим відсутня необхідність його поновлювати.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1681,60 гривень за дві позовні вимоги та 420,40 гривень за заяву про забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.
Керуючись ст.18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчим напис, вчинений 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 78068 про стягнення грошових коштів у сумі 140072 гривень 63 копійки з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № DОХRRU07040012 від 15.05.2007 року.
Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 стягнуті кошти за виконавчим написом нотаріуса у сумі 44 911 (сорок чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень 26 копійок.
Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із сплаченого ним при зверненні до суду судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 . Адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50. Код ЄДРПОУ 14360570.
Третя особа: третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірин Михайлівна, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 28.12.2020 року.
Суддя С.М.Хмельова