Єдиний унікальний номер справи 235/7595/20
Номер провадження 3/235/3308/20
Іменем України
28 грудня 2020 року м. Покровськ
Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Токарєв А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 44-3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ№022923 від 20.11.2020, 20.11.2020 о 11.00 год. в м.Покровськ на автовокзалі, розташованому по вул.Захисників України в буд.№1, був виявлений гр. ОСОБА_1 , який перебував в громадській споруді, а саме в приміщенні вокзалу, без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот (респіратору, захисної маски тощо), чим порушив вимоги ч.1 п.10 Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.44 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП, не є обов'язковою, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи-правопорушника, оскільки останній повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, карантин - це адміністративні та медико -санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно п.10 пп.1 Постанови КМУ від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Частина 2 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Винні дії підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
У зв'язку з викладеним, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.44-3 КУпАП.
При призначенні виду стягнення враховується характер правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше ні до якого виду відповідальності не притягувався, ніде не працює.
За таких обставин, суд визнає правопорушення з боку ОСОБА_1 малозначним і вважає можливим звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням відповідно до ст.22 КУпАП.
Керуючись ст.ст.22, 44-3, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, і звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням в силу малозначності адміністративного правопорушення.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за №235/7595/20 за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КпАП України та ч.1 ст.287 КпАП України.
Суддя: А.Г.Токарєв