Справа № 234/6057/20
Провадження № 2/234/2214/20
07 грудня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Лутай А.М.
при секретарі - Пагуліч Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Глобал Гарант», -
Позивач ОСОБА_1 08.04.2020р звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому зазначив, що 26 грудня 2019 року о 13-40 годині, у м.Краматорську, по сухому асфальтовому покриттю вул.Паркова з боку вул.Я.Мудрого в напрямку вул.Ювілейна, в районі буд.14, ОСОБА_2 , відповідачка у справі, керуючи транспортним засобом Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить їй на праві власності, відволіклася від керування транспортним засобом, при виникненні перешкоди для руху, не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, та скоїла наїзд на його ( ОСОБА_1 ) автомобіль Subaru Legacy outback 2.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , який знаходився в статичному стані, внаслідок чого його ( ОСОБА_1 ) автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Відповідно до Постанови Краматорського міського суду у справі про адміністративне правопорушення (справа №234/330/20, провадження №3/234/341/20) від 12.02.2020р, своїми діями відповідачка порушила вимоги п.п.2.3 «б», 12.3 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ст.124 КУпАП; ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 340грн, постанова набрала законної сили 25.02.2020р. Вказує, що відповідно до Звіту №18171 від 17.01.2020р, складеного ТОВ «Експертно-Асистуючою Компанією «Фаворит» вартість матеріального збитку заподіяного йому в наслідок пошкодження автомобіля складає 200 670,00 грн з ПДВ. Страхова компанія ПрАТ «Глобал Гарант», в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідачки, виплатило йому ( ОСОБА_1 ) страхове відшкодування у загальному розмірі 119 000,00грн, з якої банківською установою було утримано комісію у розмірі 1190,00 грн. Залишок становить 82 860,00грн, який позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
ОСОБА_4 , представник відповідачки ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відстність, в якій просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Представник третьої особи: ПрАТ «СК «Глобал Гарант» в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність, надавши суду письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив, що цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Глобал Гарант», що підтверджується полісом №154813656. 26.12.2019р між автомобілями позивача та відповідачки відбулась дорожньо-транспортна пригода, у якій винною було визнано останню. Вказав, що позивач звернувся до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування та відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, виконаного ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», розмір матеріального збитку становить 200 670,00 грн. Так як автомобіль було фактично знищено, а його ремонт економічно необгрунтованим ПрАТ «СК «Глобал Гарант» сплатив на користь позивача 100 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями за №606 від 03.04.2020р, №617 від 07.04.2020р, №402 від 17.03.2020р. Зважаючи на той факт, що між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Глобал Гарант» було укладено договір добровільної цивільної відповідальності, ПрАТ «СК «Глобал Гарант» було прийнято рішення доплатити позивачу ще 19 000,00 грн, які було перераховано на рахунок останнього згідно з платіжним дорученням №473 від 14.05.2020р. Звернув увагу, що ремонт автомобілю було визнано економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобілю, відповідно до вищезазначеного звіту про оцінку, залишки автомобілю було оцінено у 81 000,00 грн. У листі до позивача №575/20 від 28.02.2020р ПрАТ «СК «Глобал Гарант» було запропоновано продати залишки його знищеного автомобілю за 81 000,00 грн, однак останній від зазначеної пропозиції відмовився. Таким чином, позивачу ОСОБА_1 загалом було виплачено 119 000,00 грн, тобто різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, як це передбачено законодавством, та запропоновано продати залишки автомобілю за 81 000,00 грн, всього 200 000,00 грн. Також зазначив, що що позивач має можливість і зараз продати залишки автомобілю і отримати кошти. Вважає, що продавши залишки автомобілю позивач має змогу компенсувати решту збитків і буде несправедливо стягувати 81670,00 грн з відповідачки, залишаючи у власності позивача залишки автомобілю і даючи останньому змогу таким чином безпідставно збагатитися за рахунок продажу залишків автомобілю, тому, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 670,00 грн.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін та їх представників, а також у відсутність представника третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні факти та правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
З матеріалів справи убачається, що автомобіль Subaru Legacy outback 2.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого у ВРЕР м.Краматорська.
Автомобіль Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого Центром ДАІ-1413.
Згідно п.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної безпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» шкоди зі змінами та доповненнями зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ст.456 ЦК України. А п.4 цієї ж Постанови вказує, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).
Як встановлено у судовому засіданні, 26.12.2019р о 13-40 годині, у м.Краматорську, по сухому асфальтовому покриттю вул.Паркова з боку вул.Я.Мудрого в напрямку вул.Ювілейна, в районі буд.14, відповідачка ОСОБА_2 , керуючи належним їй транспортним засобом Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відволіклася від керування транспортним засобом, при виникненні перешкоди для руху, не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, та скоїла наїзд на автомобіль позивача ОСОБА_1 , порушивши вимоги п.2.3 «б», п.12.3 ПДР України.
У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою судді Краматорського міського суду Донецької області від 12.02.2020р (справа №234/330/20, провадження №3/234/341/20) відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. Постанова судді від 12.02.2020р набрала законної сили 25 лютого 2020 року.
Як вбачається із Звіту №18171, складеного від 17 січня 2020 року ТОВ «Експертно-Асистуючою Компанією «Фаворит», вартість матеріального збитку заподіяного автомобілю Subaru Legacy outback 2.5, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , пошкодженого 26.12.2019 року в результаті ДТП, становить 200 670,00 грн з ПДВ, а вартість його відновлювального ремонту - 229 489,45грн. Згідно до зазначеного Звіту №18171 ринкова вартість автомобілю позивача може дорівнювати тій же сумі 200 670,00 грн.
За правилами п.30.1 ст.30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Пункт 30.2 статті 30 того ж Закону України зазначає, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Виходячи із норм права вказаного Закону автомобіль позивача є фізично знищеним, так як його відновлювальний ремонт значно перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, а матеріальна шкода завдана автомобілю дорівнює його ринковій вартості. Таким чином, позивачу як власнику даного транспортного засобу відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
У відповідності до ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як зазначено у ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
01 лютого 2019 року ОСОБА_2 , як власник автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3030165 з ПрАТ «СК «Глобал Гарант», предметом страхування якого був її вказаний автомобіль. Строк дії даного договору тривав з 02.02.2019р по 01.02.2020р. Ліміт страхової відповідальності страховика за пошкодження майна становить 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн. Крім того, 01.02.2019 між відповідачкою ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Глобал Гарант», на той самий строк, було укладено Договір добровільного страхування цивільної правової відповідальності власників наземного транспорту №0037_19, відповідно до якого страхова сума складає також 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач отримав від ПрАТ «СК «Глобал Гарант» страхове відшкодування у розмірі: 50 000,00 грн (платіжне доручення №402 від 17.03.2020р) + 25 000,00 грн (платіжне доручення №617 від 07.04.2020р) + 25 000,00 грн (платіжне доручення №606 від 03.04.2020р) + 19 000,00 грн (платіжне доручення №473 від 14.05.2020р), в загальній сумі 119 000,00 грн.
За правилами ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як зазначають ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач у своєму позові просить стягнути з відповідачки різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), при цьому він фактично підмінює поняття цієї різниці вартістю свого автомобіля після ДТП.
Як встановлено в судовому засіданні позивачу страховою компанією було запропоновано продати залишки його знищеного автомобілю за 81 000,00 грн, однак позивач від зазначеної пропозиції відмовився, тобто позивач фактично відмовляється повертати рештки пошкодженого автомобіля страховику у разі відшкодування йому суми.
За таких обставин, оскільки транспортний засіб позивача є фізично знищеним, тому позивачу як власнику даного пошкодженого автомобіля відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, однак саме такої позовної вимоги він не заявляв. При цьому позивач ОСОБА_1 повністю погодився з розміром страхової виплати і будь-яких вимог до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» не ставить. Виходячи з описаних вище обставин, у задоволенні позову про стягнення з відповідачки на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 82 860,00 грн, як різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою необхідно відмовити.
Згідно ст.141 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки судових витрат також не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 07.12.2020р.
Головуючий суддя А.М.Лутай