Справа № 234/15206/20
Провадження № 2-о/234/997/20
21 грудня 2020 року
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,
при секретарі Максимова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
05.11.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Із заяви вбачається, що прізвище заявниці при народженні було ОСОБА_2 . Після першого одруження вона змінила прізвище на ОСОБА_3 , а після другого стала носити прізвище ОСОБА_4 . Свою трудову діяльність заявниця почала у міському професійно - технічному училищі № 90 м. Тореза Донецької області, коли там навчалась у період з 01.09.1978 року по 23.01.1979 року по спеціальності токар. Після навчання у вищевказаному закладі, 23.07.1979 року заявниці було видано атестат № 5849 про закінчення нею міського професійно - технічного училища № 90 м. Тореза Донецької області. На той час я не була одружена та мала прізвище ОСОБА_2 , але у даному атестаті моє прізвище було зазначено як ОСОБА_5 .
В вересні 2020 року заявниця звернулася до УПФУ у м. Краматорську Донецької області для оформлення пенсії, але їй у ПФ сказали, що не можуть зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1978 року по 23.07.1979 року у міському професійно - технічному училищі № 90 м. Тореза Донецької області, так як в атестаті № 5879 від 23.07.1979 року її прізвище зазначено як ОСОБА_5 , а вона мала прізвище ОСОБА_2 .
Просить встановити факт, що атестат № НОМЕР_1 , виданий 23.07.1979 року про закінчення нею міського професійно - технічного училища № 90 м. Тореза Донецької області, період навчання з 01.09.1978 року по 23.07.1979 року, належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Краматорського міського суду від 10.11.2020 року прийнято заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення до розгляду та відкрито провадження по справі.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Представник зацікавленої особи Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області - Максюта М.О. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, рішення прийняти на розсуд суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Статтею 315 ЦПК України передбачено випадки розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦК України, суд розглядає справи про встановлення факту, а саме: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я , по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з прізвищем, ім'ям , по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5: на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до роз'яснень вищевказаної постанови, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Метою встановлення факту належності ОСОБА_1 атестату № 5849, виданого 23 липня 1979 року міським професійно - технічним училищем № 90 м. Тореза Донецької області, є подача його в органи пенсійного фонду для призначення пенсії.
Будь - яким іншим чином одержати вказаний документ, виданий заявниці, із зазначенням правильного прізвища ОСОБА_1 - не має можливості.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєструвала шлюб та після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (а.с. 7)
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєструвала шлюб та після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 (а.с. 8)
Згідно паспорту громадянина України, картки платника податків вбачається, що прізвище ім'я по батькові заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 4-5)
Згідно копії трудової книжки вбачається, що трудова книжка НОМЕР_2 видана на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 9) У трудовій книжці також зазначено про зміну прізвища на ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .
У трудовій книжки ОСОБА_1 міститься запис про те, що вона з 01.09.1978 року по 23.07.1979 рік навчалася в міського професійно - технічного училища № 90 м. Тореза Донецької області, запис внесений на підставі атестату № 5849. (а.с. 9)
Згідно атестату № 5849 про закінчення міського професійно - технічного училища № 90 м. Тореза Донецької області вбачається, що атестат виданий ОСОБА_7 (а.с. 6)
Рішенням Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 30.09.2020 року, оскільки прізвище на сканкопії атестату № 5849 від 23.07.1979 року не відповідає прізвищу, яке написано у свідоцтві про одруження НОМЕР_3 від 31.08.1999, тобто написано'Макашутина», а повинно бути « ОСОБА_2 ». Зважаючи на це, вважаємо, не можливим зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1978 року по 23.07.1979 рік. (а.с. 10-11)
Таким чином, вбачається факт допущення описки при оформленні в прізвищі заявниці в атестаті № 5849 від 23.07.1979 року.
Факт належності атестату заявнику повністю доведений доказами в матеріалах справи, хоча в атестаті і допущена описки при написанні прізвища заявниці.
Встановлення факту належності атестату необхідно заявниці ОСОБА_1 для призначення та отримання пенсії у встановленому законом порядку. Без встановлення факту належності атестату заявнику, вона позбавлена соціальної гарантії наданої державою, а саме: на призначення та отримання пенсії за віком.
Згідно з листом Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (в попередній редакції) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
В даному випадку встановлення факту належності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) правовстановлюючого документу, а саме, атестату для неї має важливе значення, адже такий факт породжує для заявниці юридичний наслідок, оскільки є необхідним для призначення Управлінням Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області їй доходу - пенсії.
При цьому, в суду не виникає сумнівів у достовірності факту належності заявнику правовстановлюючого документа - атестату № 5849, виданого 23 липня 1979 року міським професійно - технічним училищем № 90 м. Тореза Донецької області.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
За таких обставин, суд вважає, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідно заявнику для отримання права з метою призначення пенсії, а законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, суд приходить до переконання, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягає до задоволення, шляхом встановлення належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа - атестату № 5849, виданого 23 липня 1979 року міським професійно - технічним училищем № 90 м. Тореза Донецької області.
Тому суд вважає, що встановлення юридичного факту, про яке просить заявник, знайшло повне підтвердження в судовому засіданні і його об'єктивність не викликає в суду сумніву.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 214, 215, 259 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності атестату № 5849, виданого 23.07.1979 року про закінчення міського професійно - технічного училища № 90 м. Тореза Донецької області за період навчання з 01.09.1978 року по 23.07.1979 рік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.
Суддя
Рішення ухвалене в нарадчий кімнаті й надруковано в єдиному екземплярі.
Суддя