233 № 233/4855/20
25 листопада 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
за участю секретаря Аллік Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позов ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Плетинського Андрія Володимировича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
27 жовтня 2020 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Плетинського А.В., Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3285848 від 14 жовтня 2020 року. В обґрунтування позову вказав, що 14.10.2020 року відповідач виніс відносно позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122 КУпАП з грубими порушеннями процедури прийняття вказаного рішення, яка передбачена КУпАП. Так, 14 жовтня 2020 року, приблизно о 23 год. позивач рухався по пр. Московському, 130 у місті Харкові. Патрульна машина зупинила позивача, обґрунтувавши зупинку тим, що той проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.г. ПРД України, потребував посвідчення водія і відповідач склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає, що під час винесення постанови відповідачем були порушені його права: не роз'яснені права, не надано ніяких доказів скоєння правопорушення, не враховані його особисті пояснення. Тому просв скасувати постанову, провадження в адміністративній спарві закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачі, ОСОБА_2 та представник Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином, відзив не надали.
Судом встановлено, що 14.10.2020 року відповідач виніс відносно позивача постанову ЕАМ № 3285848 про притягнення до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122 КУпАП.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі; г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів; ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху; є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Пункт 8.7. ПДР зазначає, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
Пунктом 8.7.3 Правил дорожнього руху встановлено, що жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Пунктом 8.10 ПДР передбачено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед розміткою 1.12, а якщо її не має - не ближче 10 метрів до світлофору, пішохідного переходу, а якщо вони відсутні - перед перехрещуванню проїзною частиною.
Пунктом 8.11 ПДР передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктом 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Аналізуючи наданий позивачем відеозапис, суд вважає, що відповідачем не надано доказів про те, що рух автомобіля, яким керував позивач, розпочався саме на вимкнений зелений сигнал світлофору. Також відсутні докази, які б підтверджували, що автомобіль позивача під час закінчення маневру створив перешкоди для руху транспортних засобів, які розпочинали рух в попутному напрямку на увімкнений зелений сигнал світлофору.
Із долученого позивачем відеозапису вбачається, що відеозапис здійснювався з перехрестя, перпендикулярно вулиці по якій рухався позивач. На момент руху авто позивача, світлофор яких регулював рух транспортних засобів по вулиці перпендикулярній вулиці по якій рухався позивач мав червоне світло. З даного відеозапису взагалі не вбачається який колір світлофора був позивачу на момент його переїзду через перехрестя та взагалі неможливо ідентифікувати автомобіль марки SKODA KAROQ з номерними знаками НОМЕР_1 .
Сам позивач в позовній заяві стверджує, що здійснив виїзд на перехрестя на зелений сигнал світлофора.
Із відеозапису не можливо встановити, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «SKODA KAROQ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи переїзд перехрестя по проспекту Московському, 130 розпочав рух транспортного засобу та переїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору, що в свою чергу є порушенням пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху.
З наданого до суду відеозапису не зафіксовано суть правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові, а саме, що позивач здійснив рух на вимкнений сигнал світлофору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.11.2019 року по справі №552/1985/17
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.
За наведених підстав і відповідних ним обставин суд дістає висновку, що позов має бути задоволений: оскаржувана постанова - скасована із закриттям провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.19, 59 Конституції України, ст.122, 247,251,258, 268 КУпАП, керуючись ст.ст. 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 3 батольону 5 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Плетинського Андрія Володимировича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3285848 від 14 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 1: Інспектор 3 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Плетинський Андрій Володимирович
Місце знаходження: 61033,м. Харків, вулиця Шевченка, 315А;
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, Код ЄДРПОУ, 40108646.
Суддя