233 № 233/3431/20
22 грудня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Акціонерне товариство «Акцент-Банк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001715911 від 09.09.2018 року в загальному розмірі 19534,04 грн. та судові витрати. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 09.09.2018 р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих АТ «Акцент-Банк», «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті. Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 , строк дії якої 31.10.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач кредитні зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 13.07.2020 р. утворилась заборгованість в розмірі 19534,04 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 12555,37 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 6978,67 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.
Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 18.11.2020 року постановлено провести заочний розгляд зазначеної справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 09.09.2018 р. між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMABWFC00001715911, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» ОСОБА_1 надавався кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії (ліміт) з пільговим періодом використання з лімітом до 50000 грн, до 240 місяців, на споживчі цілі. Пільгова процентна ставка складає - 0,000001 % на місяць, базова процентна ставка для картки «Універсальна» - 3,9 % в місяць (46,8% річних), тип процентної ставки - фіксований. Повернення кредиту відбувається в такому порядку: щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості). При невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка в розмірі 7,8% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості).
Суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем залишилось не доведеним, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви позичальника, і позичальник розумів, що саме ці Умови він мав на увазі, підписуючи заяву.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, відповідно до якої за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
ОСОБА_1 отримала кредитну картку НОМЕР_2 , за якою згідно з витягом з банківського рахунку нею здійснювалися витрати за рахунок кредитного ліміту, зі строком дії 31 жовтня 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
З виписки з особового рахунку позичальника та розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач систематично користувався кредитною карткою в межах встановленого банку кредитного ліміту та здійснював платежі на погашення заборгованості.
Проте в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим станом на 13.07.2020 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 19534,04 грн, яка складається з:
- 12555,37 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 6978,67 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем, та з виписки по особовому рахунку відповідача випливає, що з грудня 2018 року позивач почав нарахування процентів із застосуванням процентної ставки 46,8 % річних, а з липня 2019 року із застосуванням процентної ставки 93,599 % річних до всієї суми заборгованості. Останні витрати за рахунок кредитного ліміту були здійснені 25.04.2020 року в розмірі 281,89 грн, та з цього часу розмір заборгованості за тілом кредиту становив 12555,37 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Згідно з ч. ч. 1 - 2 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Згідно з ч. ч. 1 - 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 судам роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.
Судом встановлена наявність умов договору про збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, а саме: при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка в розмірі 7,8% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості). З наведеного випливає, що сторони передбачили, що у разі наявності прострочення виконання частини зобов'язання, вся сума заборгованості набуває статусу простроченої та до неї застосовується збільшений розмір процентів відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Водночас відповідачем умови договору оспорені не були та зазначений розрахунок не був ним спростований.
Разом з тим, з виписки по особовому рахунку відповідача випливає, що відповідач за період з 23 жовтня 2020 року по 07 листопада 2020 року здійснював платежі на погашення заборгованості в загальному розмірі 2281,56 грн, які мають бути віднесені на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, що відповідає черговості погашення вимог за грошовим зобов'язання, передбаченої ст. 534 ЦК України. А отже, отримуємо такий розрахунок: 6978,67 - 2281,56 = 4697,11 (грн).
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001715911 від 09.09.2018 року, яка станом на 13 липня 2020 року включає: 12555 гривень 37 копійок - заборгованість за кредитом; 4697 гривень 11 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього в розмірі 17252 гривень 48 копійок.
В задоволені іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову та відсутністю відмови позивача від частини позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1856,49 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 279, 280 - 282, 289, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001715911 від 09.09.2018 року станом на 13.07.2020 року, яка включає: заборгованість за кредитом в розмірі 12555 гривень 37 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 4697 гривень 11 копійок, а всього в розмірі 17252 (сімнадцяти тисяч двохсот п'ятдесяти двох) гривень 48 копійок.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором № SAMABWFC00001715911 від 09.09.2018 року станом на 13.07.2020 року в розмірі 2281 (двох тисяч двохсот вісімдесяти однієї) гривні 56 копійок - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1856 (однієї тисячі восьмисот п'ятдесяти шести) гривень 49 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач: Акціонерного товариства «Акцент-Банк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя