Справа № 161/15000/20 Провадження №33/802/937/20 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф.
Категорія:ст. 124 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
28 грудня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Грушицького О.І., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Волощука О.Ф., іншого учасника ДТП - ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 385747 від 08.09.2020, ОСОБА_1 08 вересня 2020 року (час в протоколі не зазначений), у с. Лище Луцького району, керуючи автомобілем Volkswagen Golf, НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч не увімкнув покажчик повороту та перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Nissan Leaf, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення пунктів 10.1, 10.3, 9.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що судом безпідставно закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки саме з його вини сталася ДТП, оскільки ОСОБА_1 здійснював поворот праворуч без покажчика повороту з частковим виїздом на зустрічну смугу руху. Вказує, що судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні його клопотання про призначення судової авто технічної експертизи, оскільки пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП не є технічно спроможними, враховуючи механізм пошкоджень транспортних засобів. Також зазначає, що він не здійснював маневр обгону, а здійснював маневр, яким намагався уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом гальмування та зміщення для обїзду перешкоди. Крім того, судом безпідставно не взято до уваги висновок експертного дослідження, згідно якого ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію для водія ОСОБА_2 , який не міг уникнути зіткнення. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши потерпілого ОСОБА_2 та його представника Волощука О.Ф., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову і прийняти нову, ОСОБА_1 , його захисника та іншого учасника ДТП, які заперечили проти апеляційної скарги і просили рішення судді залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників ДТП, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя місцевого суду дійшов до передчасного висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При апеляційному розгляді встановлено, що водій ОСОБА_1 08 вересня 2020 року (час в протоколі не зазначений), у с. Лище Луцького району, керуючи автомобілем Volkswagen Golf, НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч не увімкнув покажчик повороту та перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Nissan Leaf, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такі дії кваліфіковані як порушення пунктів 10.1, 10.3, 9.2 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №385747 від 08 вересня 2020 року (а.с.1); схемою місця ДТП та фотознімками, в яких відображені всі необхідні дані щодо руху транспортних засобів та їх розташування після ДТП, а також зафіксовані пошкодження автомобілів унаслідок ДТП (а.с.3, 16-18); висновком експертного дослідження №93 від 01.10.2020 (а.с.36-43).
Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Приписами п.1.1 Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.10.3 Правил дорожнього руху, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Цих вимог ПДР ОСОБА_1 не дотримався, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Як вбачається зі схеми ДТП, підписаної обома учасниками пригоди, а також відповідно до наявних в матеріалах справи фотознімків, на дорозі відсутні будь-які дорожні знаки та розмітка (а.с.3, 16-18).
Пунктом 1.4. Правил дорожнього руху визначено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до схеми місця ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема в автомобілі Volkswagen Golf, пошкоджено праве переднє крило, а автомобілі Nissan Leaf переднє ліве крило та бампер з лівої сторони.
Механізм вказаних пошкоджень, а також розміщення транспортних засобів після ДТП свідчать про те, що водій автомобіля Volkswagen Golf здійснював поворот не з крайнього правого положення, а перед початком повороту праворуч здійснив виїзд на зустрічну смуги, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дана обставина повністю підтверджується і схемою ДТП, згідно якої місце зіткнення знаходиться на відстані 1,2 м від правоого краю проїзної частини, ширина якої становить 5,4 м, тобто по 2,7 м в кожному напрямку (а.с.3).
Крім того, згідно висновку експертного дослідження №93 від 01.10.2020, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був перед початком виконання маневру повороту подати сигнали свтловими покажчиками повороту відповідного напрямку, завасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та дати дорогу автомобілю Nissan Leaf, який рухався в попутному напрямку.
Також відповідно до вказаного висновку, в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля Nissan Leaf ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом гальмування з моменту виникнення небезпеки, а дії водія автомобіля Volkswagen Golf ОСОБА_1 не відповідали вимогам 9.2, 9.4, 10.1, 10.4 ПДР, і вказані порушення лежать в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.с.36-43).
Апеляційний суд вважає необґрунтованим доводи судді про те, що висновок експертного дослідження до уваги не приймається, оскільки не містить даних про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність щодо надання завідомо неправдивого висновку, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказом у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність та відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що результати експертного дослідження відповідають критеріям доказу у даній справі та такі слід взяти до уваги щодо встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .. Дослідження виконано експертом, який має належні повноваження та кваліфікацію, а тому висновок дослідження є належним та допустимим письмовим доказом відповідно до вимог ст.251 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Між тим, апеляційний суд позбавлений законної можливості накладати адміністративне стягнення поза межами, встановленого Законом, строку.
Відповідно до приписів ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з вимогами п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи те, що правопорушення було вчинене та виявлене 08 вересня 2020 року та на час розгляду справи апеляційним судом закінчились строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 провадження у справі щодо нього необхідно закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов