Справа № 161/10885/20 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.
Провадження № 22-ц/802/1083/20 Категорія: 36 Доповідач: Данилюк В. А.
16 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Данилюк В.А.
суддів Бовчалюк З.А., Шевчук Л.Я.
секретаря Галицькій І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 вересня 2020 року,
В липні 2020 року Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» вернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
14 серпня 2020 року представником позивача було подано заяву про відмову від позову, відмова прийнята судом, позивача попереджено про наслідки відмови від позову.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2020 року провадження у справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою в частині відмови від повернення 50 відсотків сплаченого судового збору, ДКП «Луцьктепло» просить суд ухвалу скасувати та постановити нову в частині задоволення вимоги про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення в оскаржуваній частині, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення закріплені у частині 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює підстави та порядок повернення судового збору.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Установлено, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 14 липня 2020 року.
14 серпня 2020 року позивач подав до суду заяву про відмову від позову, в якій ним зазначено, що така подана у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за теплову енергію.
Вказані обставини відповідачем не спростовано, як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду справи.
Частиною 3 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Встановивши такі обставини, апеляційний суд приходить до висновку що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі підставно відмовив позивачу у поверненні з бюджету 50 відсотків суми сплаченого судового збору за подання позову за подання позову, оскільки провадження у справі закрито з підстав відмови позивачу від позову, обумовленого добровільним задоволенням позовних вимог відповідачем, після пред'явлення такого. Таким чином, положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України в даному випадку не застосовуються.
На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, суд
Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Луцьктепло» залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 вересня 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 грудня 2020 року.
Головуючий
Судді :